Постанова № 38058470, 21.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 22-а-3454/08

Категорія: 8.2.3.

Головуючий в 1 інстанції: Задорожна Н.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів – Романішина В.Л. , Єщенка О.В.

за участю секретаря – Цуцкірідзе М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 20 листопада 2007 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма» «Фліппер» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкових вимог та зобов’язання погасити податкові векселі,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та посилаючись на невизнання відповідачем правомірності віднесення до складу податкового кредиту суми податкових векселів, які позивач вважає погашеними за рахунок бюджетного відшкодування, просив: визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі - ДПІ) №0000732301/0 від 09 лютого 2007 року та скасувати його.

За наслідками розгляду справи господарським судом Херсонської області 20 листопада 2007 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову.

Суд першої інстанції визнав нечинним у зв’язку з невідповідністю вимогам законодавства прийняте ДПІ податкове повідомлення-рішення від 09 лютого 2007 року №0000732301/0 про зменшення бюджетного відшкодування у вересні 2006 року на суму 1173137 грн., у жовтні 2006 року на 966936 грн. у листопаді 2006 року на 107162 грн.

Приймаючи означене рішення. суд першої інстанції послався на судове рішення від 11 квітня 2007 року у справі №7/139-АП-07, де встановлено правомірність визначення позивачем у податковій декларації за серпень 2006 року залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у сумі 1655325 грн. податкового кредиту попереднього податкового періоду у сумі 1093336 грн. віднесення до складу податкового кредиту суми податкових векселів, які позивач вважав погашеними за рахунок бюджетного відшкодування. Щодо векселів на суму1067741 грн. 36 коп., які надані органу митного контролю у вересні 2006 року та достроково погашені за самостійним рішенням платника шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтверджених податковим органом – ці податкові векселі першої категорії погашено шляхом заліку суми бюджетного відшкодування. Перевіряючими в акті не зазначено за наслідками яких фінансово-господарських операцій зменшено суму податкових зобов’язань з ПДВ по операціях на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків за період жовтень, листопад 2006 року.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказав, що рішення господарського суду Херсонської області від 31 листопада 2006 року, яке набрало законної сили підтверджує правомірність заявлених сум бюджетного відшкодування та ніяким чином не підміняє собою окремого рішення фіскального органу щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування.

В письмових запереченнях товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма» «Фліппер» спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції заслухала суддю-доповідача, розглянула та обговорила доводи апеляційної скарги, перевірила матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга ДПІ підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ в період з 22 січня 2007 року по 29 січня 2007 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ за період: вересень, жовтень, листопад 2006 року. За результатами перевірки складено акт №224/23-4/21273417 від 05 лютого 2007 року, де зазначено про порушення Товариством вимог Закону України «Про податок на додану вартість, а саме: завищення суми бюджетного відшкодування на 2247235 грн. у тому числі за вересень 2006 р. на суму 1173137 грн. , жовтень 2006 р. на суму 966936 грн., за листопад 2006 року на суму 107162 грн.; завищення різниці між сумою податкового зобов’язання і податкового кредиту з ПДВ (рядок 21) на 3445205 грн. у тому числі за вересень 2006 року на суму 897785 грн., жовтень 2006 року на суму 1095045 грн., за листопад 2006 року на суму 1452672 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) на 1216982 грн.: - за вересень 2006 року на суму 122467 грн.; - жовтень 2006 року на суму 53316 грн. ; - листопад 2006 року на суму 1041199 грн.

З вказаних підстав ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №000732301/0 від 05 лютого 2007 року.

Підставами для прийняття висновку про завищення суми бюджетного відшкодування, завищення різниці між сумою податкового зобов’язання і податкового кредиту з ПДВ (рядок 21), залишення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) стало: не підтвердження правомірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень в сумі 915323 грн., і не вірно відображено показники по рядку 23.1 Декларації за вересень 2006 року; зменшено суму залишку по рядку 23 декларації за серпень 2006 року на суму 840267 грн. (без відображення причин такого зменшення); включення до складу податкового кредиту періодів (вересень, жовтень, листопад) сум непогашених податкових векселів, у тому числі 897785 грн., 1095045 грн., 1452672 грн. відповідно; збільшено суму податкових зобов’язань в декларації за жовтень 2006 року на суму 27304 грн.

Відповідно до п.1.16 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Загальний порядок видачі податкового векселя здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» і розділу ІІ Порядку випуску, звернення і погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.1997 року.

Абзац 1 п.11.5 Закону України передбачає, що з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Згідно з абз.4 п.11.5 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Отже, погашення податкового векселя за рахунок суми підтвердженого бюджетного відшкодування є одним із способів дострокового погашення такого векселя.

Згідно з абз.5-6 цього Закону, якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;

якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до абз.7 п.11.5 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.

Закон України «Про податок на додану вартість» не містить окреме поняття «підтверджене податковим органом бюджетне відшкодування». Визначення цього поняття міститься в Методичних рекомендаціях щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів, викладених у листі Державної податкової адміністрації від 22.12.2005 року № 25595/7/16-1517.

Відповідно до вказаних Методичних рекомендацій підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування – це сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки, здійснених відповідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.08.2005 року № 350. Таке визначення використовується виключно з метою погашення податкового векселя.

Враховуючи вищевикладене, вимогу Закону України «Про податок на додану вартість» щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування податковим органом слід розуміти як узгодження платником податку суми такого відшкодування з податковим органом шляхом підтвердження заявленої до відшкодування платником суми податку на додану вартість актом проведеної документальної невиїзної (виїзної планової) перевірки згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

В порядку пункту 11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ВКФ «Фліппер» у липні 2006 року до податкового органу були подані векселі на загальну суму 1284643,50 грн., з них - векселі першої категорії на суму 924533,74 грн., другої категорії – 360109,92 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач, скориставшись своїм правом на погашення податкових векселів, листом № 9 від 03.11.2009 року, повідомив податковий орган про зарахування суми зобов’язань по векселям у розмірі 1067741,36 грн. При цьому, на підтвердження правомірності заявленого бюджетного відшкодування, суд посилається на наявність постанови господарського суду Херсонської області від 31.11.2006 року у справі № 1/344-АП-06.

Але, стверджуючи про правомірність заявленого бюджетного відшкодування, суд не врахував, що сума податку на додану вартість, заявлена підприємством до бюджетного відшкодування, у встановленому законом порядку не була підтверджена безпосередньо податковим органом, що є порушенням вимог абз.5 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, суд першої інстанції посилається на неправомірність висновків податкового органу про заниження позивачем податкових зобов’язань з ПДВ у жовтні 2006 року на 27304 грн. та порушення у зв’язку з цим пп.7.2.3 п.7.2, пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як в акті перевірки відсутні посилання за наслідками яких фінансово-господарських операцій зроблений такий висновок та на підставі яких первинних документів.

Як вбачається з акту перевірки ТОВ «ВКФ «Фліппер» в податковій декларації за операціями на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20% зазначена сума податкових зобов’язань у розмірі 2509740 грн., в той час як за даними перевірки така сума складає 2537044 грн., тобто позивачем занижена сума податкового зобов’язання на 27304 грн.

Підпунктами 7.2.3. п.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно до п.п. 2.1.,2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Враховуючи те, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону), та з урахуванням визначення, наданого пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, податкова накладна відноситься до категорії первинних документів.

Як на підтвердження правильності визначення податкових зобов’язань у декларації за жовтень 2006 року, позивач посилається на реєстри отриманих та виданих податкових накладних, при цьому самі податкові накладні у матеріалах справи відсутні і в судовому засіданні підприємством додатково не надавались.

Зазначене свідчить про те, що правильність визначення податкового зобов’язання з ПДВ не доведено ТОВ «ВКФ «Фліппер» належними та допустимими доказами.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у м. Херсоні, є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 4 ч.1 ст.202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання…

З огляду на викладене, постанова господарського суду Херсонської області від 20 листопада 2007 року прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому, згідно ст.198 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.185, 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні - задовольнити.

Постанову господарського суду Херсонської області від 20 листопада 2007 року скасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Фліппер» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визначення нечинним податкових вимог та зобов’язання погасити податкові векселі – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: