Рішення № 38062731, 31.03.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" березня 2014 р. Справа № 906/283/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кльоц А.О. (довіреність №14/304 від 28.03.14.)

від відповідача: не з'явився

прокурор: Рудченко М.М.

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Бердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України в особі Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" (с.Хмелище, Бердичівський район)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область)

про стягнення 98544,35 грн.

Прокурором в інтересах позивача заявлено позов про стягнення з відповідача 98544,35грн. боргу за отриману від позивача лісопродукцію по договорам купівлі-подажу необробленої деревини №4 від 18.12.13, №124 від 17.05.13, №136 від 13.06.13.

31.03.14 до суду надійшла заява прокурора про збільшення розміру позовних вимог №35-п/з-14 від 28.03.14, в якій просить стягнути з відповідача 99903,35грн.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

При проведенні перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів Бердичівська міжрайонна прокуратура у постанові №17 від 11.02.14 зазначила про можливі порушення з боку ДП"Бердичівське лісове господарство" вимог законодавства в частині раціонального використання лісових ресурсів та недоліки у діяльності підприємства з вживання заходів претензійно-позовного характеру з метою погашення заборгованості суб'єктів господарювання перед ДП"Бердичівське лісове господарство" (а.с.6).

Між Державним підприємством "Бердичівське лісове господарство" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (покупець/відповідач) укладені договори купівлі - продажу необробленої деревини №4 від 18.12.2012 року, №124 від 17.05.2013 року, №136 від 13.06.2013 року, дані договори були доповнені додатковими угодами, в яких сторони домовились про збільшення кількості продукції (а.с.25-40).

Згідно вище зазначених договорів купівлі - продажу ДП "Бердичівський лісгосп" зобов'язався поставити ТОВ "ВУДПАК" лісопродукцію, а ТОВ "ВУДПАК" зобов'язався прийняти та оплатити вказану продукцію.

Протягом грудня 2012 року - грудня 2013 року ДП "Бердичівський лісгосп" відпустив лісопродукцію ТОВ "ВУДПАК" на загальну суму 384544,35 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.66-119).

Згідно пункту 7.1 договорів, платіж здійснюється у вигляді 100 % передоплати за кожну партію товару згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в розмірі 99903,35грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звірки розрахунків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ, ДП "Бердичівське лісове господарство" є самостійною юридичною особою, підпорядкованою Державному агентству лісових ресурсів України, яке згідно Указу Президента України відноситься до виконавчих органів влади, окрім того, ДП "Бердичівський лісгосп" має державну форму власності, а також є одним із суб'єктів, які здійснюють діяльність у сфері управління і контролю за охороною, захистом, використанням і відтворенням лісів. Заподіяння шкоди цьому підприємству ставить під загрозу екологічну безпеку держави, так як, відповідно до ст.1 Лісового Кодексу України, ліси України є національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення, підлягають державному обліку та охороні.

ДП"Бердичівське лісове господарство", відповідно до ст.17 Лісового кодексу України являється постійним лісокористувачем, а тому відповідно до ст.19 цього кодексу право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації належить підприємству.

Несплата коштів по договірних зобов'язаннях підприємства призводить до невиконання програм охорони навколишнього природного середовища, які передбачають заходи по лісовідновленню, лісовпорядкуванню, охороні лісів. Фінансування цих заходів здійснюється за рахунок власних коштів отриманих лісгоспом від реалізації лісопродукції.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 99903,35 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (11744, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Нова Романівка; код 31711882):

- на користь Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" (13327, Житомирська область, Бердичівський район, с.Хмелище; код 00991806) - 99903,35грн. боргу;

- в доход Державного бюджету України - 1998,06грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 07.04.14

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек.з повідом.)