Постанова № 38062377, 01.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 квітня 2014 р. № 820/2583/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання -Салацької Я.І.,

представника позивача - Москаленко Я.М.,

представника відповідача - Зозулі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль" , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Міндоходів, в якому просив суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/002276/2 від 15.11.2013 р.,

- скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 807100000/2013/01483 від 18.11.2013 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/002276/2 від 15.11.2013 р. за 6 методом з вартістю за одиницю 4,70 доларів США (загальна вартість 46793,20 доларів США, що складає 374 018,05 грн. Збільшення митної вартості товару призвело до збільшення розміру податку на додану вартість, який повинен був сплачувати позивач. На підставі рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01483 від 18.11.2013 р. З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю позивач вимушений був оформити товар за ціною, визначеною митним органом (МД ІМ 40 807100000/2013/057097 від 18.11.2013р.). Позивач не погоджується з рішенням про визначення митної вартості товару, карткою відмови в повному обсязі, вважає їх незаконними та необґрунтованими. Зазначає, що при здійсненні митного оформлення позивачем для підтвердження митної вартості конкретної поставки та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що внаслідок застосованої процедури консультації платник податків не виконав вимог митного органу, витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, не подав. У зв'язку з неможливістю застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару, митний орган застосував резервний метод відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Відповідач вважає прийняте митним органом оскаржуване рішення про визначення митної вартості товару та картку відмови правомірними та обґрунтованими. Відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Новий стиль" під час здійснення зовнішньоекономічної імпортної операції в межах укладеного з резидентом Китаю компанією CFC SHANGHAI CO,LTD контракту № 270513-СРС от 29.05.2013 р. подав до Харківської митниці Міндоходів митну декларацію ІМ 807100000/2013/056463 від 13.11.20113 р. на товар - металеві, дерев'яні, пластикові частини меблів для сидіння, крипільні вироби та фурнітура, скляні частини меблів, підлокітники та частини меблів та вказав митну вартість: 168 437,49 грн. + 29 878,35 грн. = 198 315,80 грн.

Харківська митниця Міндоходів, здійснюючи контроль за правильністю визначення позивачем митної вартості товарів, застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, з вартістю за одиницю 4,70 доларів США (загальна вартість 46793,20 доларів США, що складає 374 018,05 грн., у зв'язку з чим прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/002276/2 від 15.11.2013 р.

Також, Харківською митницею Міндоходів прийнято рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/01483 від 18.11.2013 р.

Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість товарів не може бути визнано на підставі вимог статей 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України, є: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні органу доходів і зборів) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні органу доходів і зборів) інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні органу доходів і зборів) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну (а.с. 14).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесених на підставі такого висновку оскаржуваних рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В розумінні ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю є ціна товару, збільшена на розмір платежів, перелічених у ч. 10 цієї статті.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли перелічені документи містять розбіжності, перелічені документи містять ознаки підробки, перелічені документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, перелічені документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Матеріалами справи підтверджено, що Харківською митницею Міндоходів у зв'язку з вирішенням спірного питання правильності визначення митної вартості товару, недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів у відповідності до вимог п. 5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 МК України була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митному органі.

В електронному запиті від 13.11.2013 р. позивачу повідомлялось, що на виконання вимог ст. 54 МК України та відповідно до вимог ст. 53 МК України, у зв'язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, крім наданих: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації (в разі здійсненої оплати за товар, в тому числі, частково); 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 15.11.2013 р. вих. № 2013/11-15 ПрАТ "Новий стиль" було надано відповідь на вказаний запит, зокрема, були надані пояснення, в яких позивач зазначив, що документи, надані під час митного оформлення ВМД, містять усі необхідні відомості, що підтверджують числові складові митної вартості товарів щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, та у повній мірі підтверджують заявлену позивачем митну вартість товарів та обраний метод її визначення (за ціною контракту).

Суд вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Під час розгляду справи судом встановлено, що іноземний контрагент позивача - резидент Китаю компанія CFC SHANGHAI CO,LTD згідно з поданими до митного оформлення документами, є виробником імпортованого товару. Відповідач при здійсненні митних процедур цієї обставини під сумнів не ставив, належних та допустимих згідно ст. 70 КАС України доказів на спростування достовірності цієї обставини до суду не подав.

Суд зазначає, що за відсутності ознак пов'язаності імпортера з іноземним контрагентом, за відсутності ознак, котрі б вказували на явну незвичайність умов або суттєву відмінність від звичайних умов господарської операції з поставки, відносно такої складової митної вартості товару як ціна придбання, митний орган не мав фактичних даних вважати подані платником податків документи про ціну придбання неповними чи недостовірними.

Що стосується інших складових митної вартості, то суб'єкт владних повноважень також не мав підстав для сумніву в достовірності та правильності їх визначення позивачем.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що митним органом не було встановлено обставин, передбачених положеннями ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, щодо наявності підстав для витребування у позивача додаткових документів.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, Харківською митницею при винесенні спірних рішень була застосована однакова митна вартість одиниці імпортованої продукції на рівні 4,70 дол. США за кілограм до всього товару, хоча згідно із зовнішньоекономічним контрактом та інвойсом номенклатура поставки має суттєві відмінності по позиціям товару в залежності від характеристик. При цьому, кількість товару за вказаним контрактом вимірюється не в кілограмах, а в одиницях продукції.

Застосування відповідачем лише з причини спрацювання модуля АСАУР ціни на товар за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем такого порівняння зроблено не було.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки; суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та скасування рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/002276/2 від 15.11.2013 р. та картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01483 від 18.11.2013 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови задовольнити.

2. Скасувати рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/002276/2 від 15.11.2013 р., скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 807100000/2013/01483 від 18.11.2013 р.

3. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 07.01.2014 р.

Суддя Рубан В.В.