Рішення № 38060442, 02.04.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Заводян К. І.

Суддів: Лисака І.Н. Винту Ю.М.

Секретаря: Ковальчук Н.О.

З участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2,

представника ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" Буздуги Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (далі: ПАТ "Банк "Фінанси та кредит") до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, на повторне заочне рішення Глибоцького районного суду від 21 серпня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2011 року ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" подало позов до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилалося на такі обставини.

14 травня 2007 року ОСОБА_4 уклав з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" кредитний договір №926pv11-07 на суму 85325 доларів США з оплатою за процентними ставками, передбаченими п.4.1 договору, для придбання автомобіля AUDI G7. Строк повернення кредиту 14 травня 2014 року. До договору додавався графік зниження розміру заборгованості, згідно якого позичальник повинен був здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором шляхом внесення у періоди, визначені графіком, та у визначених розмірах, щомісячні Ануїтетні платежі, куди входили проценти за користування кредитом у визначених договором процентних ставках.

У випадку непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних Ануїтетних платежів за користування кредитом процентна ставка збільшувалася до 13,3%.

_____________

Провад. №22ц-87/2014р. Головуючий у першій інстанції Цуренко В.А.

Категорія:19/27 Доповідач: Заводян К.І.

Згідно п.3.5 договору банк мав право вимагати від позичальника дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати процентів, неустойки у випадках несвоєчасного або не в повному обсязі сплати коштів на погашення заборгованості за кредитом та процентами, не сплати на вимогу банку неустойки (штрафу, пені).

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 24 грудня 2008 року банк уклав договір поруки №926pv11-07 із ОСОБА_1

Позичальник і поручитель систематично порушували умови кредитного договору. Листами до позичальника від 08.02.2008 р. №621/02, від 31.03.2008 р. №775/02, від 25.07.2008 р. №1235/02, 19.08.2008 р. №1336/02, 31.03.2010 р. №241 та до поручителя 16.03.2009 р. №324, 13.04.2009 р. №550, 25.08.2009 р. №596, 31.03.2010 р. №242 банк звертався з вимогами про погашення заборгованості за кредитом та відсотками, попереджав їх про вимушеність звернення до суду.

Однак позичальник і поручитель на листи не відреагували і прострочену заборгованість не погасили.

Банк просив суд стягнути на його користь із ОСОБА_4 і ОСОБА_1 солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 1087348,72 гривень, в тому числі:

основний борг за кредитним договором - 604430 гривень;

відсотки за користування кредитом - 59173,42 гривні;

пеня за прострочення погашення відсотків та кредиту - 423745,42 гривні, а також витрати на сплату судового збору.

Повторним заочним рішенням Глибоцького районного суду від 21 серпня 2012 року позов задоволено. Із ОСОБА_4 і ОСОБА_1 солідарно, на користь ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 1 087 348, 72 гривень та витрати на оплату судового збору в сумі 1700 гривень.

ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, подав на рішення суду апеляційну скаргу.

Рішення суду вважає незаконним і необґрунтованим.

Вказує на відсутність відомостей про розмір відсоткової ставки, за якою нараховувався розмір плати за користування кредитом. Піддає сумніву розмір пені, за прострочення боргу по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом, який, на його думку, є непропорційно великим в порівнянні з розміром заборгованості за кредитом.

Посилається на припинення договору поруки за правилами ч.4 ст.559 ЦК України. Строк вимоги до поручителя повинен був розпочатися з першого випадку прострочення боржником чергового платежу.

Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", а саме в частині стягнення боргу, розмір якого буде визначений за результатами судової бухгалтерської експертизи, в позові до нього як до поручителя відмовити.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом вірно встановлено, що 14 травня 2007 року ОСОБА_4 уклав з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" кредитний договір №926pv11-07 на суму 85325 доларів США з оплатою за процентними ставками, передбаченими п.4.1 договору, для придбання автомобіля AUDI G7.

Строк повернення кредиту 14 травня 2014 року. До договору додавався графік зниження розміру заборгованості (а.с.12 зв.), згідно якого позичальник повинен був здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором шляхом внесення у періоди та у розмірах, визначених графіком, щомісячні Ануїтетні платежі, куди входили проценти за користування кредитом у визначених п.4 договору процентних ставках (а.с.10).

У випадку непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних Ануїтетних платежів за користування кредитом процентна ставка збільшувалася до 13,3%.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 24 грудня 2008 року банк уклав договір поруки №926pv11-07 із ОСОБА_1

Під час провадження у справі в суді апеляційної інстанції, 05 лютого 2014 року, за клопотанням представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, у даній справі було призначено судову бухгалтерсько-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам СП "Західноукраїнський експертно-консультативний центр". На вирішення експертизи поставлені питання :

"Яку суму становить борг за кредитним договором від 14 травня 2007 року №926pv11-07, укладеним ОСОБА_4 з ПАТ "Фінанси та кредит" станом на 10 жовтня 2011 року?

Які складові цього боргу і які розміри сум цих складових ?"

12 лютого 2014 року від СП "Західноукраїнський експертно-консультативний центр" надійшло клопотання про надання в розпорядження експерта виписки по рахунках ОСОБА_4, що підтверджують факт надходження коштів по сплаті заборгованості по основному боргу, відсотках, комісійної винагороди, пені, прострочених відсотках за період з 14 травня 2007 року по 10 жовтня 2011 року, а також метод нарахування процентів ПАТ "Фінанси і кредит".

Ухвалою апеляційного суду від 13 лютого 2014 року провадження у справі відновлено.

Ухвалою апеляційного суду від 26 лютого 2014 року ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" зобов'язано в строк до 10 березня 2014 року надати апеляційному суду Чернівецької області для передачі в розпорядження СП "Західноукраїнський експертно-консультативний центр" виписки по рахунках ОСОБА_4, що підтверджують факт надходження коштів по сплаті заборгованості по основному боргу, відсотках, комісійної винагороди, пені, прострочених відсотках за період з 14 травня 2007 року по 10 жовтня 2011 року, а також метод нарахування процентів ПАТ "Фінанси і кредит".

Позивач від виконання ухвали суду в установлений строк, незважаючи на неодноразові нагадування, ухилявся.

19 березня 2014 року до апеляційного суду надійшли ніким не посвідчені :

заяви і квитанції, меморіальні валютні ордери, розрахунок заборгованості за несплаченим кредитом на 7-ми сторінках з виправленнями.

Не посвідчені документи не можуть бути предметом експертного дослідження, тому на експертизу вони направлені не були. Провести експертизу без них неможливо.

Відповідно до част.1 ст.146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Колегія суддів 19 березня 2014 року призначила справу до розгляду.

Як зазначалось вище, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором від 14 травня 2007 року №926pv11-07, укладеним ОСОБА_4 з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит в сумі 85325 доларів США, 24 грудня 2008 року банк уклав договір поруки №926pv11-07 із ОСОБА_1

Згідно п.1 договору поруки поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, згідно якого боржнику наданий кредит в сумі 89325 доларів США, зі сплатою 13,3 процентів річних.

Поручитель засвідчив, що він ознайомлений із кредитним договором та погоджується з його умовами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно част.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Право банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати процентів, неустойки у випадках несвоєчасного або не в повному обсязі сплати коштів на погашення заборгованості за кредитом та процентами, не сплати на вимогу банку неустойки (штрафу, пені) передбачено також п.3.5 кредитного договору.

У додатку до кредитного договору від 14 травня 2007 року міститься графік погашення кредиту із врахуванням відсотків з визначенням суми платежів, часу і періоду їх внесення (а.с.12 зв.).

Згідно п.3.7 кредитного договору в першу чергу погашаються прострочені проценти за користування кредитом, в другу - нараховані проценти, в третю - прострочені суми за основним боргом, в четверту чергу - непрострочена заборгованість, в п'яту чергу погашається пеня, комісія, інші платежі.

Позичальник своїх зобов'язань перед кредитором не виконував. На день подання позову заборгував банку по кредиту - 75812 дол. США або за курсом НБУ - 604430 гривень, по відсотках за користування кредитом - 57421 дол.США або 59173,30 гривні. Останній платіж був внесений 29.06.2011 року.

Судом перевірені квитанції про сплату боргових зобов'язань за кредитом. Банком вони враховані, за винятком трьох квитанцій про купівлю валюти для погашення боргу за кредитом (№12 за 26.03.2009 р., №11 за 24.07.2009 р., №100 від 02.09.2009 р. (а.с.144, 146, 147).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Позичальник умови кредитного договору не виконував. Банк неодноразово надсилав позичальнику і поручителю листи - попередження про необхідність виконання умов кредитного договору і погашення заборгованості (а.с.29 - 36), однак вони залишилися без реагування.

Відповідно до част.4. ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Підстави для застосування вказаної правової норми відсутні.

Поручитель погодився із умовами кредитного договору, згідно п.3.2 якого позичальник зобов'язався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за договором, до 14 травня 2014 року. Тобто, строк виконання основного зобов'язання ще не настав.

Позичальник дійсно допускав порушення строків виконання зобов'язань по щомісячних погашеннях платежів - щомісяця до 10 числа включно кожного календарного місяця для основної заборгованості і для процентів за користування кредитом, що давало право позикодавцю в разі прострочення повернення чергової частини вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (част.2 ст. 1050 ЦК України). Проте, не застосування цієї норми права не є підставою для припинення поруки.

За прострочення повернення кредитних ресурсів, відповідно до ст.549 ЦК України та п.6 кредитного договору позичальнику нарахована пеня в сумі 423745,42 гривні.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивачем не виконані вимоги ухвали апеляційного суду від 26 лютого 2014 року про надання апеляційному суду Чернівецької області в строк до 10 березня 2014 року для передачі в розпорядження СП "Західноукраїнський експертно-консультативний центр" виписки по рахунках ОСОБА_4 що підтверджують факт надходження коштів по сплаті заборгованості по основному боргу, відсотках, комісійної винагороди, пені, прострочених відсотках за період з 14 травня 2007 року по 10 жовтня 2011 року, а також метод нарахування процентів ПАТ "Фінанси і кредит". Тобто, позивач ухилився від подання експертам необхідних матеріалів.

Визначити правильність нарахування пені без висновку експертизи суд не може.

У зв'язку з цим, відповідно до част.1 ст.146 ЦПК України, колегія суддів вважає, за необхідне визнати, що сума пені, нарахованої позивачем, недоведена.В цій частині позовних вимог ПАТ "Фінанси і кредит" слід відмовити. Повторне заочне рішення Глибоцького районного суду від 21 серпня 2012 року в частині позовних вимог про стягненні із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ "Фінанси і кредит" пені в сумі 423745,42 гривні слід скасувати.

В решті повторне заочне рішення Глибоцького районного суду від 21 серпня 2012 року відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не убачається.

У зв'язку з неподанням ПАТ "Фінанси і кредит" у встановлений строк документів, необхідних для проведення судової бухгалтерсько-економічної експертизи ухвалу апеляційного суду Чернівецької області 05 лютого 2014 року про призначення у даній справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи скасувати.

Керуючись ст.307, п.2 част.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, задовольнити частково.

Повторне заочне рішення Глибоцького районного суду від 21 серпня 2012 року в частині стягнення із ОСОБА_4, ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ "Фінанси і кредит" пені в сумі 423745 (чотириста двадцять три тисячі сімсот сорок п'ять) гривень 42 копійки скасувати.

Відмовити ПАТ "Фінанси і кредит" в позовних вимогах до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення з них солідарно на користь ПАТ "Фінанси і кредит" пені в сумі 423745 (чотириста двадцять три тисячі сімсот сорок п'ять) гривень 42 копійки.

В решті повторне заочне рішення Глибоцького районного суду від 21 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 05 лютого 2014 року, про призначення в даній справі судової бухгалтерсько-економічної експертизу скасувати.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді :