Постанова № 38055674, 03.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 р. Справа № 805/3118/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі

3843,31 гривень

Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3843,31 гривень.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач - ОСОБА_1 30.04.2013 року надав до Краснолиманського відділення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції декларацію про майновий стан і доходи, одержані у 2012 році, в якій задекларував суму податку у розмірі 4837,10 гривень. Оскільки відповідач суму податку у визначені Податковим кодексом України строки не сплатив, на адресу відповідача була направлена податкова вимога № 411/Ш/1-113-6 від 08.08.2013 року. Відповідачем було сплачено 1000,00 гривень, залишок не сплаченої суми становить 3843,31 гривень, у тому числі 3837,10 гривень - основний платіж, 6,21 гривень - пеня. Тому просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав до канцелярії суду клопотання від 01 квітня 2014 року № 7231/10/10-013 про розгляд справи без участі представника Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеної норми, а також врахувавши клопотання позивача, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - ОСОБА_1 30 квітня 2013 року надав до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік (а.с. 5-7), в якій самостійно визначив суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4837,10 гривень.

Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Згідно з пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Наявною в матеріалах справи податковою декларацією (а.с. 5-7) підтверджено визначення відповідачем зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 4837,10 гривень за звітний період 2012 рік.

Зазначене зобов'язання було частково сплачено відповідачем 28 березня 2013 року в розмірі 1000,00 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку (а.с. 12, 19-20).

В результаті несплати грошового зобов'язання відповідачу була нарахована пеня в розмірі 6,21 гривень згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 12, 19-20).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи зворотного боку облікової картки платника податку (а.с. 12, 13) за відповідачем станом на 31 грудня 2013 року у зв'язку з частковою сплатою обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 3843,31 гривень.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

08 серпня 2013 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 411/14/17-113-6 (а.с. 8), яку направлено відповідачу поштою та отримано відповідачем 13 серпня 2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 8).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня направлення податкового вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

03 жовтня 2013 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про податкову заставу майна платника податків - ОСОБА_1 (а.с. 9).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу, в рахунок погашення якого заявлені вимоги про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3843,31 гривень.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3843,31 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3843 (три тисячі вісімсот сорок три) гривні 31 копійки на рахунок № 33214801700281, код платежу 11010500, одержувач Краснолиманське УК/с.Дробишеве/11010500, ОКПО 37894853, банк ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 03 квітня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.