Постанова № 38058043, 01.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2014 р. Справа№ 27/399

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників:

позивача: Воробйовський О.М., довіреність б/н від 05.07.2013 року,

Сергєєва К.В., довіреність №271-1 від 10.09.2013 року,

відповідача: Ситий В.О., довіреність №13-11-16493 від 27.12.2013 року,

третя особа 1 на стороні позивача: Воробйовський О.М., довіреність №19 від 30.10.2013 року,

третя особа 2 на стороні позивача: не з'явився,

третя особа 3 на стороні позивача: Воробйовський О.М., довіреність б/н від 08.04.2013 року,

третя особа 4 на стороні позивача: Воробйовський О.М., довіреність б/н від 21.06.2013 року,

третя особа 5 на стороні позивача: не з'явився,

третя особа на стороні відповідача: Савчинська В.П., довіреність №01-01/5113 від 16.12.2013 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

на рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2014 року

у справі №27/399 (головуючий суддя - Гумега О.В., судді - Ващенко Т.М., Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрідом Фарм Терра"

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагродобрива"

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна"

4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрідом Фарм Бекон"

5.Товариство з обмеженою відповідальністю "Рутекс Агро"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

про припинення дії договорів застави, вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.02.2014 року позов задоволено повністю.

Визнано припиненими господарські правовідносини за наступними договорами застави майнових прав:

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-К/9-1 від 26.02.2007 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗМП/9-2 від 18.06.2007 року;

- договором застави 25/5/2007/980-З/9-1 від 13.11.2007 року;

- договором застави майбутнього урожаю 25/5/2008/980-3/9-3 від 23.06.2008 року;

- договором застави майбутнього урожаю 25/5/2008/980-3/9-4, від 16.09.2008 року;

- договором застави посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 №804/20/04/2006/980-3/2 від 20.04.2006 року;

- договором застави посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 р. №3139 від 09.07.2007 року;

- договором застави посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 р. №3517 від 03.09.2007 року;

- договором застави 25/5/2008/980-3/3-1 від 17.03.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-К/8-1 від 23.02.2007 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/8-2 від 07.05.2007 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/8-3 від 13.06.2007;

- договором застави 1407 від 14.06.2007 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/2-1 від 26.02.2008 року;

- договором застави 23/3/2008/980-3/1-1 від 14.01.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/2-2 від 06.03.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-3 від 14.03.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-4 від 01.04.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-5 від 10.04.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/1-1 від 10.04.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/1-2 від 21.05.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-6 від 04.06.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-7 від 20.06.2008 року;

- договором застави майнових прав 23/3/2008/980-3/1-3 від 24.06.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-8 від 04.07.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-9 від 09.09.2008 року, які були укладені між Приватним акціонерним товариством "Фрідом Фарм Інтернешнл" (73026, м. Херсон, вул. Привокзальна, 5, а/с 19; ідентифікаційний код 19368062) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 200254556)

Визнано право Приватного акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" (73026, м. Херсон, вул. Привокзальна, 5, а/с 19; ідентифікаційний код 19368062) на зняття обтяження належного йому рухомого майна, зняти заставу рухомого майна та внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи про припинення обтяжень на рухоме майно, накладених наступними записами:

№8174333 від 11.11.2008 року, №4565494 від 28.02.2007 року, №4946856 від 14.05.2007 року, №5183499 від 21.06.2007 року, №5207872 від 26.06.2007 року, №6710417 від 03.03.2008 року, №6738685 від 06.03.2008 року, №6758419 від 11.03.2008 року, №6808762 від 18.03.2008 року, №6939750 від 03.04.2008 року, №7011185 від 14.04.2008 року, №7011475 від 14.04.2008 року, №7285760 від 29.05.2008 року, №7329839 від 05.06.2008 року, №7440291 від 24.06.2008 року, №7459577 від 26.06.2008 року, №7518582 від 07.07.2008 року, №7891068 від 10.09.2008 року.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 200254556) на користь Приватного акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" (73026, м. Херсон, вул. Привокзальна, 5, а/с 19; ідентифікаційний код 19368062) 3740,00 грн. (три тисячі сімсот сорок гривень 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2014 року у справі №27/399 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

24.03.2014 року представником Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного суду подано письмове клопотання, в якому відповідач просить призначити у справі судово-бухгалтерську експертизу та на вирішення експерта поставити наступні питання: чи правильно здійснено розрахунки 3% річних, що зроблені Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та чи відповідає сума 3% річних, що заявлена Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" реальній сумі заборгованості за кредитними договорами, оскільки договори застави, зобов'язання за якими просить припинити позивач, забезпечують виконання зобов'язань за рядом кредитних договорів, а розрахунки заборгованості за користування кредитними коштами є складними та потребують спеціальних знань.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення. При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Враховуючи те, що банком не спростовано погашення заборгованості за кредитними договорами, а розрахунок 3% річних здійснюється в тому випадку, коли не погашена основна заборгованість за договором, а тому необхідності для призначення судово-бухгалтерської експертизи у справі немає.

За таких обставин, у клопотанні Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про призначення судової експертизи у справі належить відмовити.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2014 року по справі №27/399 залишити без змін у зв'язку з відсутністю підстав для його скасування, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" без задоволення.

Представник третіх осіб 1, 3, 4, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив суд рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2014 року залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача вирішення даного питання залишив на розсуд суду.

Представник третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у судове засідання призначене на 01.04.2014 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Представник третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у судове засідання призначене на 01.04.2014 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" (яке в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра" згідно вимог Закону України "Про акціонерні товариства"), як заставодержателем (відповідачем), та Закритим акціонерним товариством "Фрідом Фарм Інтернешнл" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Фрідом Фарм Інтернешнл" (позивач)), як заставодавцем, та ТОВ "Фрідом Фарм Таврія", як заставодавцем, та ТОВ "Ольгинське", як заставодавцем, було укладено наступні договори застави (з урахуванням додаткових угод), що сторонами по справі не заперечувалось, а саме:

- договір застави майнових прав 25/5/2007/980-К/9-1 від 26.02.2007 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗМП/9-2 від 18.06.2007 року;

- договір застави 25/5/2007/980-З/9-1 від 13.11.2007 року;

- договір застави майбутнього урожаю 25/5/2008/980-3/9-3 від 23.06.2008 року;

- договір застави майбутнього урожаю 25/5/2008/980-3/9-4, від 16.09.2008 року;

- договір застави посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 №804/20/04/2006/980-3/2 від 20.04.2006 року;

- договір застави посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 р№3139 від 09.07.2007 року;

- договір застави посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 р№3517 від 03.09.2007 року;

- договір застави 25/5/2008/980-3/3-1 від 17.03.2008 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2007/980-К/8-1 від 23.02.2007 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/8-2 від 07.05.2007 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/8-3 від 13.06.2007;

- договір застави 1407 від 14.06.2007 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/2-1 від 26.02.2008 року;

- договір застави 23/3/2008/980-3/1-1 від 14.01.2008 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/2-2 від 06.03.2008 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-3 від 14.03.2008 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-4 від 01.04.2008 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-5 від 10.04.2008 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/1-1 від 10.04.2008 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/1-2 від 21.05.2008 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-6 від 04.06.2008 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-7 від 20.06.2008 року;

- договір застави майнових прав 23/3/2008/980-3/1-3 від 24.06.2008 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-8 від 04.07.2008 року;

- договір застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-9 від 09.09.2008 року (далі разом - договори застави).

За наведеними договорами застави заставодавцями було передано в заставу відповідачу належне останнім майно, майнові права та майнові права на майбутній урожай в забезпечення виконання зобов'язань за договорами, перелік яких наведено у таблиці, яка міститься на стор. 1, 2 позовної заяви №329/13 від 26.10.2011 р. (надалі разом - кредитні договори).

Позивач також зазначив, що внаслідок укладення наведених договорів застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено записи про накладення обтяження на предмет застави за вищевказаними договорами, а саме:

№8174333 від 11.11.2008 року, №4565494 від 28.02.2007 року, №4946856 від 14.05.2007 року, №5183499 від 21.06.2007 року, №5207872 від 26.06.2007 року, №6710417 від 03.03.2008 року, №6738685 від 06.03.2008 року, №6758419 від 11.03.2008 року, №6808762 від 18.03.2008 року, №6939750 від 03.04.2008 року, №7011185 від 14.04.2008 року, №7011475 від 14.04.2008 року, №7285760 від 29.05.2008 року, №7329839 від 05.06.2008 року, №7440291 від 24.06.2008 року, №7459577 від 26.06.2008 року, №7518582 від 07.07.2008 року, №7891068 від 10.09.2008 року.

Як зазначав позивач у позові, і що не заперечувалось сторонами, Загальними зборами акціонерів ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" були прийняті рішення про припинення ТОВ "Фрідом Фарм Таврія" та ТОВ "Ольгинське" шляхом приєднання до ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл", який відповідно, став правонаступником усіх прав та обов'язків приєднаних товариств, а загальними зборами учасників ТОВ "Фрідом Фарм Терра" - про припинення ТОВ "Агросіненергія-2007".

До того ж, ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" у відповідності з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" змінило найменування на ПАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл", про що 07.06.2011 були внесені відповідні зміни в Статут товариства.

Відповідно до пункту 5.1 договорів застави, договори застави набувають чинності з моменту їх підписання та діють до повного виконання в повному обсязі забезпечених заставою зобов'язань (вищенаведених угод) та/або всіх зобов'язань заставодавця.

Позивач у позовній заяві стверджує, що заборгованість за кредитними договорами всіма визначеними за ними боржниками відповідача була погашена у повному обсязі, відповідні докази додає до матеріалів справи.

Позивач також зазначив, що листами ВАТ КБ "Надра" №26-5-19718 від 14.10.2010 р. та №2276 від 20.09.2010 р. було повідомлено про те, що кредитні договори боржниками виконані та вони є припиненими, наведені листи позивач залучив до матеріалів справи.

За таких обставин, позивач 04.10.2011 р. звернувся до відповідача із заявою №07/01 про зняття заборони відчуження майна, яку відповідач залишив без відповіді, а рівно не вчинив дій щодо виключення обтяжень, накладених згідно договорів застави, з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до приписів статті 28 Закону України "Про заставу", застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Згідно статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, зокрема, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувала; записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Таким чином, на твердження позивача, основні зобов'язання, в забезпечення яких були укладені договори застави, припинені виконанням, а отже, і договори застави, укладені в забезпечення виконання цих зобов'язань, є припиненими, але всупереч цьому відповідач не здійснив відповідних дій для зняття заборони відчуження рухомого майна.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач, вважаючи свої права на належні йому об'єкти застави, зокрема право на розпорядження належними йому майновими правами на об'єкти застави, порушеними з боку відповідача, звернувся до господарського суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої до суду 17.02.2012 р., та заяви по справі №27/399, поданої до суду 13.02.2014 р. які були прийняті судом до розгляду в якості зменшення позовних вимог) про:

1) визнання припиненими господарських правовідносин за наступними договорами, що були укладені між Приватним акціонерним товариством "Фрідом Фарм Інтернешнл" (73026, м. Херсон, вул. Привокзальна, 5, а/с 19; ідентифікаційний код 19368062) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 200254556):

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-К/9-1 від 26.02.2007 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗМП/9-2 від 18.06.2007 року;

- договором застави 25/5/2007/980-З/9-1 від 13.11.2007 року;

- договором застави майбутнього урожаю 25/5/2008/980-3/9-3 від 23.06.2008 року;

- договором застави майбутнього урожаю 25/5/2008/980-3/9-4, від 16.09.2008 року;

- договором застави посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 № 804/20/04/2006/980-3/2 від 20.04.2006 року;

- договором застави посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 р№ 3139 від 09.07.2007 року;

- договором застави посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 р№ 3517 від 03.09.2007 року;

- договором застави 25/5/2008/980-3/3-1 від 17.03.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-К/8-1 від 23.02.2007 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/8-2 від 07.05.2007 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/8-3 від 13.06.2007;

- договором застави 1407 від 14.06.2007 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/2-1 від 26.02.2008 року;

- договором застави 23/3/2008/980-3/1-1 від 14.01.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/2-2 від 06.03.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-3 від 14.03.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-4 від 01.04.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-5 від 10.04.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/1-1 від 10.04.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/1-2 від 21.05.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-6 від 04.06.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-7 від 20.06.2008 року;

- договором застави майнових прав 23/3/2008/980-3/1-3 від 24.06.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-8 від 04.07.2008 року;

- договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-9 від 09.09.2008 року;

2) визнання права позивача на зняття обтяження належного йому рухомого майна, зняття застави належного позивачу рухомого майна та внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів про припинення обтяжень на рухоме майно, накладених переліченими записами:

№8174333 від 11.11.2008 року, №4565494 від 28.02.2007 року, №4946856 від 14.05.2007 року, № 5183499 від 21.06.2007 року, № 5207872 від 26.06.2007 року, №6710417 від 03.03.2008 року, №6738685 від 06.03.2008 року, №6758419 від 11.03.2008 року, №6808762 від 18.03.2008 року, №6939750 від 03.04.2008 року, №7011185 від 14.04.2008 року, № 7011475 від 14.04.2008 року, №7285760 від 29.05.2008 року, №7329839 від 05.06.2008 року, №7440291 від 24.06.2008 року, № 7459577 від 26.06.2008 року, №7518582 від 07.07.2008 року, № 7891068 від 10.09.2008 року.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно статті 1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про заставу", заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Згідно ч.ч. 1-3 статі 4 Закону України "Про заставу", предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Згідно статті 28 Закону України "Про заставу", застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1). Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 2).

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за рядом кредитних договорів, між позивачем, як заставодавцем, та ВАТ КБ "Надра" (яке в подальшому змінило організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра"), як заставодержателем, було укладено договори застави (з урахуванням додаткових угод), а саме: №25/5/2007/980-К/9-1 від 26.02.2007 року; №25/5/2007/980-ЗМП/9-2 від 18.06.2007 року; №25/5/2007/980-З/9-1 від 13.11.2007 року; №25/5/2008/980-3/9-3 від 23.06.2008 року; №25/5/2008/980-3/9-4, від 16.09.2008 року; №804/20/04/2006/980-3/2 від 20.04.2006 року; посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 р№3139 від 09.07.2007 року; посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 р№3517 від 03.09.2007 року; №25/5/2008/980-3/3-1 від 17.03.2008 року; №25/5/2007/980-К/8-1 від 23.02.2007 року; №25/5/2007/980-ЗПМ/8-2 від 07.05.2007 року; №25/5/2007/980-ЗПМ/8-3 від 13.06.2007; №1407 від 14.06.2007 року; №25/5/2007/980-ЗПМ/2-1 від 26.02.2008 року; №23/3/2008/980-3/1-1 від 14.01.2008 року; №25/5/2007/980-ЗПМ/2-2 від 06.03.2008 року; №25/5/2008/980-ЗПМ/2-3 від 14.03.2008 року; №25/5/2008/980-ЗПМ/2-4 від 01.04.2008 року; №25/5/2008/980-ЗПМ/2-5 від 10.04.2008 року; №25/5/2008/980-ЗПМ/1-1 від 10.04.2008 року; №25/5/2008/980-ЗПМ/1-2 від 21.05.2008 року; №25/5/2008/980-ЗПМ/2-6 від 04.06.2008 року; №25/5/2008/980-ЗПМ/2-7 від 20.06.2008 року; №23/3/2008/980-3/1-3 від 24.06.2008 року; №25/5/2008/980-ЗПМ/2-8 від 04.07.2008 року; №25/5/2008/980-ЗПМ/2-9 від 09.09.2008 року, згідно яких позивач передав в заставу належні йому майно, майнові права на обладнання та майнові права на майбутній врожай, на які було накладено заборону на їх відчуження та внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідні записи, а саме: №8174333 від 11.11.2008 року, №4565494 від 28.02.2007 року, №4946856 від 14.05.2007 року, №5183499 від 21.06.2007 року, №5207872 від 26.06.2007 року, №6710417 від 03.03.2008 року, №6738685 від 06.03.2008 року, №6758419 від 11.03.2008 року, №6808762 від 18.03.2008 року, №6939750 від 03.04.2008 року, №7011185 від 14.04.2008 року, №7011475 від 14.04.2008 року, №7285760 від 29.05.2008 року, №7329839 від 05.06.2008 року, №7440291 від 24.06.2008 року, №7459577 від 26.06.2008 року, №7518582 від 07.07.2008 року, №7891068 від 10.09.2008 року, що підтверджується наявним у справі витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №34165085.

Договорами застави забезпечувались виконання зобов'язань позичальників (в тому числі і позивача) за кредитними договорами, перелік яких наведений у повному обсязі у договорах застави. Суд враховує ту обставину, що сторонами не заперечувалось укладення зазначених у договорах застави кредитних договорів, як не заперечувався і факт укладення відповідних договорів застави.

В свою чергу, зобов'язання за кредитними угодами, в забезпечення яких були укладені договори застави були виконані у повному обсязі, оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, стягнуто відповідні заборгованості з позичальників, а саме: згідно рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2010 року у справі №19/223-09, рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2011 року у справі №8/058-11, рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2010 року у справі №19/222-09, рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2011 року у справі №19/033-11, рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2011 року у справі №5/052-11, якими присуджено до стягнення на користь відповідача суми заборгованості за кредитними договорами, відсотків за користування кредитами, тощо, і які є виконаними, і, відповідно, заборгованості за кредитними договорами - є погашеними в судовому порядку, відповідні докази наявні в матеріалах справи.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п.п. 2.6 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" визначає, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що станом на момент вирішення даного спору боржниками виконані умови кредитних договорів по поверненню на користь відповідача наданих кредитних коштів та відсотків за їх користування, заборгованість за кредитними договорами - у кредиторів відсутня, на підтвердження чого позивачем надано належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а тому в силу приписів ст. 28 Закону України "Про заставу" та пунктів 5.1 договорів застави, правовідносини між позивачем та відповідачем за договорами застави, а саме: за договором застави майнових прав 25/5/2007/980-К/9-1 від 26.02.2007 року; за договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗМП/9-2 від 18.06.2007 року; за договором застави 25/5/2007/980-З/9-1 від 13.11.2007 року; за договором застави майбутнього урожаю 25/5/2008/980-3/9-3 від 23.06.2008 року; за договором застави майбутнього урожаю 25/5/2008/980-3/9-4, від 16.09.2008 року; за договором застави посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 № 804/20/04/2006/980-3/2 від 20.04.2006 року; за договором застави посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 р№3139 від 09.07.2007 року; за договором застави посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 р№3517 від 03.09.2007 року; за договором застави 25/5/2008/980-3/3-1 від 17.03.2008 року; за договором застави майнових прав 25/5/2007/980-К/8-1 від 23.02.2007 року; за договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/8-2 від 07.05.2007 року; за договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/8-3 від 13.06.2007; за договором застави 1407 від 14.06.2007 року; за договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/2-1 від 26.02.2008 року; за договором застави 23/3/2008/980-3/1-1 від 14.01.2008 року; за договором застави майнових прав 25/5/2007/980-ЗПМ/2-2 від 06.03.2008 року; за договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-3 від 14.03.2008 року; за договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-4 від 01.04.2008 року; за договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-5 від 10.04.2008 року; за договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/1-1 від 10.04.2008 року; за договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/1-2 від 21.05.2008 року; за договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-6 від 04.06.2008 року; за договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-7 від 20.06.2008 року; за договором застави майнових прав 23/3/2008/980-3/1-3 від 24.06.2008 року; за договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-8 від 04.07.2008 року; за договором застави майнових прав 25/5/2008/980-ЗПМ/2-9 від 09.09.2008 року - є припиненими, а тому позовна вимога позивача в цій частині є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

В свою чергу, посилання відповідача як на підставу відмови у позові на те, що заборгованість позичальників (враховуючи і самого позивача) за кредитними договорами №804/09/01/2008/980-К/21 від 09.01.2008р.; №804/09/01/2008/980- К/23 від 09.01.2008р.; №804/09/01/2008/980-К/25 від 09.01.2008р.; №25/5/2008/980-К/2 від 10.01.2008р.; №25/5/2008/980-К/3 від 10.01.2008р.; №804/09/01/2008/980-К/29 від 09.01.2008р.; №804/09/01/2008/980-К/31 від 09.01.2008р.; №25/5/2008/980-К/5 від 10.01.2008р.; №804/09/01/2008/980-К/27 від 09.01.2008 р. (даний перелік наведено в додаткових поясненнях у справі №27/399, поданих відповідачем через відділ діловодства суду 11.02.2014 р.), в забезпечення яких між позивачем та ВАТ КБ "Надра" укладено договори застави, - не погашена у повному обсязі, є простроченою, і на яку відповідачем нараховано в порядку статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних, які є складовою грошового зобов'язання, а отже і зобов'язання за договорами застави не є припиненими - судом відхиляється як безпідставне, адже відповідачем в обгрунтування даного твердження не подано належних і допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували безспірність даних вимог та підтверджували безспірний обов'язок позичальників за кредитними договорами по сплаті 3% річних. При цьому суд, враховуючи приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зазначає, що обов'язок позичальників зі сплати 3 % річних за рядом вказаних кредитних договорів не припиняється в разі погашення основної суми кредиту та відсотків за користування ними. Разом з тим, сплата 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, здійснюється на вимогу кредитора, а останній не позбавлений права звернутись за її стягненням в судовому порядку у разі незадоволення відповідної вимоги позичальником. При цьому станом на час розгляду даної справи по суті відсутні підстави вважати, що зобов'язання за спірними договорами застави не є припиненими.

Суд також відхиляє у якості підстав для відмови в позові доводи відповідача про те, що ним понесено збитки у розмірі 1000000,00 грн. (зокрема, на оплату юридичних послуг), у зв'язку з чим він звернувся до позичальників з вимогами про їх відшкодування, та, наразі, вказані збитки позичальниками банку не відшкодовані, тому припинення забезпеченого заставою зобов'язання не настало, а застава не може бути припинена. Наведені доводи відповідача суд відхиляється як безпідставні, адже відповідачем в їх обгрунтування не подано належних і допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відсутнє відповідне (-і) рішення суду, а також, позивачем не доведено суду, що настання припинення забезпеченого заставою зобов'язання взагалі ставиться в залежність від відшкодування позичальниками збитків. Разом з тим суд враховує роз'яснення, надані господарським судам в п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 14.01.2014 р. №01-06/20/2014 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків", відповідно до яких зазначено, що витрати на оплату юридичних послуг не є збитками у розумінні статті 623 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з належним виконанням відповідачем зобов'язань за відповідним договором.

Як встановлено судом, відповідачем не надано доказів внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів про скасування заборон (арешту) на відчуження об'єктів рухомого майна, які є предметом договорів застави.

Процедура реєстрації/вилучення обтяжень рухомого майна в Реєстрі регламентується Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2004 №830, (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 №73/5 (далі - Інструкція).

Згідно статті 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ст. 4 вищенаведеного Закону обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає на підставі закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем. Іншими договірними є приватні обтяження, які не віднесені до забезпечувальних і виникають унаслідок передачі рухомого майна, право власності на яке належить обтяжувачу, у володіння боржнику, або з інших підстав, що обмежують право обтяжувача чи боржника розпоряджатися рухомим майном.

Частиною 1 статті 42 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що до Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Частиною 5 статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Відповідно до п. 2 Порядку адміністратором реєстру визначено ДП "Інформаційний центр" Мін'юсту, що відповідає за збереження та захист даних, які містяться в реєстрі. Рєстраторами реєстру визначені суб'єкти, уповноважені держателем Реєстру (Міністерство юстиції України, що забезпечує ведення Реєстру) надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції, перед внесенням змін до запису, Реєстратор повинен знайти необхідний запис у Реєстрі. Ідентифікація запису в Реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером.

Згідно наказу Міністерства юстиції України "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" від 07.07.2006 №57/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 №802/12676 реєстраторами Реєстру є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси. Встановлено, що державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси складають відповідні договори з адміністратором Державного реєстру обтяжень рухомого майна та здійснюють державну реєстрацію відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймають заяви, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені законодавством.

Враховуючи вищевикладене, внести відповідні відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи щодо виключення запису про обтяження рухомого майна заставою у зв'язку з визнанням правовідносин за договорами застави припиненими, може держатель або реєстратор Державного реєстру, в порядку, визначеному діючим законодавством, зокрема, за рішенням суду.

Враховуючи наведені положення та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч вимог Закону України "Про заставу", дії по зняттю заборони на відчуження об'єктів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна - не вчинено, чим порушуються права позивача на належні йому об'єкти застави, зокрема право на розпорядження належними йому майновими правами на об'єкти застави, адже заборони на відчуження позивачем майнових прав, внесені відповідними записами №8174333 від 11.11.2008 року, №4565494 від 28.02.2007 року, №4946856 від 14.05.2007 року, №5183499 від 21.06.2007 року, №5207872 від 26.06.2007 року, №6710417 від 03.03.2008 року, №6738685 від 06.03.2008 року, №6758419 від 11.03.2008 року, №6808762 від 18.03.2008 року, №6939750 від 03.04.2008 року, №7011185 від 14.04.2008 року, №7011475 від 14.04.2008 року, №7285760 від 29.05.2008 року, №7329839 від 05.06.2008 року, №7440291 від 24.06.2008 року, №7459577 від 26.06.2008 року, №7518582 від 07.07.2008 року, №7891068 від 10.09.2008 року, станом на момент вирішення спору - не зняті, що суперечить приписам статті 28 Закону України "Про заставу".

А тому вимога позивача про зняття застави рухомого майна та внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів про припинення обтяжень №8174333 від 11.11.2008 року, №4565494 від 28.02.2007 року, №4946856 від 14.05.2007 року, №5183499 від 21.06.2007 року, №5207872 від 26.06.2007 року, №6710417 від 03.03.2008 року, №6738685 від 06.03.2008 року, №6758419 від 11.03.2008 року, №6808762 від 18.03.2008 року, №6939750 від 03.04.2008 року, №7011185 від 14.04.2008 року, №7011475 від 14.04.2008 року, №7285760 від 29.05.2008 року, №7329839 від 05.06.2008 року, №7440291 від 24.06.2008 року, №7459577 від 26.06.2008 року, №7518582 від 07.07.2008 року, №7891068 від 10.09.2008 року - є доведеною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню повністю.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої через відділ діловодства суду 17.02.2012 р., та заяви по справі №27/399, поданої через відділ діловодства суду 13.02.2014 р., які були прийняті судом до розгляду в якості зменшення позовних вимог) - є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2014 року у справі №27/399 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва 17.02.2014 року у справі №27/399.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2014 року у справі №27/399 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" - без задоволення.

2. Матеріали справи №27/399 повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран