Постанова № 38062972, 01.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2014 р. Справа№ 910/21993/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Зеленіна В.О.

Руденко М.А.

За участю представників:

Від позивача-1: Мороз В.В - представник за довіреністю;

Від позивача-2: Мороз В.В - представник за довіреністю;

Від відповідача (апелянта) - Павловський О.М. - представник за довіреністю;

Від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2014

у справі № 910/21993/13 (суддя Нечай О.В.)

за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як Компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Європейський стандарт", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Вітчизна"

до Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобуд"

про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2014 по справі № 910/21993/13 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Європейський стандарт" про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме: зупинено стягнення за наказом господарського суду міста Києва № 34/264 від 11.06.2012; заборонено старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М. звертати стягнення на нерухоме майно, а саме на:

- квартиру № 49, загальною площею 39,67 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартиру № 60, загальною площею 120,86 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартиру № 71, загальною площею 77,45 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартиру № 76, загальною площею 77,05 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартиру № 79 загальною площею 39,97 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартиру № 81, загальною площею 77,05 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартиру № 84, загальною площею 39,77 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартиру № 86, загальною площею 155,8 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартиру № 90, загальною площею 241,92 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що між сторонами дійсно існує спір, згідно з обставинами, наведеними у позовній заяві, а вид забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за наказом господарського суду міста Києва № 34/264 від 11.06.2012 та заборони старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М. звертати стягнення на нерухоме майно, відповідає позовним вимогам та узгоджується з приписами ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 05.02.2014, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить зазначену ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Європейський станадарт" про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала винесена місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального та матеріального права, з невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі дійсним обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" по справі № 910/21993/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по справі №910/21993/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Зеленін В.О., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 колегія суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Зеленін В.О., Шапран В.В. Публічному акціонерному товариству "Міський комерційний банк" поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 13.03.2014.

В судовому засіданні 13.03.2014 в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.03.2014.

Розпорядженням Секретаря судової падати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 18.03.2014 справу №910/21993/13 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Зеленін В.О., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Зеленін В.О., Руденко М.А. справу №910/21993/13 прийнято до свого провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати в судовому засіданні 18.03.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 розгляд справи №910/21993/13 відкладено до 01.04.2014.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2014 по справі № 910/21993/13 скасувати та відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Європейський стандарт" у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник позивачів в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2014 по справі № 910/21993/13.

Також, у письмових поясненнях по суті спору, поданих 12.03.2014 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Вітчизна", останній вказував на те, що оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобуд" - в судове засідання 01.04.2014 представників не направила, причин неявки представників суд не повідомила, про розгляд справи повідомлялась належним чином за адресою свого місцезнаходження.

Дослідивши наявні матеріали, враховуючи те, що третя особа була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, і не була позбавлена права надати письмові пояснення по суті скарги шляхом їх надсилання на адресу суду поштовим відправленням, неявка представників третьої особи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, визначених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справи на підставі Конституції, інших актів законодавства України, міжнародних договорів України в порядку, передбаченому ГПК України.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України, сторони мають право на судовий захист своїх інтересів.

Таким чином, кожна особа (у тому числі позивач) має право на судовий захист своїх інтересів, у тому числі інтересу позивача до повного та своєчасного виконання рішення у цій справі будь-яким не забороненим законом способом.

Цій конституційній нормі вищої юридичної сили, у взаємозв'язку з приписом ст. 124 Конституції України, згідно з якою юрисдикція судів розповсюджується на усі правовідносини, які виникають в державі, відповідає право та обов'язок суду вживати усіх не заборонених прямо законом заходів до забезпечення своєчасного поновлення та захисту прав позивача.

Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України.

В силу п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог і застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондується зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, до господарського суду міста Києва передані на розгляд позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Європейський стандарт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Вітчизна" до Публічного акціонерного товариства "Конверсбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобуд" про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки.

Вимоги мотивовані зокрема тим, що рішенням господарського суду міста Києва від 16.05.2012 в справі № 34/264 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Конверсбанк" задоволено, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" (позичальника), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управляння активами "Інвестиційний альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Вітчизна" (поручитель - 1 за Договором поруки № 93/980-ЮО/П-1 від 23.07.2010) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управляння активами "Інвестиційний альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Європейський стандарт" (поручитель-2 за Договором поруки № 93/980-ЮО/П від 23.07.2010 р.) на користь Публічного акціонерного товариства "Конверсбанк" 4 400 000,00 грн. поточної заборгованості за кредитом, 15 000 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 244 493,15 грн. поточної заборгованості за відсотками, 5 330 535,43 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 56 460,00 грн. судового збору.

На виконання зазначеного рішення було видано відповідні накази та відкрито виконавче провадження відповідно до постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М. про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2012.

Предметом розгляду справи № 910/21993/13, зокрема, є недійсність Договору поруки № 93/980-ЮО/П від 23.07.2010, відповідно до якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань позичальника у повному об'ємі грошовими коштами, які будуть отримані від реалізації, зокрема, наступного нерухомого майна:

- квартири № 49, загальною площею 39,67 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартири № 60, загальною площею 120,86 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартири № 71, загальною площею 77,45 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартири № 76, загальною площею 77,05 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартири № 79 загальною площею 39,97 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартири № 81, загальною площею 77,05 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартири № 84, загальною площею 39,77 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартири № 86, загальною площею 155,8 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартири № 90, загальною площею 241,92 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість припущення позивача-1 щодо того, що в разі задоволення позову про визнання недійсним, зокрема, Договору поруки № 93/980-ЮО/П від 23.07.2010, незадоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову може призвести до виконання умов правочину, який суперечить приписам чинного законодавства України.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, вважає наведений висновок передчасним та таким, що здійснений без урахування усіх обставин справи. Зокрема, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено презумпцію правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, під час провадження у справі № 910/21993/13, до моменту винесення рішення по справі, Договір поруки № 93/980-ЮО/П від 23.07.2010 - є оспорюваним.

Також, заявником не наведено в підтвердження своїх доводів заяви про вжиття заходів до забезпечення позову доказів того, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М. вчиняються дії по реалізації нерухомого майна (квартир № 49, 60, 71, 76, 79, 81, 84, 86, 90 у будинку за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, 48-А) у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Навпаки, згідно наявної в матеріалах апеляційного оскарження копії вимоги державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 25.10.2013 № 12-0-34-2743/5-8/1, адресованої Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", державний виконавець вимагав надати інформацію зокрема щодо заходів, які вживаються для погашення заборгованості за наказом Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 в справі № 34/264, а також надати відомості щодо майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Також, суд першої інстанції визнав обґрунтованим припущення позивача -1, що державним виконавцем може бути звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 93/980-ЮО/12010, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Конверсбанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Європейський стандарт" (іпотекодавець), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим в реєстрі за № 4735 (оспорюваний правочин), відповідно до якого іпотекодавець передає іпотекодержателю нерухоме майно (предмет іпотеки) з метою забезпечення виконання позичальником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобуд") своїх зобов'язань за Кредитним договором №93/980-ЮО від 31.05.2007 з урахуванням всіх змін та доповнень до нього.

Відповідно до зазначеного Іпотечного договору предметом іпотеки є, зокрема, наступне нерухоме майно:

- квартира № 49, загальною площею 39,67 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартира № 60, загальною площею 120,86 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартира № 71, загальною площею 77,45 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартира № 76, загальною площею 77,5 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартира № 79 загальною площею 39,97 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартира № 81, загальною площею 77,5 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартира № 84, загальною площею 39,77 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартира № 86, загальною площею 155,8 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А;

- квартира № 90, загальною площею 241,92 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з наведеним вище висновком суду першої інстанції, вважає наведений висновок передчасним, адже заявником не наведено в підтвердження своїх доводів заяви про вжиття заходів до забезпечення позову доказів того, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М. вчиняються дії по зверненню стягнення на предмети іпотеки (квартири № 49, 60, 71, 76, 79, 81, 84, 86, 90 у будинку за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, 48-А) у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про іпотеку».

До того ж, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вчинення дій по реалізації нерухомого майна, зокрема і шляхом звернення на нього стягнення, відбувається під час виконавчого провадження, і є повноваженнями державного виконавця, покладеними на нього згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», і відповідно, незгода будь-якої сторони виконавчого провадження з такими діями може бути оскаржена у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Також, державний виконавець наділений і іншими, обумовленими наведеним Законом правами, зокрема щодо зупинення виконавчого провадження, відкладення виконавчих дій. Проте, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції заявником не було надано належних та допустимих доказів того, що вони звертались до державного виконавця з будь-якими заявами щодо вчинення останнім дій по зупиненню виконавчого провадження або відкладенню виконавчих дій з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині заборони старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М. звертати стягнення на нерухоме майно, а саме на: квартиру № 49, загальною площею 39,67 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А; квартиру № 60, загальною площею 120,86 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А; квартиру № 71, загальною площею 77,45 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А; квартиру № 76, загальною площею 77,05 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А; квартиру № 79 загальною площею 39,97 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А; квартиру № 81, загальною площею 77,05 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А; квартиру № 84, загальною площею 39,77 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А; квартиру № 86, загальною площею 155,8 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А; квартиру № 90, загальною площею 241,92 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 48-А - винесена судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та без урахування того, що заявником не доведено обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними заявленим позовним вимогам, чого судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали враховано не було, оскільки судом заборонено старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М. звертати стягнення на нерухоме майно згідно наведеного в ухвалі переліку, проте, не враховано ту обставину, що предметом спору є дійсність договорів поруки та іпотеки, і спір в справі стосується правовідносин сторін за ними, а не певного майна.

Крім того, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду в частині зупинення стягнення за наказом господарського суду міста Києва № 34/264 від 11.06.2012, виданим на виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2012 в справі № 34/264, також винесена судом першої інстанції з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, та без урахування того, що заявником не доведено обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та з порушенням норм процесуального права, адже зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції, а тому підстави для зупинення виконання рішення суду першої інстанції по іншій справі, яке набрало законної сили, - відсутні, що узгоджується зокрема і з приписам пункту 8 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на встановлене вище судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову згідно ухвали господарського суду міста Києва від 05.02.2014 по справі № 910/21993/13, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому вказана ухвала суду підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Європейський стандарт" про вжиття заходів до забезпечення позову - слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Європейський стандарт".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" господарського суду міста Києва від 05.02.2014 по справі № 910/21993/13 - задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2014 по справі № 910/21993/13 про вжиття заходів до забезпечення позову - скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Європейський стандарт" про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційний Альянс", що діє від імені, як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу "Європейський стандарт" (код 336 005574; місцезнаходження: 01123 м. Київ, Осиповського,9) на користь Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (код 34353904; місцезнаходження: 03141 м. Київ, вул. Солом'янська, 33) судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали апеляційного оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 05.02.2014 по справі № 910/21993/13 - повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді В.О. Зеленін

М.А. Руденко