Рішення № 38057985, 31.03.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2014 р. Справа № 914/856/14

За позовом:

Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів;

до відповідача:

Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», Львівська обл., Жовківський р-н, м. Рава-Руська;

за участі третьої особи на

стороні позивача,

що не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору:

Комунальна 8-ма міська клінічна лікарня м. Львова, м. Львів;

про:

зобов’язання звільнити та повернути приміщення

Суддя – Крупник Р.В.

Секретар – Яслик Н.М.

Представники

сторін:

від позивача:

не з’явився;

від відповідача:

не з’явився;

від третьої особи:

не з’явився.

Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

14.03.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» про зобов’язання звільнити та повернути приміщення.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2013р. порушено провадження по справі, її розгляд призначено на 31.03.2014р.

26.03.2014р. на адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з тим, що спірні приміщення були повернуті відповідачем.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 31.03.2014р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 31.03.2014р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання 31.03.2014р. не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце судового розгляду.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Беручи до уваги наведене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.08.2012р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі – Позивач) та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс» (надалі – Відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-8422-12 (надалі – Договір).

Відповідно до положень розділу І Договору орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 31.05.2012 № 178-О, договору від 02.02.2010 року № Ш-7434-10, передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі – об’єкт оренди), що знаходиться на балансі Комунальної 8-ої комунальної клінічної лікарні м. Львова, надалі – Балансоутримувач. Об’єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Навроцького, 23 загальною площею 18,5м2 , у т.ч. підвал 0,00 кв.м., перший поверх 18,5 кв.м., третій поверх 0,00 кв.м., півпідвал 0,00 кв.м., другий поверх 0,00 кв.м., четвертий поверх 0,00 кв.м. з індексами приміщень 61, 62, 63 відповідно до технічного паспорту ЛОДК БТІ та ЕО від 27.12.2011р., інвентарний № 624.

Термін договору оренди визначений на 1 рік з « 29» серпня 2012р. до « 28» серпня 2013р. включно (п. 4.1. Договору).

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, у зв’язку з небажанням позивача як орендодавця за Договором, продовжувати дію Договору на новий строк, позивач 03.09.2013р. звернувся до відповідача з листом, яким повідомив останнього про припинення договірних відносин та вимагав протягом 15 днів повернути орендовані приміщення.

З долученого до матеріалів справи Листа від 02.12.2013р. № 2302-2541 також прослідковується, що відповідач звертався до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради з заявою про продовження дії Договору на новий строк, однак вказаним листом позивач відмовився розглядати звернення, оскільки правовідносини сторін за Договором припинилися 29.08.2013р., а також повторно зобов’язав відповідача повернути займані ним приміщення.

Не погоджуючись з тим, що дія Договору припинилася, відповідач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Управління комунальної власності департаменту економічної політики ЛМР про визнання договору оренди продовженим.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.01.2014р. у справі № 914/4709/13 у задоволенні позовних вимог ПТПМПФ «Едельвейс» відмовлено повністю. Вказане рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили.

Однак, незважаючи на умови Договору щодо повернення об’єкту оренди після припинення його дії, неодноразові звернення позивача з вимогою повернути орендовані приміщення, такі у встановлений строк повернуті не були, що в свою чергу стало підставою для звернення позивача до суду.

Встановивши наведені обставини справи суд вважає, що в позові слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Згідно положень ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 291 ГК України передбачено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що 29.08.2013р. дія Договору припинилася, натомість на новий строк Договір не укладався, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом позивача від 03.09.2013р. № 2302-вих-2579, від 02.12.2013р. № 2302-2541 та рішенням господарського суду Львівської області від 23.01.2013р. у справі № 914/4709/13.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Аналогічна правова норма міститься в ч. 1 ст. 785 ЦК України.

В пункті 9.1., 9.3. Договору сторони погодили, що повернення орендодавцю об’єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання. Об’єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням – балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних в п. 9.1. цього Договору.

У зв’язку з відсутністю у позивача намірів продовжувати дію Договору, останній як вже було зазначено вище судом, 03.09.2013р. та 02.12.2013р. звертався до відповідача з вимогою повернути об’єкт оренди, шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі, однак такі залишилися без задоволення, а орендовані приміщення неповернутими.

З матеріалів справи, зокрема, листа Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова від 18.03.2014р. № 403 та Акту приймання-передачі від 01.02.2014р. вбачається, що лише 19.03.2014р. балансоутримувач орендованого майна повідомив позивача про те, що 01.02.2014р. між Комунальною 8-ї міською клінічною лікарнею м. Львова та відповідачем було підписано Акт приймання-передачі, за яким відповідач здав, а балансоутримувач прийняв нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Навроцького, 23 під індексами 61, 62, 63, загальною площею 18,5 кв.м. у задовільному стані, придатному для подальшого використання.

Натомість, позовна заява подана позивачем до суду 14.03.2014р., про що свідчить відмітка господарського суду на позовній заяві. Таким чином, на момент звернення позивача до суду, предмет даного спору був відсутній, що підтверджується згаданим Актом-приймання передачі від 01.02.2014р.

Відтак, клопотання позивача про припинення провадження у справі судом відхиляється, оскільки приписами п. 4.4. Постави Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про відмову у позові повністю.

З приводу стягнення з відповідача судового збору, суд зазначає наступне.

Як вказав ВГС України в п. 4.7. Постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Оскільки, законні вимоги позивача від 03.09.2013р. та від 02.12.2013р. щодо повернення об’єкта оренди протягом 15 днів з моменту припинення дії Договору виконані не були, а про факт передачі приміщень 01.02.2014р. балансоутримувач повідомив позивача лише 19.03.2014р. (тобто вже після подання позову та порушення провадження у справі), то суд вважає, що судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України, як з особи, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 27, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (80316, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, 5; код ЄДРПОУ 13808034) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) 1 218,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 04.04.2014 р.

Суддя Крупник Р.В.