Постанова № 380609, 12.12.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" грудня 2006 р. Справа № 443/12-06

Суддя господарського суду Київської області Писана Т.О. при секретарі Шелест В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом

дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до

комунального підприємства теплових мереж „Сквиртепломережа”, м. Сквира

про

стягнення 52260,79грн.

За участю представників сторін:

від позивача

Яковенко П.А. довіреність №265/10 від 18.09.2006р.

від відповідача

Бондар І.Г. довіреність №1 від 04.01.2006р., Нюнькін І.О. - керівник

Обставини справи:

До господарського суду Київської області із позовною заявою звернулась дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтобаз України»до комунального підприємства теплових мереж «Сквиратепломережа»про стягнення 52260,79грн., із яких 7607,50грн. пені, 35800,00грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 8853,29грн. суми трьох відсотків річних.

Позовні вимоги позивача полягають у тому, що внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем договірних умов позивачем згідно із умовами договору та положеннями Цивільного кодексу України нараховані пеня та штрафні санкції.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. А саме, відповідач зазначає, що позивачем невірно нарахована сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів. Крім того згідно із ст. 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Однак, оскільки позивачем не була виставлена вимога на заявлені у позові відповідні суми, відповідач вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідач, також просить суд на підставі ст. 83 ГПК України зменшити нараховану до стягнення суму пені до 100грн. врахувавши наступні обставини. КПТМ «Сквиратепломережа»придбавало газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, заборгованість яких в середньому перед відповідачем складає 500000,00грн. Заборгованість бюджету по забезпеченню підприємства дотацією на покриття витрат у зв’язку із затвердженими органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги в розмірі, який менше собівартості цих послуг складає 638558,00грн. Відповідачем, також, на виконання Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію» укладені з населенням 153 договори реструктуризації заборгованості на загальну суму 154700,00грн. Відповідно до ст. 5 цього Закону на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 31.12.2003р. між ДК «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтобаз України»та КПТМ «Сквиратепломережа»був укладений договір №06/03-4053ТЕ17 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. На виконання умов договору позивачем відповідачеві був переданий газ протягом січня-квітня, жовтня-грудня 2004р. в об’ємі 2907,581 тис. куб. м, на загальну суму 610592,03грн., що підтверджено актами прийому-передачі природного газу.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок продавця протягом місяця поставки у розмірі 100 відсотків вартості фактично спожитих та про транспортованих обсягів газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі природного газу до 10 числа наступного за звітним місяцем. Як свідчать матеріали справи, відповідач зобов’язання за договором на постачання природного газу виконав у повному обсязі, проте з порушенням строків. У зв’язку з цим предметом позовної заяви є стягнення штрафних санкцій за порушення термінів виконання зобов’язання.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, які набрали чинності 01.01.2004р. до відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих Кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Таким чином, права і обов’язки щодо виконання фінансових зобов’язань продовжують існувати між сторонами після набрання чинності Господарським та Цивільними кодексами України, у зв’язку з чим судом застосовуються положення норм вказаних Кодексів.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст.ст.525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, ст. ст. 258, 549-551 ЦК України та п. 7.2 договору за несвоєчасну оплату спожитого газу позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення. Пеня позивачем нарахована з урахуванням умов п. 7.5 договору, згідно з яким пеня та штраф нараховується постачальником протягом шести місяців, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом. Надані позивачем розрахунки заборгованості свідчать, що остаточне погашення боргу відповідачем здійснено 24.07.2006р. Так, пеня нарахована за 85 днів , а саме фактично по 24.07.2006р. і складає 7607,50грн.

Разом з тим, судом прийняте до уваги обгрунтування клопотання відповідача про зменшення розміру пені на підставі ст. 83 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Судом враховано, що КПТМ «Сквиратепломережа»придбавало газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, заборгованість яких в середньому перед відповідачем складає 500000,00грн. Заборгованість бюджету по забезпеченню підприємства дотацією на покриття витрат у зв’язку із затвердженими органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги в розмірі, який менше собівартості цих послуг складає 638558,00грн. Відповідачем, також, на виконання Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію»укладені з населенням 153 договори реструктуризації заборгованості на загальну суму 154700,00грн. Відповідно до ст. 5 цього Закону на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг. Враховуючи наведене та повне погашення заборгованості, причини несвоєчасного виконання зобов’язання суд зменшує розмір пені до 100грн.

Позивачем також, нараховано до стягнення з відповідача 8853,29 грн. суми трьох відсотків річних та 35800,00грн. інфляційних нарахувань відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно із якою, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності вимоги про сплату відповідних сум, оскільки умовами договору були встановлені терміни виконання зобов’язань, за порушення яких кредитор вправі в буд-який період нарахувати відповідні штрафні санкції. Разом з тим, суд врахував зауваження відповідача щодо невірності розрахунку суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за період з листопада 2004р. по вересень 2006р. та визнав обґрунтованим контр розрахунок відповідача, у зв’язку з цим суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 8853,29грн. суми трьох відсотків річних та 31947,52 грн. суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів та відмовляє в задоволення позовних вимог щодо безпідставно нарахованих інфляційних нарахувань на суму 3852,48грн.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті держмита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Якщо вимоги позивача про стягнення неустойки визнано обґрунтованими, але суд дійшов до висновку про можливість на підставі пункту 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір санкції, що підлягає стягненню з відповідача, державне мито покладається на відповідача у сумі сплаченій позивачем, а не пропорційно задоволеним вимогам, оскільки в даному випадку визначальним для вирішення спору є обґрунтованість вимог позивача та обов’язок другої сторони задовольнити вимоги заявника.

Керуючись 124 Конституції України, 1, 4, 12, 44-49, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства теплових мереж „Сквиратепломережа” (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Леніна, 38, р. №26007501162299, МФО 320393, код ЄДРПОУ 24883978) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р. №260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 100грн. пені, 8853,29грн. суми трьох відсотків річних, 31947,52 грн. суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів, 484,08грн. державного мита, 109,30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Суддя Писана Т.О.