Постанова № 3806436, 03.06.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2009 № 7/64

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Коротун О.М.

при секретарі: Камінська Т.О.

За участю представників:

від позивача - Борщевська В.В. (довіреність № 22/491-Д від 02.04.2009р.)

від відповідача - Шабрат В.І. (довіреність № 134 від 10.02.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби безпеки України

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.03.2009

у справі № 7/64 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Моторз"

про стягнення 102688,60 грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Служба безпеки України (далі – позивач) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Джерман Моторз” (далі – відповідач), в якій просить розірвати договір купівлі-продажу № 33/163 від 13.11.2007 р. та стягнути з відповідача 102688,60 грн. штрафних санкцій за невиконання умов вказаного договору купівлі-продажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в строки, встановлені спірним договором купівлі-продажу, не передав у власність позивачу товар. Отже, позивач просить стягнути з відповідача 35064,40 грн. штрафу та 67624,20 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання. Крім того, позивач просить суд розірвати спірний договір купівлі-продажу на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України, оскільки непоставка відповідачем товару у строки, передбачені договором, є істотним порушенням умов договору з боку відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 р. у справі № 7/64 задоволено вимогу позивача про розірвання договору купівлі-продажу № 33/163 від 13.11.2007 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В частині задоволення позовних вимог суд мотивував рішення ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

В іншій частині позову суд мотивував рішення тим, що строк позовної давності для стягнення пені з відповідача сплинув 24.12.2008 р., а позов до Господарського суду м. Києва подано 30.12.2008 р., отже цей факт, на думку суду першої інстанції, є підставою для відмови в позові в частині стягнення пені. Що стосується позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 7 % від ціни договору, то суд першої інстанції відмовив в її задоволенні, посилаючись на ст. 61 Конституції України та ст. 549 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 05.03.2009 р., Служба безпеки України подала до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду позивач зазначив невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

13.11.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу мікроавтобусів № 33/163 (далі - Договір), згідно умов якого відповідач зобов'язався поставити і передати у власність позивача товар відповідно до специфікації, яка визначена у Додатку № 1 до Договору (мікроавтобуси марки VOLKSWAGEN (Фольксваген Транспортер) на суму 500 920 грн.

Даний Договір було укладено відповідно до умов і технічної специфікації, які визначені у тендерній документації щодо проведення торгів на закупівлю мікроавтобусів для переобладнання під спеціальні пересувні контрольні пункти і на підставі протоколу №150/2 від 25.10.2007 р. засідання тендерного комітету Служби безпеки України щодо вибору переможця відкритих торгів із зменшення ціни, що підтверджується Звітом про результати здійснення процедур відкритих торгів № 150/3 від 03.12.2007 р.

Як вбачається з п. 2.4 Договору, відповідач зобов'язався поставити товар протягом 41 робочого дня з моменту підписання сторонами Договору.

Відповідач зобов’язання, передбачене п. 2.4. Договору, не виконав, товар протягом 41 робочого дня з моменту підписання сторонами Договору не поставив.

14.04.2008 р. позивачем була направлена відповідачу претензія № 33/1107 з вимогою сплатити штрафні санкції.

Вказана претензія відповідачем залишена без задоволення, але відповідач вказав, що не заперечує проти розірвання Договору.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як передбачено ч. 2 ст. 852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків Замовник має право вимагати розірвання договору підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки непоставка відповідачем товару у строки, передбачені Договором, є істотним порушенням умов договору, то позовні вимоги в частині розірвання Договору № 33/163 від 13.11.2007 р. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 35 064,40 грн. - штрафу та 67 624, 20 грн. - пені за період з 24.12.2007 р. по 08.05.2008 р.

Суд першої інстанції, розглянувши позовні вимоги позивача щодо стягнення пені, встановив, що дана вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно п. 2.4. Договору поставка товару здійснюється протягом сорока одного робочого дня з моменту підписання сторонами Договору.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з моменту укладання Договору 13.11.2007 р., строк поставки товару в сорок один день сплинув 24.12.2007 р.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовну заяву було подано до Господарського суду міста Києва 30.12.2008 р., таким чином, на думку суду першої інстанції, строк позовної давності для стягнення пені з відповідача сплинув 24.12.2008 р., що є підставою для відмови в задоволені позовних вимог в цій частині.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки сплинув строк позовної давності лише для стягнення з відповідача пені за період з 24.12.2007 р. до 29.12.2007 р.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 30.12.2007 р. до 08.05.2008 р.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, учасник господарських відносин зобов'язаний, у разі порушення ним зобов'язань, сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

За порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг) з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається з п. 5.3 Договору, у разі порушення строку поставки товару відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 діб додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до наведеного нижче розрахунку, здійсненого судом апеляційної інстанції, розмір пені становить 65620,52 грн.

Розрахунок пені з простроченої суми:

Господарський суд м. Києва відмовив в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 35064,40 грн., посилаючись на такі обставини.

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

А в ст. 549 Цивільного кодексу України визначено пеню та штраф, як один вид відповідальності – неустойка.

Таким чином, на думку місцевого господарського суду, одночасне застосування та стягнення з відповідача відповідальності одного й того ж виду за одне й те саме порушення, в силу зазначених вище норм є незаконним.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким твердженням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Законодавством України не заборонено стягнення одночасно штрафу і пені за прострочення виконання зобов’язання.

Крім того, як вбачається з п. 5.3 Договору, у разі порушення строку поставки товару відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 діб додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 35064,40 грн. (500920,00 грн. х 7 %).

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції належить скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача пені, штрафу та судових витрат.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Служби безпеки України задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 05.03.2009 р. у справі № 7/64 скасувати частково, виклавши п. 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Джерман Моторз” (04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 9-а, код ЄДРПОУ 20024630) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074) 65620 (шістдесят п’ять тисяч шістсот двадцять) грн. 52 коп. пені, 35064 (тридцять п’ять тисяч шістдесят чотири) грн. 40 коп. штрафу, 1510 (одну тисячу п’ятсот десять) грн. 27 коп. – державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 р. у справі № 7/64 залишити без змін.

Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

Справу № 7/64 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Коротун О.М.