Постанова № 38060817, 01.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 квітня 2014 року 16 год. 20 хв. № 826/1189/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АК Інжиніринг" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання недійсним та скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 31 січня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "АК Інжиніринг" (далі - позивач) до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач) про визнання недійсною та скасування постанови відповідача від 16 січня 2014 року № 19/14/7126-18/1601/0212 про накладення на позивача штрафу у розмірі 54810,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки прийнята відповідачем із порушенням положень законодавства.

Ухвалою суду від 14 лютого 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 03 березня 2014 року. Пояснила, що оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню, оскільки прийнята відповідачем відповідно до положень законодавства.

До суду 13 березня 2014 року через канцелярію надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 14 березня 2014 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі звернення народного депутата України від 07 листопада 2013 року, яке надійшло з листом прокуратури міста Києва від 18 грудня 2013 року, відповідачем проведено перевірку будівництва комплексу по наданню послуг населенню (спортивного комплексу), розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Заболотного, 37 (далі - об'єкт будівництва), за результатами якої 09 січня 2014 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого, будівельні роботи на об'єкті будівництва виконуються із порушенням містобудівного законодавства, а саме:

- не здійснюється виконавче знімання зі складанням виконавчої геодезичної документації за результатами геодезичного контролю точності геометричних параметрів будівель (споруд), їх елементів;

- відсутній проект виконання геодезичних робіт та проект моніторингу;

- відсутній проект виконання робіт;

- не огороджено зони постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів по висоті 1.3 м і більше), відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами;

- особи, які перебувають на будівельному майданчику, не забезпечені захисними касками, сигнальними жилетами.

На підставі акту перевірки, 09 січня 2014 року відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким із 09 січня 2014 року зупинено виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень та зобов'язано позивача у строк до 24 січня 2014 року усунути виявлені у ході перевірки правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

10 січня 2014 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 16 січня 2014 року.

За результатами розгляду вказаної справи, 16 січня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 54810,00 грн.

Крім того, на підставі звернення народного депутата України від 16 грудня 2013 року, яке надійшло з листом прокуратури міста Києва від 31 грудня 2013 року, відповідачем проведено перевірку об'єкта будівництва, за результатами якої 15 січня 2014 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до п.п. 1, 2, 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи, доводи представників позивача про протиправність прийняття оскаржуваної постанови ґрунтуються на тому, що відповідальність за виявлені порушення повинен нести не позивач, як головний підрядник, а третя особа, яка у правовідносинах із позивачем виступає як генеральний підрядник.

Поряд з цим, як чітко встановлено положеннями Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", зокрема, п. 8 ч. 3 ст. 2, суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Зі змісту договору головного підряду від 12 листопада 2013 року № 89-1/03-13 вбачається, що позивач, як головний підрядник, зобов'язався на власний ризик, власними та/або залученими силами, з власних матеріально-технічних ресурсів, а також матеріально-технічних ресурсів генерального підрядника, здійснити будівництво об'єкта.

Факт допущення/вчинення правопорушень у сфері містобудівної діяльності представниками позивача не оспорювався, оскільки, як уже зазначено вище, вони наполягали на тому, що позивач є не тією особою, яка повинна відповідати за можливі порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у зв'язку із виконанням умов договору головного підряду. Будь-яких обставин та доказів на їх обґрунтування, які б свідчили про відсутність виявлених у ході перевірки порушень, представниками позивача суду не наведено та не надано.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії акту перевірки від 09 січня 2014 року, його підписано законним представником позивача без зауважень.

При цьому, суд наголошує, що оскаржувану постанову відповідачем прийнято саме на підставі акту перевірки від 09 січня 2014 року, а не на підставі акту перевірки від 15 січня 2014 року, на який позивачем подавались письмові заперечення.

Таким чином, із системного аналізу викладених положень та обставин суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання недійсною та скасування оскаржуваної постанови.

Стосовно строку звернення позивача з позовом суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Тобто, враховуючи викладені положення та зважаючи, що оскаржувану постанову на адресу позивача направлено 21 січня 2014 року, а до суду він звернувся 31 січня 2014 року, за переконанням суду, позивачем не пропущено встановлений законодавством строк для звернення до суду з позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "АК Інжиніринг" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання недійсним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "АК Інжиніринг".

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин