Рішення № 3805807, 29.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.05.09 р. Справа № 28/1

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства „Атлантида”, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 30801741

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк, код ЄДРПОУ 32516492

про стягнення 33904грн.47коп.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „ Амстор” м. Донецьк , ЄДРПОУ 32516492

до відповідача: Приватного підприємства „Атлантида”, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 30801741

про стягнення 9128грн.98коп

В засіданні брали участь представники сторін:

від Приватного підприємства „Атлантида”, м. Запоріжжя: не з’явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” м. Донецьк: Лазарева Л.Л.

З 11.03.2009р.по 19.03.2009р. та з 21.05.2009р.по 29.05.2009р. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „Атлантида”, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 33904грн.47коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання №1911 від 09.02.2007р. з протоколом розбіжностей до нього, додаткові угоди до даного договору, акти звірки взаєморозрахунків, видаткові накладні, накладні на повернення товару постачальнику.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 26.01.2009р. порушив провадження у справі № 28/1.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №841 від 12.02.2009р., відповідно з яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ним не порушені умови договору, а несплата вказаних позивачем сум є оперативно-господарською санкцією, передбаченою п.6.5 договору постачання №1911 від 09.02.2007р., яка застосована за несплату позивачем винагород, передбачених договором постачання №1911 від 09.02.2007р.

11.03.2009р. та 23.04.2009р. позивачем надані доповнення до позовної заяви, відповідно до яких останній зазначає, що після подачі позовної заяви відповідачем була здійснена часткова оплата. В доповненні до позовної заяви № 10 від 09.04.2009р., яка надійшла до канцелярії суду 23.04.2009р., позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 9366грн. 33 коп. та пеню в розмірі 2229грн.00коп.

Суд приймає до уваги вказані доповнення та розглядає справу по суті.

Також, Приватним підприємством „Атлантида”, м. Запоріжжя надано суду заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, на підставі чого належний до стягнення розмір пені визначено як 1955грн.74коп.

Суд приймає до уваги цю заяву та розглядає зменшені позовні вимоги.

В процесі розгляду справи сторонами надавались пояснення, згідно яких кожен зі сторін підтримав, викладену раніше правову позицію.

21.04.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства „Атлантида”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у сумі 9128грн.98коп.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „ Торгівельний будинок „ Амстор”, м. Донецьк посилається на те, що Приватне підприємство „Атлантида”, м. Запоріжжя не виконало в повному обсязі свої зобов`язання за договором постачання №1911 від 09.02.2007р. щодо сплати позивачу за зустрічним позовом винагороди за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.04.2009р. зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк прийнято до розгляду спільно із первісним позовом.

Приватне підприємство „Атлантида”, м. Запоріжжя надало відзив на зустрічну позовну заяву №16 від 12.05.2009р., відповідно з яким останній зустрічні позовні вимоги визнає частково на суму 6440грн.08коп., посилаючись на те, що обставини викладені у зустрічній позовній заяві частково не відповідають дійсності.

21.05.2009р. позивачем за зустрічним позовом надана заява б/н від 21.05.2009р., відповідно з якою останній відмовляється від стягнення заявленої суми заборгованості за послуги, спрямовані на збільшення обсягу реалізації товару в розмірі 1701грн.07коп., у зв`язку з чим сума боргу становить 7427грн.91коп.

Крім того, Приватне підприємство „Атлантида”, м. Запоріжжя заявою б/н від 21.05.2009р. визнало суму боргу за зустрічним позовом в розмірі 7427грн.91коп.

19.03.2009р. сторонами надане клопотання про продовження строку розгляду справи на 2 місяці. Дане клопотання судом задоволено та ухвалою від 19.03.2009р. строк розгляду справи продовжено до 26.05.2009р. 21.05.2009р. сторонами надане клопотання про продовження строку розгляду справи до 02.06.2009р. Дане клопотання судом задоволено та ухвалою від 21.05.2009р. строк розгляду справи продовжено до 02.06.2009р.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

09.02.2007р. між Приватним підприємством „Атлантида”, м.Запоріжжя (позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк (відповідач за первісним позовом) укладений договір постачання №1911 від 09.02.2007р. з протоколом розбіжностей до нього (далі - договір), відповідно з яким постачальник (позивач за первісним позовом) зобов`язується поставляти товар відповідно до поданого покупцем (відповідачем за первісним позовом) замовленням, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.п.1.1, 1.2 договору).

В п.п 7.1, 7.3. договору зазначено, що договір діє до 31.12.2007р., дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору на протязі 1 місяця до закінчення терміну дії договору. З огляду на відсутність в матеріалах справи документів, яки б достовірно підтверджували письмові звернення у період 01.12.2007р.-31.12.2007р. сторін одне до одного з вимогами щодо припинення дії договору –суд вважає, що дія договору автоматично була подовжена на 2008р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором постачання №1911 від 09.02.2007р.

Згідно п.2.1 договору постачальник зобов`язується прийняти від покупця замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою, вказаною в замовленні своїми транспортними засобами та за свій рахунок.

Умовами п.5.1 договору визначено, що загальну суму договору складає сума товару, отриманого по всім товарним накладним.

На виконання умов договору Приватне підприємство „Атлантида”, м.Запоріжжя здійснювало постачання товару в торговельні мережі Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк, за період з жовтня 2008р. по листопад 2008р., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отримання товару підтверджується підписом на видаткових накладних представника відповідача за первісним позовом, який скріплений печаткою підприємства відповідача за первісним позовом.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк в судових засіданнях підтвердив факт отримання товару.

Відповідач за первісним позовом не заперечує проти того, що поставка за наявними в матеріалах справи накладними здійснена на підставі договору постачання №1911 від 09.02.2007р.

Наразі, частина поставленого товару була повернута позивачу за первісним позовом, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними накладними на повернення товару.

Відповідно до п.5.5 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей від 12.12.2007р.) покупець перераховує грошові кошти за отриману продукцію не пізніше ніж через 15 банківських днів з моменту отримання товару, за умовою якщо постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача за первісним позовом, всупереч вимогам договору та закону, відповідач за первісним позовом не належним чином здійснював оплату отриманого товару, у зв`язку з чим станом на 19.01.2009р. за останнім утворилась заборгованість в розмірі 33073грн.88коп. (з урахуванням здійснених платежів).

11.12.2008р. позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом направлена претензія №б/н від 10.12.2008р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості (докази направлення претензії наявні в матеріалах справи).

Оскільки, виникла заборгованість не була погашена відповідачем за первісним позовом, позивач за первісним позовом звернувся до суду з відповідною вимогою про стягнення боргу в розмірі 33073грн.88коп.

Суд вивчивши матеріали справи та з урахуванням актів звірок станом на 31.12.2008р. та на 31.01.2009 р. встановив, що на момент направлення позовної заяви на адресу суду (20.01.2009р.) заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом складала 33073 грн. 70 коп., а не 33073 грн.88коп., як зазначив позивач за первісним позовом.

Наряду з зазначеним, в процесі розгляду справи відповідач за первісним позовом здійснив перерахування на розрахунковий рахунок позивача за первісним позовом грошових коштів на загальну суму в розмірі 23707грн.55коп., що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями за вказаний період (копії яких додані до матеріалів справи).

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на погашення відповідачем частини основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 23707грн.55коп. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Враховуючи викладене, належною до стягнення сумою основного боргу є 9366грн.15коп. (33073 грн. 70 коп.- 23707грн.55коп.).

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Заперечення відповідача за первісним позовом, що ним не порушені умови договору, а несплата вказаних позивачем за первісним позовом сум є оперативно-господарською санкцією не беруться судом до уваги на підставі наступного:

Відповідно до п. 6.5. договору постачання №1911 від 09.02.2007р. у випадку невиконання постачальником своїх зобов’язань за договором покупець має право вжити оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови від свого обов’язку по оплаті поставленого товару на весь час затримки виконання своїх обов’язків постачальником.

Згідно з приписами ст.236 ГК України у господарських договорах сторони можуть передбачати використання в тому числі такий вид оперативно-господарських санкцій, як одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною.

Пунктом 6 Додатку №2 до договору постачання № 1911 від 09.02.2007р., викладеного в додатковій угоді № 3 від 27.12.2007р. визначено, що постачальник зобов`язаний оплатити зазначені в п.п.1.1-1.18 суми за допомогою банківського переводу на рахунок покупця протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Втім, надані відповідачем по первісному позову докази відправлення позивачу за первісним позовом рахунків-фактур на оплату вищезазначених сум свідчать про те, що відправка здійснена після звернення позивача по первісному позову до суду із відповідною позовною заявою.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 9366грн.15коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, позовні вимоги Приватного підприємства „Атлантида”, м.Запоріжжя в частині стягнення основного боргу в розмірі 9366грн.33коп. підлягають частковому задоволенню в сумі 9366грн.15коп.

На ряду з зазначеним, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню за прострочення оплати товару.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем за первісним позовом нарахована пеня в розмірі 1955грн.74коп. (з урахуванням заяви від 21.05.2009р.) за прострочення оплати товару за кожною окремою накладною з урахуванням здійснених платежів та повернення товару.

Суд здійснивши перерахунок пені, вважає, що вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення пені в розмірі 1955грн.74коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Крім вказаного, 22.05.2009р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк №3266 від 21.04.2009р. про розстрочення виконання рішення по справі №28/1 строком на 3 місяці.

В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на скрутне фінансово -економичне становище, яке викликане економічною нестабільністю в Україні та відсутністю зовнішніх джерел фінансування, що в свою чергу призвело до збитків підприємства. В підтвердження зазначеного відповідач за первісним позовом надав суду баланс підприємства, аудиторський висновок та інші документи, які на його думку підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому слід враховувати приписи ст.121 Господарського процесуального кодексу України про те, що за наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виключних випадках, в залежності від обставин, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 121 ГПК України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, відповідачем за первісним позовом не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.

Недостатність або відсутність коштів у відповідача за первісним позовом станом на певну дату не свідчить про неможливість зарахування коштів на його рахунок у подальшому. Крім того, рахунків або банківських виписок, з яких би вбачалось відсутність грошових коштів у відповідача за первісним позовом суду не надано.

Відповідачем за первісним позовом також жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід розстрочити виконання судового рішення.

Посилання на залежність підприємства відповідача за первісним позовом від зовнішніх джерел фінансування не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов’язань.

Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для розстрочення виконання рішення суду – відповідачем за первісним позовом не надано.

Навпаки, суд при вирішенні питання про відстрочення виконання рішення має враховувати поряд з іншими обставинами наявність інфляційних процесів у економіці держави. Аналогічні висновки містяться в пункті 2 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 року № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”.

З моменту виникнення права вимоги позивача за первісним позовом на суму заборгованості до моменту, до якого відповідач за первісним позовом просить надати розстрочення виконання рішення, зазначена сума боргу становитиме значно більший розмір. Тому прийняття судом рішення про розстрочення виконання рішення суду порушить законні права позивача за первісним позовом у справі №28/1.

Таким чином, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк про розстрочення виконання рішення по справі №28/1 строком на 3 місяці, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, що ускладнюють виконання рішення по цій справі.

За таких обставин, суд вважає заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

На ряду з викладеним, як зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою про стягнення заборгованості в сумі 9128грн.98коп.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк посилається на наступне:

Договір постачання № 1911 від 09.02.2007р., що укладений між сторонами є за своєю суттю змішаним, у розумінні ст.628 ЦК України.

Згідно додатку №2 до договору постачання № 1911 від 09.02.2007р., викладеної в додатковій угоді № 3 від 27.12.2007р. (далі –Додаток) покупець вправі вимагати від постачальника сплати певних винагород.

Таким чином, договір має елементи договору постачання та договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1.16 додатку передбачено, що покупець вправі вимагати від постачальника сплати за послуги, спрямовані на збільшення обсягу реалізації товару в супермаркетах (суспільно-торгівельних центрах) покупця – 2% від вартості товарів, поставлених постачальником. Сума сплачується постачальником після закінчення кожного календарного кварталу з моменту укладання даного договору на підставі вартості поставлених товарів за минулий календарний квартал протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунку, з вирахуванням сум, сплачених постачальником за послуги, які спрямовані на збільшення обсягу реалізації товару і зазначенні у п.п.1.5-1.15.

Згідно п.1.17 Додатку, покупець вправі вимагати від постачальника винагороду за досягнутий щоквартальний обсяг постачань у розмірі 2% від вартості товарів поставлених постачальником.

Пунктом 1.18 Додатку передбачено, що покупець вправі вимагати від постачальника винагороду за досягнутий щорічний обсяг постачань - 1% від вартості товарів постановлених постачальником.

Відповідно до п.4 Додатку сума, зазначена в п.1.17 сплачується постачальником після закінчення кожного календарного кварталу з моменту укладання даного договору на підставі вартості поставлених товарів за минулий календарний квартал протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунків.

В п.5 Додатку передбачено, що сума, зазначена в п.1.18 сплачується постачальником після закінчення кожного року з моменту укладання даного договору на підставі вартості поставлених товарів за минулий рік протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунків.

Враховуючи викладене, Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк зазначено, що Приватне підприємство „Атлантида”, м. Запоріжжя повинно сплатити:

1) відповідно до п.1.16 Додатку - винагороду за послуги, спрямовані на збільшення обсягу реалізації товару за 4 квартал 2008р. у розмірі 2% від вартості товарів поставлених відповідачем за зустрічним позовом, що становить 1701грн.07коп., проте постачальником сплачена лише грошова сума у розмірі 300 грн. 18 коп.;

2) відповідно до п.1.17 Додатку - винагороду за досягнутий щоквартальний обсяг постачань за 4 квартал 2008р. у розмірі 2% від вартості товарів поставлених відповідачем за зустрічним позовом, що становить 1701грн.07коп.;

3) відповідно до п.1.18 Додатку - винагороду за досягнутий щорічний обсяг постачань за 2008р. у розмірі 1% від вартості товарів поставлених відповідачем за зустрічним позовом, що становить 6027грн.02коп.

Відповідно до п. 9 Додатку приймання-передача послуг здійснюється шляхом підписання сторонами актів виконаних робіт (послуг) по одному екземпляру для кожної із сторін. Постачальник зобов’язаний у 10-денний строк підписати направлений акт або заявити свої обґрунтовані заперечення. У випадку, якщо у встановлений строк покупець не одержить підписаний акт виконаних робіт або мотивовані заперечення на нього – акт вважається погодженим постачальником, а послуги – наданими покупцем у повному обсязі та належним чином.

Суду надані акти про розрахунок винагороди № АМ-0000070 від 02.01.2009р. та № АМ-0000069 від 02.01.2009р., акт № АМ-0000464 здачі-приймання робі (послуг), які підписані з боку позивача за зустрічним позовом. В матеріалах справи наявні докази направлення на адресу відповідача за зустрічним позовом цих актів 11.03.2009р. Заперечення відповідача за зустрічним позовом щодо зазначених актів суду не надані.

На сплату вказаних сум, 16.04.3009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк надіслало на адресу Приватного підприємства „Атлантида”, м. Запоріжжя, наступні рахунки-фактури: №АМ-0977455 від 08.12.2008р. на суму 1400грн.89коп., №АМ-0977456 від 08.12.2008р. на суму 1701грн.07коп., №АМ-0977453 від 08.12.2008р. на суму 6027грн.02коп. (докази направлення рахунків-фактур наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п.6 Додатку постачальник зобов’язувався оплатити зазначені в п.п.1.1-1.18 суми за допомогою банківського переказу на рахунок покупця протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Одночасно, як було зазначено вище, позивач за зустрічним позовом відмовився від стягнення заявленої суми заборгованості за послуги, спрямовані на збільшення обсягу реалізації товару в розмірі 1701грн.07коп.

В порядку ст.78 Господарського процесуального кодексу України судом перевірено повноваження представника позивача, який підписав заяву про відмову від позову, на вчинення відповідних дій.

Відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України відмова позивача від позову та прийняття відмови господарським судом є підставою для припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, у зв’язку з відмовою позивача за зустрічним позовом від частини позовних вимог та прийняттям такої відмови господарським судом, враховуючи той факт, що дана заява не суперечить законові та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, суд на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі №28/1 в частині стягнення за зустрічною позовною заявою основного боргу в розмірі 1701грн.07коп.

З огляду на викладене, враховуючи відмову позивача від частини стягнення заборгованості, належна до сплати сума боргу становить 7427грн.91коп.

Одночасно, як було зазначено вище, Приватне підприємство „Атлантида”, м.Запоріжжя, заявою б/н від 21.05.2009р. визнало суму боргу за зустрічним позовом в розмірі 7427грн.91коп.

Таким чином, враховуючи визнання відповідачем зустрічних позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 7427грн.91коп. підлягають задоволенню.

На ряду з викладеним, суд має зазначити, що при подачі позовної зави Приватне підприємство „Атлантида”, м Запоріжжя визначало розмір позовних вимог в сумі 33904грн.47коп. На підставі чинного законодавства України останнім повинно було бути сплачено державне мито в розмірі 1% від ціни позову, що становило 339грн.33коп.

Проте, помилково, позивач за первісним позовом сплатив державне мито в розмірі 349грн.33коп.

Одночасно, оскільки в процесі розгляду справи позивачем за первісним позовом було збільшено розмір позовних вимог в частині стягнення пені, тому сума позовних вимог становила 35302грн.88коп. Так, 1% державного мита від вказаної суми становить 353грн.03коп.

Наразі, при збільшенні позовних вимог Приватне підприємство „Атлантида”, м.Запоріжжя, не доплатило різницю державного мита, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з останнього на користь державного бюджету державне мито в розмірі 03грн.70коп.

За первісним позовом судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

За зустрічним позовом судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 60, п.п 1-1, 4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі за позовом Приватного підприємства „Атлантида”, м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Ампстор”, м.Донецьк в частині стягнення основного боргу в розмірі 23707грн.55коп. припинити у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Позов Приватного підприємства „Атлантида”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м.Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” (за адресою: вул. Соколина, б.38, м. Донецьк, 83012, р/р 26003959968354 у філії ПУМБ м. Донецька, МФО 335537; р/р 26002301777062 у філії „ГУ Промінвестбанку” в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 32516492) на користь Приватного підприємства „Атлантида” (за адресою: 69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, р/р 260015194100 в ВАТ „СЕБбанк”, МФО 300175, код ЄДРПОУ 30801741) суму основного боргу в розмірі 9366грн.15коп., пеню в розмірі 1955грн.74коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 350грн.29коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн.09коп.

Стягнути з Приватного підприємства „Атлантида” (за адресою: 69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, р/р 260015194100 в ВАТ „СЕБбанк”, МФО 300175, код ЄДРПОУ 30801741) на користь державного бюджету держмито в розмірі 03грн.70коп.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

Провадження по справі за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк до Приватного підприємства „Атлантида”, м. Запоріжжя в частині стягнення основного боргу в розмірі 1701грн.07коп. припинити.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор”, м. Донецьк до Приватного підприємства „Атлантида”, м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Атлантида” (за адресою: 69106, м.Запоріжжя, вул. Теплична, 7, р/р 260015194100 в ВАТ „СЕБбанк”, МФО 300175, код ЄДРПОУ 30801741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” (за адресою: вул. Соколина, б.38, м. Донецьк, 83012, р/р 26003959968354 у філії ПУМБ м. Донецька, МФО 335537; р/р 26002301777062 у філії „ГУ Промінвестбанку” в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 32516492) заборгованість в розмірі 7427грн.91коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 82грн.99коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 96грн.01коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 29.05.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя