Постанова № 38065566, 03.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 квітня 2014 р. №820/3729/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Квадр" про стягнення податкового боргу ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області , з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Квадр" , в якому просить суд, стягнути до бюджету кошти в рахунок погашення податкового боргу з Приватного підприємства “Квадр” ((код 32438632), юридична адреса платника: вулиця Весніна, будинок 5, м. Харків, 61023; відкриті розрахункові рахунки № 26007179229101, 26008179229100 в АТ “УкрСиббанк”, МФО 351005, в загальному розмірі 104575,53 гривень по орендній платі за землю з юридичних осіб на розрахунковий рахунок 33219812700441, одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Приватне підприємство "Квадр" перебуває на податковому обліку як платник податків в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області. На теперішній час за відповідачем лічиться заборгованість перед бюджетом у сумі 104575,53 грн., що виникла внаслідок несплати в установлений строк зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, самостійно визначених платником податку у декларації. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов’язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився , про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, причини неявки суду не повідомив, заперечень та клопотань не надав.

Розглянувши відомості про належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, заяву позивача про розгляд справи без його участі, враховуючи положення ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Квадр" зареєстроване за юридичною адресою: вул. Весніна, будинок 5, м. Харків, 61023, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Перебуває на податковому обліку як платник податків в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, згідно довідки від 24.03.2014 року №2452/10/20-23-18-03-19, що міститься в матеріалах справи.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 269.1 ст. 269 розділу XIII Плата за землю Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до п.п. 270.1.1 та п.п. 270.1.2 п. 270.1. ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків та зборів.

Судом встановлено, що між Харківською районною державною адміністрацією (як орендодавцем) та Приватним підприємством "Квадр" (як орендарем) було укладено договори оренди землі від 30.11.2007 року, 23.03.2006 року, 30.03.2006 року, 13.04.2006 року - землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які знаходяться за межами населеного пункту на території Кулинічівської селищної ради Харківського району Харківської області.

Таким чином, платником орендної плати за орендовані у Харківської районної державної адміністрації земельні ділянки комунальної власності є орендар - Приватне підприємство "Квадр".

Як вбачається з позову, заборгованість Приватного підприємства "Квадр" перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності складає 104575,53 грн.

Щодо підстав виникнення зазначеної заборгованості судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була подана до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області податкова декларація з плати за землю від 14.02.2013 року №9006519190, якою самостійно визначено податкове зобов’язання з орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності за 2013 рік в загальній сумі 428909,40 грн. з щомісячним платежем у розмірі 35742,45 грн.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. ( п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

В порушення зазначеної норми та відповідно до звітних і облікових даних Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (відповідно до даних облікової картки) відповідач має узгоджені податкові зобов’язання по орендній платі за землю, не сплачені у встановлений строк за період жовтень-грудень 2013 року всього у сумі 107227,35 грн.

Фактично відповідачем було сплачено 2651,82 грн., що підтверджується карткою особового рахунку.

Таким чином, в зв’язку з частковою сплатою заборгованості податковий борг відповідача по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальній сумі склав 104575,53 грн.

З матеріалів справи, вбачається, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області була сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога №1152-15 від 03.12.2013 року

Зазначена податкова вимога була надіслана відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак, лист повернувся до податкового органу з відміткою поштового відділення „за закінченням терміну зберігання”, згідно поштового повідомлення про вручення.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаної податкової вимоги до суду не подано.

Згідно наданої до суду облікової картки відповідача вбачається, що з моменту виставлення податкової вимоги заборгованість не переривалась.

Аналізуючи приписи п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що податковий орган має обов’язок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, тобто у випадку невиконання податкового обов’язку платником податків, котрий до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України. В разі збільшення податкового боргу (тобто у випадку продовження існування податкового боргу після направлення податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України і зростання розміру невиконаного податкового обов’язку) підстав для формування податковим органом нових податкових вимог на так звану “новоутворену суму податкового боргу ” і направлення таких вимог на адресу платника податків не має, оскільки п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На момент розгляду справи сума заборгованості у розмірі 104575,53 грн. відповідачем не погашена, наявність заборгованості підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом

Згідно п.95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг в сумі 104575,53 грн. не сплатив.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з рахунків Приватного підприємства "Квадр" заборгованості зі сплати податку з орендної плати за землю у сумі 104575,53 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8-14, 35, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Квадр" про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Квадр” (вул. Весніна, будинок 5, м. Харків, 61023, Код ЄДРПОУ 32438632; р/р № 26007179229101, р/р №26008179229100 в АТ “УкрСиббанк”, МФО 351005) на користь місцевого бюджету (одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, розрахунковий рахунок 33219812700441) кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 104575.53 грн. (сто чотири тисячі п’ятсот сімдесят п’ять грн. 53 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волошин Д.А.