Рішення № 3806187, 02.06.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2009 р. Справа № 2/114/09

Суд в складі:

Судді Моргуленко Т.Є., при секретарі судового засідання Ковиньовій О.Ю., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАСУ Енерго», м.Миколаїв, вул.. Космонавтів, 91, оф. 40, адреса для кореспонденції: 54031, м. Миколаїв, а/с 92

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Причорномор’я”в особі Миколаївської філії, 54029, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 50

про стягнення коштів в сумі 88801,93 грн.

за участю представників:

від позивача: Козлов М.О.- директор,

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів в сумі 88801,93 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку 26001111633007 в МФ ВАТ КБ «Причорномор`я»на підставі договору банківського рахунку №449 від 26.01.09р.

Позивач заявою від 02.06.09р. уточнив суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача 89249,72 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву по суті позову не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №9709170 від 06.05.09р.

На підставі ст.. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

26 січня 2009 року між сторонами було укладено в простій письмовій формі договір банківського рахунку в національній валюті України №449.

Згідно з цим договором відповідач відкрив позивачу поточний рахунок №26001111633007, та зобов'язався приймати й зараховувати на нього грошові кошти, що надходять, та виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з цього рахунка та проводити інші операції, відповідно до Інструкції “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах”, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492.

Відповідно до умов п. 2.1.1 договору Банк, має право використовувати кошти клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Пунктом 2.2.1 договору Клієнт, має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку.

Згідно п. 2.3.1 та п. 2.3.2 договору Банк зобов'язаний належним чином виконувати умови договору, своєчасно здійснювати розрахункові операції на підставі доручення Клієнта.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України Банк зобов'язаний за розпорядженням Клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

За приписами ст. 1074 ЦК України обмеження прав Клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

В судовому засіданні позивач зазначає, що з лютого 2009р. відповідач зовсім перестав виконувати свої зобов'язання за договором та за законом щодо перерахування та видачі відповідних сум з цього поточного рахунку за розпорядженням позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 18.02.2009р. повідомив позивача про невиконання розрахункового документа - платіжного доручення №1 - №7 від 18.02.09р. в зв'язку з тим, що у банку немає (недостатньо) коштів на кореспондентському рахунку.

На рахунку позивача, який знаходиться у Миколаївській філії ВАТ КБ «Причорномор`я», станом на 02.06.2009р. знаходяться грошові кошти у сумі 89249,72 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 01.01.09р. по 01.06.09р.

Банком станом на час розгляду справи не виконано платіжні доручення позивача (Клієнта банку) на оплату різних розрахунків.

Згідно положень ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з пунктом 1 ст.219 ГК України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

За приписами ст. 1092 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону. Крім того, згідно ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»2121-ІИ від 07.12.2000р. банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 89249,72 грн.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Причорномор’я» в особі Миколаївської філії, (54029, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 50, код ЄДРПОУ 20042762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАСУ Енерго», код ЄДРПОУ 32819923) – 89249,72 грн. заборгованості, 888,02 грн. - держмита, 118 грн. - витрат на ІТЗ.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Причорномор’я» в особі Миколаївської філії, (54029, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 50, код ЄДРПОУ 20042762) на користь державного бюджету:

- 4,47 грн. –державне мито на рахунок 31118095700006 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, Одержувач УДК у м. Миколаєві, ЄДРПОУ 23626096, код платежу 22090200.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Т.Є.Моргуленко