Ухвала суду № 38065511, 04.04.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/791/191/14 Головуючий у 1-й інст.:

Мамаєв В.А.

Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач: Жила І.Е.

У Х В А Л А

іменем України

4 квітня 2014 року м.Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого судді - Жили І.Е.

суддів - Непомнящої Н.О., Палькової В.М.

при секретарі - Фокіній Є.В.

з участю прокурора - Коломійця В.С.

обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Херсоні апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від 13.01.14р. по кримінальному провадженню №12013230110000197 щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, уродженки смт.Велика Лепетиха Херсонської області, проживаючої по АДРЕСА_1 раніше судимої, останнього разу: 21.11.12р. Великолепетиським районним судом Херсонської області за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком :

ОСОБА_2

засуджена за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 21.11.12р. остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально - виконавчій установі закритого типу.

За вироком суду вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат по справі.

ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за те, що вона маючи непогашену судимість за крадіжку, 26.11.10р. у період часу з 8 год. до 11 год. 30 хв., умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, направленими на збагачення за рахунок таємного заволодіння чужим майном, шляхом розбиття віконного скла проникла до приміщення житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_3, де незаконно заволоділа тюнером «Openbox - 820» супутникового телебачення та пультом дистанційного керування до нього, що належать ОСОБА_3, після чого розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальні збитки на суму 220 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_2 вказує на незаконність вироку суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченої внаслідок його суворості. Так, інкримінований злочин не вчиняла, на досудовому слідстві себе обмовила оскільки підписала, якісь папери не читаючи їх. При цьому, зазначає, що правильність кваліфікації дій та доведеність вини не оспорює. Вказує, що досудове та судове слідство проводилося без участі захисника. Потерпілий заяву про крадіжку до міліції не подавав, претензій матеріального та морального характеру до неї не має. Просить вирок скасувати, пом'якшити призначене покарання.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченої ОСОБА_2, яка просила задовольнити її апеляційну скаргу та пом'якшити призначене покарання, думку прокурора, який просив залишити вирок без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, розглянувши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю визнала свою вину по пред'явленому обвинуваченню, ні вона, ні інші учасники судового розгляду не заперечували проти визнання судом недоцільним дослідження всіх доказів стосовно фактичних обставин справи, які ні ким не оспорювались, суд розглянув справу відповідно до ст.349 ч.3 КПК України.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, при обставинах встановлених судом та викладених у вироку, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, в тому числі визнавальними показаннями обвинуваченої, та ні ким не оспорюється.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ст.185 ч.3 КК України кваліфіковані правильно.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування або зміни вироку, - не встановлено.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченої про те, що на досудовому слідстві вона себе обмовила оскільки підписала, якісь папери не читаючи їх - є безґрунтовними. Так, згідно зі ст.95 ч.4 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Відповідно до технічного запису судового засідання, обвинувачена ОСОБА_2 вину визнала у повному обсязі, щиро покаялась, дала визнавальні показання, які відповідають фактичним обставинам справи. Суд поклав в основу вироку саме показання, які ОСОБА_2 дала у судовому засіданні, а не в ході досудового розслідування.

Посилання на відсутність у обвинуваченій захисника - являється надуманим. Так, в ході досудового розслідування ОСОБА_2 неодноразово роз'яснювались та вручались пам'ятки про права, в тому числі і право мати захисника, проте ОСОБА_2 скористатись вказаним правом не побажала, про що власноруч написала відповідну заяву (а.п.103-104, 105, 106). В судовому засіданні ОСОБА_2 також вручалась пам'ятка з роз'ясненнями її прав, передбачених ст.42 КПК України, в тому числі і права мати захисника. Таким правом обвинувачена не скористалась. При цьому, згідно зі ст.52 КПК України, участь захисника у цій справі не є обов'язковою.

Ствердження апелянта про те, що потерпілий не заявляв про крадіжку до міліції - спростовується відповідною заявою потерпілого ОСОБА_3 (а.п.34).

Призначаючи ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких; дані про особу обвинуваченої, яка характеризується посередньо; обставину справи, що пом'якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Посилання обвинуваченої на те, що потерпілий на неї заяви до міліції не писав та не має до неї претензій - не можуть бути в даному випадку підставою для пом'якшення покарання, оскільки обвинувачена вчинила тяжкий злочин, маючи непогашену судимість. При цьому, ОСОБА_2 вчинила злочин, який не відноситься до злочинів, по яких кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення.

При таких обставинах, покарання обвинуваченій призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, та є необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_2, попередження нових злочинів, а тому підстав для пом'якшення покарання, про що просить апелянт - немає.

Враховуючи що судове провадження здійснювалось відповідно до вимог ст.349 ч.3 КПК України, зміст якої роз'яснювався у судовому засіданні учасникам судового розгляду, які не були проти такого розгляду справи, тому сторони, в тому числі і обвинувачена, не вправі оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_2 в частині оспорювання фактичних обставин справи - не розглядається.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок має бути залишений без змін.

Керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від 13.01.14р. по кримінальному провадженню №12013230110000197 щодо неї - без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Надіслати не пізніше наступного дня після постановлення ухвали її копію учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Судді :