Рішення № 3806203, 02.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/111

02.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськпродторг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»

про стягнення 19 101,06грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники:

Від позивача Терещенко К.В.- предст. (дов. від 02.02.2009р.)

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 19101,06рн.-заборгованості (16360,30грн.-основного боргу, 1410,32грн.-пені, 176,58грн. -3% річних, 1153,86грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №Лу-12 від 15.11.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2009р. порушено провадження у справі №20/111 та призначено судовий розгляд на 20.05.2009р.

18.05.2009р. судом одержано заяву від позивача про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача судом не задоволена, оскільки на вимогу ухвали суду позивачем не надано суду для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів.

У судове засідання, призначене на 20.05.2009р., представник відповідача не з’явився.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представників сторін та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 20.05.2009р. відкладено.

Про день та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у довідці про включення до ЄДРПОУ відповідача: м. Київ, вул. Турівська, 29, проте, представник відповідача у судове засідання не з’явився, відповідач відзиву на позов не надав.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріал справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

15.11.2007р. між ТОВ «Луганськпродторг», в якості постачальника (далі-позивач) та ТОВ «МД Рітейл», в якості покупця (далі-відповідач) було укладено договір поставки №Лу-12, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується протягом терміну дії цього договору постачати у власність покупця товари на підставі погодженої сторонами специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за товарно-транспортними накладними, копії яких додані до позовної заяви. Всього поставлено товару на суму 143 335,78грн.

Згідно з п. 6.2 договору (з урахуванням складеного сторонами протоколу розбіжностей) покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідач вартість одержаного товару оплатив частково у розмірі 125604,04грн. та частково повернув товар на суму 1371,44грн.

У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 16360,30грн. основного боргу.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 16360,30грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 1410,32грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ознайомившись з розрахунком пені позивача, нарахування якої передбачено п. 8.2 договору, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача та стягує з відповідача на користь позивача 1410,32грн.-пені.

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, стягнення збитків від інфляції у сумі 1153,86грн. та 3% річних у сумі 176,58грн. за розрахунком позивача суд вважає обґрунтованим.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(м. Київ, вул. Турівська, 29, код ЄДРПОУ 34482413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськпродторг»(м. Луганськ, вул. Лутугінська, 18, код ЄДРПОУ 30464762) 16360,30грн. - основного боргу, 1410,32грн.-пені, 176,58грн. - 3% річних, 1153,86грн. –інфляційних нарахувань, 191,01грн. - державного мита, 118,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій