Ухвала суду № 38065228, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 708/149/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко С.Є. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області на постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання перерахування та виплати недоплачених сум пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року, позивач звернувся до Чигиринського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання перерахування та виплати недоплачених сум пенсії. Свої позовні вимоги мотивував тим, що в 2010 році в зв'язку з настанням пенсійного віку йому було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». У січні 2014 року під час ознайомлення зі своєю пенсійною справою йому стало відомо, що при нарахуванні пенсії не була врахована отримана за період з 01.08.2008 року по 01.08.2010 року матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація в сумі 7422,96 грн., з яких відповідно до чинного законодавства проведені відповідні відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної йому пенсії, додавши при цьому довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії державним службовцям, за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року №5-1. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 28.01.2014 року ним було отримано відповідь від Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі, де було відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що згідно до ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, а матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань є одноразовою виплатою і не зазначена в переліку складових заробітної плати, передбачених ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу», у зв`язку з чим вона не включається до заробітку, що враховується при призначенні пенсії державним службовцям. Просив суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі щодо відмови в перерахуванні раніше призначеної пенсії у відповідності до ст., ст.37, 37-1 Закону України «Про державну службу» неправомірними та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату йому пенсії з врахуванням отриманої в період з 01.08.2008 року по 01.08.2010 року матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, які враховуються при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та з яких сплачено страхові внески, в сумі 7422,96грн. та індексації в сумі 811,49грн., починаючи з 26.08.2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2014 року позов задоволено.

Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації неправомірними.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, які враховуються при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та з яких сплачено страхові внески, з 03.08.2013 року з врахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Чигиринському районі з 26.08.2010 року та отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про державну службу», при цьому розрахунок пенсії позивача управлінням Пенсійного фонду України в Чигиринському районі здійснювався відповідно до довідки, виданої Чигиринською районною державною адміністрацією Черкаської області, без включення у розмір заробітної плати позивача матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації.

На його звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, останній відмовив, посилаючись на те, що дані види виплат не включаються до складу заробітної плати, що вбачається з повідомлення №406/07 від 28.01.2014 року.

Як вбачається з довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», від 28.01.2014 року, виданої Чигиринською районною державною адміністрацією, до складових заробітної плати позивача, з яких справлялися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, входили й інші виплати, які складались з матеріальної допомоги на оздоровлення та з індексації доходів.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу», на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для жінок - не менш 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менш 10-ти років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш 20-ти років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Як передбачено ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які згідно до вимог Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, яка діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких, згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Виходячи з цього, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії. Із змісту статті 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 установлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.

Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Крім того, колегія суддів враховує, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2010 року визначено, що неврахування складових заробітної плати, на підставі якої встановлюється пенсія, здійснюється перерахунок пенсії, запроваджених нормативно-правовими актами, які фактично виплачувались державним службовцям під час проходження ними державної служби, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили Закону України «Про державну службу», Постанові Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865.

Вказаною постановою суду постанову Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року №19-11 визнано такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до складових заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством та зобов'язано Пенсійний фонд України привести у відповідність Постанову Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року №19-11 до вимог чинного законодавства шляхом передбачення чи встановлення інших складових заробітної плати, передбачених іншими нормативно-правовими актами. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2010 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року залишена без змін.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 08 квітня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 03 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.