Рішення № 38066278, 25.03.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 688/5450/13-ц

Провадження № 22-ц/792/746/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,

суддів - Фанди В.П., Купельського А.В.,

при секретарі - Чебан О.М.

за участю: представника апелянта - Василевича В.В.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою військової частини А2007 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2014 року по справі за позовом військової частини А2007 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

встановила:

В грудні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 61853грн.18коп. В обґрунтування позовних вимог вказав, що з 05.02.2004 року по 30.09.2011 року відповідач проходив військову службу у військовій частині А2007 на посаді начальника сховища відділу зберігання артилерійського озброєння. У зв'язку із звільненням з військової служби за станом здоров'я відповідач відповідно до наказу командира військової частини А2007 від 05.04.2011 року №136 здійснив передачу військово-технічного майна, яке знаходилось у нього на відповідальному зберіганні. Під час прийому-передачі військово-технічного майна було виявлено нестачу виробів 9П148 та 911137 та іншого майна, яке знаходилося у нього на відповідальному зберіганні, на загальну суму 70271грн.61коп., чим спричинив шкоду державі. Після звільнення з лав Збройних Сил України відповідач з 03.10.2011 року був прийняти й на роботу у військову частину А2007 та за період з 03.10.2011 року по 01.08.2013 року із заробітної плати ОСОБА_2 утримано 8418грн.43коп.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2014 року позов військової частини А2007 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь військової частини А2007 на відшкодування матеріальної шкоди 30000грн. та судовий збір у сумі 300грн.

В апеляційній скарзі військова частина А2007 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та

_______________

Головуючий в першій інстанції - Босюк В.А.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія 51,54

процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що судом не взято до уваги те, що відповідач своїми діями наніс шкоду державі, а також те, що майно і обладнання, нестача якого була виявлена, - це військове майно, яке є комплектуючим військової техніки і в разі потреби дана техніка має бути готова для видачі в інші частини і виконувати поставлені завдання з проведення бойової підготовки військ. При визначенні матеріального стану відповідача не враховано, що він працює та не проживає із дружиною та дитиною, що не заперечувалось відповідачем.

Представник апелянта військової частини А2007 Василевич В.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нестача військово-технічного майна у відділі зберігання артилерійського озброєння військової частини А2007 виникла з вини відповідача, який несе повну матеріальну відповідальність, та з урахуванням майнового становища відповідача на підставі ч.2 ст.137 КЗпП України зменшив розмір шкоди, яка підлягає стягненню.

Разом із тим, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

У зв'язку з порушенням судом норм матеріального права оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Судом встановлено, що військовослужбовець військової служби за контрактом старшина ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині А2007 на посаді начальника сховища відділу зберігання артилерійського озброєння з 05.02.2004 року.

На виконання наказу командира військової частини №136 від 05.04.2011 року у зв'язку із рапортом про звільнення ОСОБА_2 було призначено комісію для прийому -передачі озброєння і військово - технічного майна у відділі зберігання артилерійського озброєння. 24.06.2011 року та 30.06.2011 року даною комісією були складені акти прийому - передачі військово-технічного майна за №107 та №113, якими встановлено нестачу військово - технічного майна, а довідками-розрахунками до даних актів визначено суму нестачі відповідно по акту №107 - 21671грн.01коп., по акту №113 - 48606грн.06коп.

Наказом командира військової частини А2007 від 13.07.2011 року №279 (із змінами, внесеними наказом №305 від 05.08.2011 року) «Про нестачу військового майна під час здачі посади начальника сховища артилерійського озброєння» встановлено, що нестача військово-технічного майна у відділі зберігання артилерійського озброєння, виявлена під час здачі посади начальника сховища старшиною ОСОБА_2 на загальну суму 70271грн.61коп., виникла в результаті недоліків у діяльності останнього з необережності, за що ОСОБА_2 оголошено догану та наказано провести утримання з його грошового забезпечення у розмірі 20 відсотків заробітку.

Відповідачем вказаний наказ про притягнення до матеріальної відповідальності не оскаржувався.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, інструкціями та іншими нормативними актами визначено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року.

Відповідно до вимог абз.5 п.13, п.5 зазначеного Положення, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети. Час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного може бути притягнуто до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством.

Таким чином з вини начальника сховища ОСОБА_2, як особи, що в силу закону несе повну матеріальну відповідальність за збереження військово-технічного майна, виникла нестача такого майна на суму 70271грн.61коп.

Наказом командира військової частини А2007 від 30.09.2011 року №168 старшину ОСОБА_2 виключено зі списків особового склад частини з 30 вересня 2011 року.

З 03.10.2011 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу у військову частину А2007.

На виконання наказу від 13.07.2011 року №279 в частині утримання нестачі із заробітної плати ОСОБА_2 за період з вересня 2011 року по серпень 2013 року утримано 8418грн.43коп., залишок непогашеної суми нестачі становить 61853грн.18коп., що підтверджується витягом з книги стягнень і нарахувань військової частини А 2007 від 15.10.2013 року №2220.

Наказом командира військової частини А 2007 №136 від 01.08.2013 року ОСОБА_2 звільнений з роботи з 01.08.2013 року за п.1 ст.36 КЗпП України.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються сторонами.

Правильно встановивши обставини справи та характер правовідносин сторін, суд безпідставно застосував до цих правовідносин ч.2 ст.137 КЗпП України.

Однак, з такими висновками суду щодо зменшення розміру шкоди на підставі ч.2 ст.137 КЗпП України, яка підлягає стягненню з відповідача, не можна погодитись, оскільки вони не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Відповідно до вимог Закону України від 25.03.1992р. "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці - це громадяни України, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України та інших військових формувань.

При цьому згідно зі статтею 2 вищезазначеного Закону України військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

Стаття 3 Кодексу законів про працю України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу. Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.

Виходячи з наведеного на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється.

Пунктом 24 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» передбачено, що у виняткових випадках, з урахуванням матеріального стану винної особи, її сімейних обставин тощо, розмір суми, що підлягає стягненню, може бути зменшено. Розмір стягуваних сум у цьому разі не може бути меншим, ніж це передбачено пунктом 10 цього Положення.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження його скрутного матеріального становища, а судом не встановлено виняткових обставин, за наявності яких можливе зменшення розміру сум, що підлягають стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного з відповідача на користь військової частини А2007 на відшкодування матеріальної шкоди підлягає стягненню 61853грн.18коп.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь військової частини А2007 підлягає стягненню судовий збір у сумі 618грн.53коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу військової частини А2007 задовольнити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове.

Позов військової частини А2007 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь військової частини А2007 на відшкодування матеріальної шкоди 61853грн.18коп., судовий збір у сумі 618грн.53коп., всього - 62471грн.71коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча:/підпис/ Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова