Справа № 646/2254/14-к Пр.№ 1-кп/646/283/2014
ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2014 року м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Олізаренко С.М.,
при секретарі - Кочуковій О.П.,
за участю прокурора - Попова Н.М.,
розглянувши кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013220690000762 від 26 грудня 2013 року, за підозрою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою неповною освітою, працюючого без офіційного працевлаштування будівельником, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 30.01.2003р. за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки; вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.10.2005р. за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 12.05.2010р. за ч.2 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки; вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 18.08.2010р. за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років обмеження волі, звільненого 26.08.2011 року на підставі постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 18.08.2011р. на підставі ст.81 КК України на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 12 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
25.12.2013р. близько 18-30 год. ОСОБА_1, маючи незняту та непогашену судимість за вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 18.08.2010р., яким його засуджено за ч.2 ст.185 КК України, шляхом вільного доступу на території Відокремленого підрозділу "Локомотивне депо Основа" ДП "Південна залізниця", розташованого за адресою: м.Харків, вул.Привокзальна, 1, діючи повторно, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з майданчику порізки металобрухту 17,6 кг. металобрухту латуні вид 7, вартістю 387,2 грн., які належать ВП "Локомотивне депо Основа" ДП "Південна залізниця", чим спричинив ВП "Локомотивне депо Основа" ДП "Південна залізниця" матеріальну шкоду на вказану суму 387,20 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Обвинувачений ОСОБА_1, допитаний в судовому засіданні, повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, підтвердив факти та обставини його вчинення так, як вони викладені судом вище.
При цьому обвинувачений просив врахувати, що він повністю визнає себе винним у скоєному злочині та щиро розкаюється. Пояснив, що вчинення злочину було зумовлено тяжким матеріальним становищем.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, його показання повністю відповідають фактичним обставинам справи, наслідки застосування ч.3 ст.349 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду роз'яснені та вони вважать недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, при цьому у суду нема сумнівів у добровільності їх позиції, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно класифікації, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_1 вчинив середньої тяжкості злочин; повністю визнав себе винним та щиро розкаявся у вчиненому, пояснив, що вчинення злочину було зумовлено тяжким матеріальним становищем, що відповідно до ст.66 КК України визнається судом обставинами, що пом'якшують покарання.
Відповідно до ч.2 ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що за місцем мешкання він характеризується позитивно (а.с.53), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с.50, 52), перебуває у фактичних шлюбних відносинах, на утриманні має двох малолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.60, 61), раніше судимий (а.с.48, 55, 56).
За таких обставин, а також з урахуванням відсутності тяжких наслідків від вчиненого злочину. оскільки викрадене майно повернуто потерпілому, суд вважає, що досягнення цілей покарання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час відбування строку звільнення від відбування покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст..76 КК України.
Під час судового провадження клопотань про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу від учасників судового розгляду не надійшло.
долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 згідно до ст..ст. 124, 126 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 314, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, понесені при провадженні експертизи № 8 від 16.01.2014р. в сумі 196,56 грн., зарахувавши їх на р/р. 31115115700006; одержувач: УДКСУ у Ленінському районі м.Харкова; МФО: 851011; банк одержувача: ГУДКСУ у Харківській області; ЄДРПОУ: 37999696; призначення платежу: *;101; (ІПН боржника); 24060300 "інші надходження".
Речові докази по справі: металобрухт латуні "вид 7" масою 17,6 кг, переданий на відповідальне зберігання представнику Локомотивного депо "Основа" ОСОБА_4, вважати повернутим власнику.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: С.М. Олізаренко
Судове рішення № 38060765, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 31.03.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/2254/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: