Постанова № 38057857, 01.04.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 р. м. ХерсонСправа № 821/427/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Івлевій В.О., за участю представника позивача Костнічева І.С., представника відповідача Дудчак П.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі-позивач або ПАТ "КБ "Надра") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі-відповідач або ГУДКСУ в Херсонській області), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі-третя особа або ВПВ УДВС ГУЮ в Херсонській області) в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання платіжного доручення ВПВ УДВС ГУЮ в Херсонській області від 31.10.2013 року № 6227 та зобов'язати ГУДКСУ в Херсонській області перерахувати на користь позивача грошові кошти в сумі 42600,57 відповідно до платіжного доручення від 31 жовтня 2013 року.

Позов мотивований тим, що в межах виконавчого провадження відбулась реалізація рухомого майна, що належить ОСОБА_3 та перебуває у заставі ПАТ "КБ "Надра". Платіжним дорученням № 7319 від 31.10.2013 р. відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області через казначейський рахунок відділу, відкритий у ГУДКСУ в Херсонській області, перерахував позивачу, як стягувачу у виконавчому провадженні, грошові кошти в сумі 42600,57 грн. які отримані від реалізації арештованого майна боржника. Банком платника є відповідач, але на день звернення до суду з даним позовом кошти до позивача не надійшли. На підставі викладеного позивач просить визнати дії відповідача неправомірними, а також позивач просить зобов'язати останнього перерахувати відповідні кошти.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. Заперечення обґрунтовані тим, що на підставі вимог Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, управління Казначейства мають взаємовідносини з розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України. ПАТ " "КБ "Надра" не є ні розпорядником, ні одержувачем бюджетних коштів, з чого виходить, що ніяких взаємовідносин між Головним управлінням Казначейства та ПАТ "КБ "Надра" не має.

Відповідач вказує, що посилання позивача на пункт 8.4 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України", який регулює міжбанківські перекази відповідач вважає безпідставними, оскільки Головне управління Казначейства не є банківською установою в розумінні Закону України "Про банки та банківську діяльність", і при здійсненні розрахунково-касового обслуговування керується Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами у сфері функціонування бюджетної системи.

Представник третьої особи надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи, врахувавши позицію представника позивача, представника відповідача, адміністративний позов та документи покладені в його основу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд приходить до наступного: на виконанні відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в ХО знаходиться виконавчий лист №2-2092/11, виданий 28.10.2011 р. Дніпровським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" суми боргу в розмірі 42600, 57 грн.

В ході проведення виконавчих дій звернуто стягнення на рухоме майно, а саме: автомобіль марки PORSCHE CAYENNE, 2004 р.в., д/н НОМЕР_1, що належить боржнику, шляхом реалізації його на прилюдних торгах.

Майно відчужене за ціною 42600,57 грн., вказані грошові кошти надійшли на депозитний рахунок УДВС ГУЮ у Херсонській області.

29.10.2013 р.. відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в ХО видано розпорядження № 36220979/4 про перерахування 42600, 57 грн. боргу на користь позивача на виконання виконавчого листа № 2-135/10 виданого 26.07.2010 р. Комсомольським районним судом м. Херсона.

На день розгляду даної справи по суті вищезазначені кошти на рахунки ПАТ "КБ "Надра" не перераховані.

Статтею 3 Закону України "Про Державну виконавчу службу" визначено, що виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку.

Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

Згідно частин 1-2 статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами. Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні).

Не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.

Відповідно до п. 12.1 р. ХІІ Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішення" (далі-Інструкція 512/5) органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

При перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень (п.12.18 р. ХІІ Інструкції №512/5).

Отже, як видно зі змісту цих правових норм, орган державної виконавчої служби повинен підготувати необхідні документи, в тому числі платіжне доручення для перерахунку на користь стягувача грошових коштів з депозитного рахунку ВДВС, відкритого в органах Державної казначейської служби України, а після отримання платіжного доручення (платіжної вимоги) органи Державної казначейської служби повинні перерахувати зазначені грошові кошти з Депозитного рахунку на рахунок стягувача - в даному випадку ПАТ "КБ "Надра".

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція №22), визначено, що платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Преамбула Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", встановлює, що цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Отже, оскільки Казначейство України та його територіальні органи є учасниками системи електронних платежів, у своїй діяльності керуються Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004р. №22, то суд вважає відповідача суб'єктом регулювання Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Відповідно до положень п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Згідно ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Відповідно до п. 1.2. Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої Наказом Державного казначейства України 26.12.2003р. за №242 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.01.2004р. за №106/8705 (зі змінами та доповненнями, далі Інструкція №106), депозитні рахунки - рахунки, які відкривають в органах Державного казначейства та/або установах банків за коштами, які отримали бюджетні установи в тимчасове зберігання згідно з законодавством (без права користування цими коштами, що перебувають на цих рахунках) і з настанням відповідних умов належать поверненню або перерахуванню за призначенням.

В силу п. 2.4 Положення про єдиний казначейський рахунок затвердженого Наказом Державного казначейства України 26.06.2002р №122 (у редакції наказу Державного казначейства України 30.11.2010р. № 449) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002р. за N 594/6882, з метою ведення бухгалтерського обліку операцій по виконанню державного та місцевих бюджетів, а також інших операцій з коштами клієнтів, передбачених законодавством, в органах Державного казначейства України відкрито: рахунки інших клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів, але відповідно до вимог законодавства обслуговуються органами Державного казначейства України.

Відповідно до п. 12.1 Інструкції № 512/5, органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Згідно до п. 12.18 Інструкції № 512/5, при перерахуванні коштів, які належать стягувачу-юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень.

Отже, проаналізувавши вищевказане, суд приходить до висновку, що депозитний рахунок УДВС ГУЮ у Херсонській області, який відкритий в ГУДКСУ у Херсонській області, не є рахунком для зарахування коштів Державного бюджету України або місцевого бюджету. Кошти, які зараховуються на цей рахунок, не є коштами Державного бюджету України чи доходом Державного бюджету України або місцевого бюджету, ці кошти не мають ніякого відношення до виконання казначейством захищених статей або інших видатків бюджету (виплата заробітної плати, комунальних послуг та енергоносіїв тощо), ці кошти є власністю ПАТ "КБ "Надра", розміщенні на депозитному рахунку з метою виконання виконавчого листа.

Крім того, згідно до вимог п.3.5 Інструкції № 22, відповідач зобов'язаний прийняти платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Судом встановлено, що платіжне доручення від 31.10.2013 року №7319 не виконано відповідачем протягом 30 календарних днів з дня оформлення.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, доводи відповідача щодо можливості виплати коштів позивачу лише за наявності підкріплення на єдиному казначейському рахунку та виконання платіжних документів у порядку черговості надходження коштів у межах відповідних бюджетних призначень та бюджетних асигнувань, повністю спростовується положеннями зазначених нормативно-правових актів, та власне нормами Конституції України, яка гарантує виконання судових рішень на всій території України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд вважає, що відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності щодо невиконання платіжних доручень, а тому позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому у засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 159-164 КАС України, суд,-

постановив:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській області щодо невиконання платіжного доручення № 7319 від 31 жовтня 2013 року відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про перерахування на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" борг у сумі 42 600 (сорок дві тисячі шістсот) грн. 57 коп.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (код ЄДРПОУ 37959517) перерахувати на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (код ЄДРПОУ 20025456) борг у сумі 42 600 (сорок дві тисячі шістсот) грн. 57 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (код ЄДРПОУ 20025456) судові витрати в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. та 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 квітня 2014 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 11.5