Ухвала суду № 38055863, 01.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

01 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/962/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Мишевській О.В.,

за участю: представника ФГ "Меркурій Б" - Герман Оксани Степанівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Меркурій Б" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року фермерське господарство (далі - ФГ) "Меркурій Б" звернулося до суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - Первомайська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення від 11.12.2012 року №0000662301, яким позивачу збільшено суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 1824479 грн. та нарахування штрафних санкцій на 384396 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з постановою суду, представником Первомайської ОДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ФГ "Меркурий Б" зареєстровано 21 грудня 2006 року Первомайською районною державною адміністрацією. Основні види діяльності позивача - вирощування зернових та технічних культур, надання послуг у рослинництві, овочівництво тощо, та є платником фіксованого сільськогосподарського податку та податку на додану вартість.

28 листопада 2012 року фахівцями Первомайської ОДПІ проведена позапланова перевірка ФГ "Меркурий Б" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року

Перевіркою встановлено порушення вимог п.7.3 п.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" та п.185.1 ст.185, п.198.2 ст.198, пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 ПК України, що призвело до заниження ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 3046573,00 грн., та завищення ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 309215,00 грн.

На думку відповідача, позивач неправомірно перебував на спеціальному режимі оподаткування ПДВ за період, що перевірявся, у зв'язку з тим, що деякі договори оренди земельних ділянок, які використовує ФГ "Меркурій Б", не зареєстровані в установленому порядку. А тому виготовлена ним на цих землях продукція не є продукцією власного виробництва, а отже її слід виключити з обсягу питомої ваги вартості товарів вироблених (поставлених) позивачем, а його с/г підприємство не має права на спеціальний режим оподаткування.

За результатами перевірки складено акт №4550/22/34450622 від 28.11.2012 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000662301 про збільшення ФГ "Меркурій Б" ПДВ на суму 1824479 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 384396грн.

За адміністративним оскарженням зазначене оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасовано в частині неврахування строків давності, передбачених п.102.1 ст.102 ПК України, і неврахування пільги на підставі п.15 підр.2 р.XX ПК України та у відповідній частині штрафні (фінансові) санкції, в іншій частині податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Суд першої інстанції, на підставі досліджених у судовому засіданні договорів оренди та суборенди земельних ділянок, актів приймання - передачі, державних актів на право власності на землю, актів про встановлення меж земельних ділянок в натурі, кадастрових планів, розрахунків розміру орендної плати, копій платіжних доручень, відомостей щодо отримання орендної плати, довідки про наявність земельних ділянок, договорів про спільну діяльність, податкових декларації з фіксованого сільськогосподарського податку та ін., дійшов до висновку про фактичне (реальне) використання орендованих земельних ділянок для вироблення сільськогосподарської продукції позивачем.

Тому вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що питома вага доходу позивача від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу склала за перевіряємий період понад 75 відсотків, що в свою чергу надає право позивачу на оподаткування прибутку в режимі фіксованого сільськогосподарського податку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17 грудня 1998 року за № 320-XIV (у редакції чинній на момент спірних правовідносин, далі - Закон № 320-XIV) особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Також, статтею 3 Закону № 320-XIV встановлено, що об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Аналогічні положення стосовно спірних правовідносин містить і Податковий кодекс України (далі ПК України), який набув чинності з 01.01.2011 року, зокрема, відповідно до п. 301.1. статті 301 ПК України платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно п 302.1. статті 302 ПК України об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Враховуючи той факт, що основною умовою для набуття та реалізації статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку є здійснення таким платником податків діяльності з безпосереднього виробництва сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, що перебувають у його власності або надані йому у користування, а також здійснення виробництва та реалізації відповідної продукції в обсягах 75 відсотків і більше загальної суми валового доходу, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновки податкового органу стосовно того, що позивач не має права бути платником фіксованого сільськогосподарського податку та заниження останнім сум податку на прибуток є необґрунтованим та таким, що спростовується обставинами справи.

Колегія суддів не може взяти до уваги доводи відповідача, про відсутність державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, як на підставу вважати вироблену на неї сільськогосподарську продукцію такою, що не відноситься до продукції власного виробництва, а відповідно і сума від її реалізації не може бути зарахована до загальної суми валового доходу, оскільки встановлена у законодавчих нормах вимога щодо виробництва сільськогосподарських товарів на власних або орендованих виробничих потужностях передбачає, перш за все, фактичне використання платником податків таких потужностей для виготовлення сільськогосподарської продукції.

Тому, приймаючи до уваги все викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 квітня 2014 року.

Головуючий:

Судді: