Постанова № 38058003, 13.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2014 р. Справа№ 927/849/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників:

від прокуратури: Бреськів І.І.,

від позивача: не з'явився,

від відповідача: представник - Бабій Р.В. - за довіреністю,

від третьої особи: представник - Амельченко Ю.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2013 р.

у справі № 927/849/13 (суддя Фесюра М.В.)

за позовом прокурора Бобровицького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області

до Публічного акціонерного товариства "Бобровицький молокозавод", м. Бобровиця Чернігівської обл.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція в Чернігівській області,

про відшкодування збитків в розмірі 4 037 601 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 р. прокурор Бобровицького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекція в Чернігівській області, Бобровицької міської ради Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Бобровицький молокозавод" про стягнення з відповідача збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у розмірі 4 037 601 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог статей 19, 21, 23 Кодексу України про надра, відповідач використовував водні ресурси за відсутності дозвільних документів, у зв'язку з чим за результатами проведеної перевірки на підставі Методики, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.09 за №389 зі змінами, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.11 за №220, було здійснено розрахунок розміру відшкодування на загальну суму 4037601 грн.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції у зв'язку з відмовою Державної екологічної інспекції в Чернігівській області від позову, провадження в частині позовних вимог інспекції було припинено з залученням останньої в якості третьої особи без самостійних вимог на боці позивача.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2013 р. у справі №927/849/13 у позові відмовлено повністю, стягнуто з Бобровицької міської на користь державного бюджету 68 820,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представник прокуратури в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні з вимогами апеляційної скарги погодився.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, направив до суду лист, в якому просить розглянути за відсутністю його представника, заявлені в апеляційній скарзі вимоги підтримує в повному обсязі.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників прокуратури, відповідача та третьої особи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, яке полягає у винній поведінці особи при використанні надр без спеціального дозволу.

Однак з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" та на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 11.02.2013 р. №142 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області у період з 12 по 13 лютого 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ „Бобровицький молокозавод", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №56/05, згідно якого встановлено, зокрема, що підприємством за період з 03.07.2012 року по 12.02.2013 року з артезіанської свердловини самовільно без наявності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) забрано 104900 куб. м. підземних вод, що є порушенням ст.ст.16, 19, 21, 23 Кодексу України „Про надра".

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області 13.02.2013 р. винесено припис за №56/05, яким зобов'язано відповідача в термін до 01.06.2013 р. забезпечити отримання спеціального дозволу на використання надр для видобутку прісних підземних вод.

20.02.2013 р. Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області було надіслано на адресу публічного акціонерного товариства "Бобровицький молокозавод" претензію №09-03/533, згідно якої запропоновано добровільно відшкодувати збитки заподіяні державі самовільним водокористуванням у розмірі 4037601,00 грн., відповідно до здійсненого розрахунку на підставі „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Згідно з цією статтею , забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до частини 1 статті 48 Водного кодексу України , спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно зі статтею 44 цього Кодексу України , водокористувачі зобов'язані, зокрема: використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Пунктом "з" частини 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" , шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України , відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до частини 1 статті 111 Водного кодексу України , підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Пунктом 1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №389 від 20.07.2009 року , передбачено, що зазначена Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Розмір збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу відповідачем внаслідок самовільного використання води з 03.07.2012 року по 12.02.2013 року без наявності спеціального дозволу на користування надрами обсягом 104900 куб.м становить 4037601 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, здійсненим спеціалістами Інспекції згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №389 від 20.07.2009 року, чинної на час проведення перевірки відповідача щодо дотримання ним вимог природоохоронного законодавства. При цьому обсяг використаної води розрахований та наданий відповідачем самостійно.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

ПАТ «Бобровицький молокозавод» здійснювало спеціальне водокористування без відповідного на те дозволу, а тому діяло неправомірно, що спричинило обов'язок відшкодувати заподіяну такими неправомірними діями шкоду та свідчить про наявність вини у його діях.

Доводи суду першої інстанції про відсутність в діях відповідача складу екологічного правопорушення є необгрунтованими з огляду на те, що юридичним фактом, який є підставою для відповідальності за порушення водного законодавства, є використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів.

Не можна погодитися також з доводами суду першої інстанції про те, що вжиття ПАТ «Бобровицький молокозавод» заходів до отримання дозволу і здійснення переписки з державними органами упродовж майже двох років свідчить про відсутність у його діях вини при самовільному використанні підземних вод (надр).

Так, Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

Даним Порядком визначено перелік документів, які подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами, пунктом 19 якого визначено, що подання заявником документів не в повному обсязі є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесення до нього змін.

Оскільки ПАТ «Бобровицький молокозавод» тричі надсилало до Міністерства екології та природних ресурсів неповний пакет документів, які є необхідними та достатніми для отримання спеціального дозволу на користування надрами, у погодженні умов на отримання дозволу відповідачу було відмовлено.

Вказане також свідчить про те, що відповідачем не вжито достатніх та належних заходів до отримання дозволу і усунення порушень природоохоронного законодавства, встановлених Держекоінспекцією у Чернігівській області у приписі від 13.02.2013 № 56/02. Припинення неправомірних дій щодо самочинного користування підземними водами також не здійснено. Відповідач, незважаючи на наявні обставини, продовжував здійснювати самовільний забір підземних прісних вод з артезіанських свердловин.

Тривалий розгляд документів ПАТ «Бобровицький молокозавод» державним органом також не спростовує факту правомірності використання ним водних ресурсів.

Спеціальний дозвіл на користування надрами отримано відповідачем лише 20.06.2013 р. та після безпідставного користування надрами.

Таким чином, судом першої інстанції необґрунтовано не прийнято до уваги вимоги законодавства та доводи прокурора, а також безпідставно звільнено винну особу від відповідальності за шкоду, заподіяну державі внаслідок самовільного використання надр.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 73 080 грн. та апеляційної скарги у розмірі 36 540 грн.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2013 р. у справі № 927/849/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов прокурора Бобровицького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області до Публічного акціонерного товариства "Бобровицький молокозавод" про відшкодування збитків в розмірі 4 037 601 грн. задовольнити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бобровицький молокозавод" (17400, Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. Чернігівська, 50, ідентифікаційний код 30004072) збитки, завдані державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у розмірі 4 037 601 (чотири мільйони тридцять сім тисяч шістсот одну) грн. та перерахувати їх на р/р 33111331700032 УК у Бобровицькому районі /м. Бобровиця/, Банк отримувача: ГУ ДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, ЄДРПОУ 37370959, код бюджетної класифікації 24062100.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бобровицький молокозавод" (17400, Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. Чернігівська, 50, ідентифікаційний код 30004072) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 73 080 грн. та апеляційної скарги у розмірі 36 540 грн.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

7. Матеріали справи № 927/849/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук