Рішення № 38055115, 02.04.2014, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/2561/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року с.м.т. Новотроїцьке

Новотроїцький районний суд Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Бугрименка В.В.

при секретарі - Голумбієвській С.Ф.

представника позивача - Шмиголя Ф.Д., Бурдакової Ю.О.

відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

представників відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом кредитної спілки "Громада" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки "Громада" про визнання недійсним правочину, ОСОБА_13 до кредитної спілки "Громада" про припинення договору поруки, ОСОБА_10 до кредитної спілки "Громада" про припинення договору поруки, ОСОБА_11 до кредитної спілки "Громада" про припинення договору поруки

ВСТАНОВИВ:

Позивач по первісному позову звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 24 грудня 2009 року між кредитною спілкою "Громада" (далі КС "Громада") та ОСОБА_3 було укладено Генеральний договір про кредитування №8ГН. Відповідно до вказаного договору, позивач зобов'язувався на протязі дії договору - з 24 грудня 2009 року по 24 грудня 2013 року надавати відповідачу окремі кредити, а останній зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти. 29 грудня 2009 року між КС "Громада" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір у формі кредитної лінії №421 на суму 950 000 грн., сторони обумовили плату за користування кредитом в розмірі 40 % річних від суми залишку кредиту з кінцевим терміном повернення 25 грудня 2010 року. Позивач виконав зобов'язання по договору та надав ОСОБА_3 кредит 7 траншами на загальну суму 928 583 грн. 18 коп. 25 грудня 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, зокрема збільшено строк дії договору до 24 місяців та зменшено плату за користування кредитом до 31,55 % річних. 28 грудня 2011 року між вказаними особами укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору, зокрема збільшено строк дії договору, з визначенням кінцевого терміну повернення кредиту 25 грудня 2012 року та зменшено плату за користування кредитом до 16,5 % річних. Разом з цим, ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим, станом на 23 грудня 2013 року мається заборгованість за кредитом у сумі 826 349 грн. 39 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 628677 грн. 27 коп. та заборгованості по сплаті процентів - 197672 грн. 12 коп. З метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3, укладено договори поруки з ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_4 Вимоги позивача до останніх про належне виконання умов договору залишились не виконаними, у зв'язку з чим, на підставі ст.ст.1054, 1048, 543 ЦК України, просив стягнути солідарно з відповідачів вище вказану заборгованість у сумі 826 349 грн. 39 коп. та судові витрати.

В зустрічній позовній заяві до КС "Громада" ОСОБА_3 вказує, що вказаних позивачем кредитних коштів не отримував, керівництво спілки шляхом умовлянь змусило його підписувати кредитні договори на протязі 2009-2011 років у зв'язку з тим, що 24 вересня 2008 року КС "Громада" надала йому кредит в сумі 357 000 грн. який він зобов'язувався повернути до 20 вересня 2009 року, але своєчасно не повернув. З 29 грудня 2009 року по 22 серпня 2013 року сплачував кредитну заборгованість за договором від 24 вересня 2008 року. На підставі ст.203, 231 ЦК України просить визнати договір від 24 грудня 2009 року укладений між ним та КС "Громада" недійсним, як такий, що вчинено під впливом насильства.

В зустрічній позовній заяві до КС "Громада" ОСОБА_13 вказує, що між ним та спілкою 29 грудня 2009 року було підписано договір поруки №421, за умовами якого він зобов'язувався перед кредитором відповідати в повному обсязі по зобов'язаннях позичальника ОСОБА_3 в сумі 950000 грн., по договору кредиту №421 від 29 грудня 2009 року. Зазначеним договором кредиту було встановлено строк дії договору - 12 місяців, а саме до 25 грудня 2010 року. Разом з тим, 25 грудня 2010 року між ОСОБА_3 та КС "Громада" укладено додаткову угоду якою змінено строк дії договору кредиту з 12 до 24 міс., при цьому його, як поручителя, про це повідомлено не було, незважаючи на те, що збільшився розмір його відповідальності як поручителя. Крім того, зазначає, що п.3.1 договору поруки, яким передбачено, що договір поруки діє на протязі трьох років після закінчення зобов'язань позичальником та поручителем перед кредитором по кредитному договору №421 від 29 грудня 2009 року, суперечить вимогам ст.ст.559, 252 ЦК України, у зв'язку з чим на підставі ст.215, 203 ЦК України має бути визнаний недійсним. Просив визнати недійсним п.3.1 договору поруки №421 п від 29 грудня 2009 року в частині зазначення дії договору поруки на протязі трьох років після закінчення зобов'язань позичальником та поручителем перед кредитором по кредитному договору №421 від 29 грудня 2009 року та визнати припиненим в частині зобов'язань поручителя ОСОБА_13 за вказаним договором поруки.

В зустрічних позовних заявах ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до КС "Громада" викладені аналогічні доводи як і в позовній заяві ОСОБА_13 та прохання стосовно визнання недійсним частини п.3.1 договору поруки та визнання припиненим договору поруки №421 від 29 грудня 2009 року в частині їх зобов'язань.

В судовому засіданні представники КС "Громада" первісний позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві, зустрічні позови не визнали, зазначивши, що кредитний договір ОСОБА_3 підписував, що останнім і не заперечується, будь якого психічного тиску на нього під час укладення договору не здійснювалось, він отримав грошові кошти, проте зобов'язання не виконав. Пролонгація кредитного договору з одночасним зменшенням процентної ставки, не є підставою для визнання договору поруки припиненим оскільки обсяг зобов'язань поручителів не збільшився, у зв'язку з чим просили первісний позов задовольнити, в задоволені зустрічних позовів відмовити за безпідставністю.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_5 позов не визнали з підстав викладених у позовній заяві, просили в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 зустрічний позов не визнала, просила в задоволенні первісного позову відмовити, будучи допитаною в якості свідка дала показання, що коштів за договором від 29 грудня 2009 року її чоловік не отримував, до них приїжджали представники спілки з якимись документами які ОСОБА_3 підписував. Договір №421 від 29 грудня 2009 року підписувався її чоловіком для належного бухгалтерського обліку кредитної спілки.

Представники ОСОБА_13 та ОСОБА_11, ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відповідно, первісний позов не визнали, а подані ними зустрічі позови підтримали з підстав викладених у позовній заяві та висловили прохання викладені у позовних заявах.

Відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 дала показання, що ОСОБА_3 є членом кредитної спілки, останній неодноразово отримував кредити для ведення сільськогосподарської діяльності, між нею як представником КС "Громада" та ОСОБА_3 в 2009 укладався кредитний договір на суму 950 000 грн., будь-якого впливу з метою спонукання підписання вказаного договору на останнього не здійснювалось. ОСОБА_3 кошти отримав та повернув частину кредиту. Договір №421 двічі пролонговувався у зв'язку з матеріальним становищем ОСОБА_3

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, показання свідків, дослідивши подані сторонами докази, суд приходить до висновку про те, що позов КС "Громада" підлягає задоволенню частково, позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а позови ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов'язана надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Зі змісту ч.1 ст.546, ч.1 ст.553 ЦК України вбачається, що виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Судом встановлено, що 24 грудня 2009 року між кредитною спілкою "Громада" та ОСОБА_3 укладено Генеральний договір про кредитування №8ГН. Відповідно до вказаного договору, КС "Громада" зобов'язувалась на протязі дії договору - з 24 грудня 2009 року по 24 грудня 2013 року надавати ОСОБА_3 окремі кредити з лімітом 1 000000 грн., а останній зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти. 29 грудня 2009 року, в межах дії договору №8ГН, між КС "Громада" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір у формі кредитної лінії №421 на суму 950 000 грн., сторони обумовили плату за користування кредитом в розмірі 40 % річних від суми залишку кредиту, з кінцевим терміном повернення - 25 грудня 2010 року. На підставі додаткових угод до кредитного договору № 421, ОСОБА_3 отримав кредит сімома траншами, а саме 29 грудня 2009 року у сумі 7456046 грн., 2 лютого 2010 року у сумі 29441 грн., 23 лютого 2010 року у сумі 18 445, 88 грн.. 1 березня 2010 року у сумі 30031, 30 грн., 29 квітня 2010 року у сумі 33 446, 5 грн., 27 травня 2010 року у сумі 27160 грн., 30 червня 2010 року у сумі 34012, 50 грн., а всього 928 583 грн. 18 коп., що підтверджується видатковими касовими ордерами. Визначено графік повернення кредитних коштів та процентів за користування ними.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором №421, були укладені договори поруки, а саме за №421 п від 29 грудня 2009 року між КС "Громада" та ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_4, за №421/1п від 29 грудня 2009 року між КС "Громада" та ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 та за №421/2 від 25 січня 2011 року між КС "Громада" та ОСОБА_4 Пунктами 1.2. 1.3 вказаних договорів встановлено, що поручитель та позичальник відповідають як солідарні боржники. Поручитель відповідає по зобов'язаннях позичальника в повному об'ємі: за повернення суми кредиту, процентів за його користування.

25 грудня 2010 року між КС "Громада" та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №1 , якою внесено зміни до п.1.3, 2.2, 3.4 кредитного договору №421, а саме збільшено строк дії договору до 24 місяців та зменшено плату за користування кредитом до 31,55 % річних, встановлено графік погашення кредиту та процентів. 28 грудня 2011 року між вказаними особами укладено додаткову угоду №2 якою внесено зміни до п.1.3, 2.2, 3.4 кредитного договору №421, а саме збільшено строк дії договору, з визначенням кінцевого терміну повернення кредиту 25 грудня 2012 року та зменшено плату за користування кредитом до 16,5 % річних.

З розрахунку заборгованості, дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що станом на 23 грудня 2013 за кредитним договором №421 від 29 грудня 2009 року мається заборгованість у сумі 826 349 грн. 39 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 628677 грн. 27 коп. та заборгованості по сплаті процентів - 197672 грн. 12 коп.

Враховуючи вище вказані положення ст. 526 ЦК, положення ч.1 ст.554 ЦК України та п.п.1.2, 1.3 договорів поруки №421 п, 421/1п, про солідарну відповідальність боржника та поручителя перед кредитором, суд приходить до висновку, що позов КС "Громада" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, як солідарних боржників, є законним та обґрунтованим.

Що стосується позовів ОСОБА_11 ОСОБА_10 та ОСОБА_13 про визнання договору поруки припиненим, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Як встановлено судом, строк дії кредитного договору №421 від 29 грудня 2009 року і який було забезпечено порукою ОСОБА_11 ОСОБА_10, ОСОБА_13, становив 12 місяців, а саме до 25 грудня 2010 року. Продовжуючи строк дії договору №421 після 25 грудня 2010 року, КС "Громада" не інформувала вказаних поручителів про таку зміну умов договору і вказана обставина сторонами не оспорюється.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при продовженні строку дії кредитного договору №421 від 29 грудня 2009 року, збільшився обсяг відповідальності поручителів, оскільки збільшився період, за який нараховувались проценти за користування коштами. Така ж правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 25 вересня 2013 року у справі № 6-97цс13, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи вище викладене, а також положення ст. 11 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства, договори поруки №421 п від 29 грудня 2009 року між КС "Громада" та ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_4, та за №421/1п від 29 грудня 2009 року між КС "Громада" та ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 є припиненими з 25 грудня 2010 року в частині зобов'язань ОСОБА_11 ОСОБА_10, ОСОБА_13.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу.

Пунктом 3.1 договорів поруки №421 п та №421/1п передбачено, що договір поруки діє протягом трьох років після закінчення зобов'язань позичальником та поручителем перед кредитором по кредитному договору №421 від 29 грудня 2009 року.

Враховуючи положення ч.1 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання і законодавством не передбачено можливості встановлювати сторонами договору строків дії поруки після припинення забезпеченого нею зобов'язання, п.3.1, вказаних договорів поруки щодо ОСОБА_11 ОСОБА_10, ОСОБА_13, необхідно визнати недійсними в частині дії цього договору на протязі трьох років після закінчення зобов'язань позичальником та поручителем перед кредитором.

За таких обставин позов КС "Громада" підлягає задоволенню частково, а позови ОСОБА_11 ОСОБА_10, ОСОБА_13 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позову ОСОБА_3 про визнання договору недійсним суд зазначає наступне.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено вище підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. (ч.1 ст. 215 ЦК України)

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

З роз'яснень викладених у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року вбачається, що при вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства, судам необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов'язково злочинних діях. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною правочину, так і іншою особою - як щодо іншої сторони правочину, так і щодо членів її сім'ї, родичів тощо або їх майна. Факт насильства не обов'язково має бути встановлений вироком суду, постановленим у кримінальній справі.

На думку суду, психічне насильство є різновидом насильства, яке полягає у залякуванні, загрозі заподіяння тілесних ушкоджень самій особі або її близьким тощо. Характерною рисою насильства є його незаконність, а також те, що воно є результатом активної поведінки винного.

Доводи представника ОСОБА_3 про те, що кредитний договір №421 він підписав у зв'язку із наявністю заборгованості за іншим кредитним договором, при цьому грошові кошти в суму 928 583 грн. не отримував, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч.1 ст. 13, ч.1 ст.627 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, сторони є вільними в укладенні договору.

Як вище встановлено судом, 29 грудня 2009 року між КС "Громада" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №421 і вказаний факт останнім не заперечується. З моменту укладення оспореного договору ОСОБА_3 претензій з приводу процедури його укладення чи змісту правочину не мав, виконував умови договору тривалий час - повертав кредитні кошти, що підтверджується касовими ордерами, а з позовом до суду, про визнання цього договору недійсним, звернувся лише після ініціювання КС "Громада" питання про примусове стягнення кредитної заборгованості. З показань свідка ОСОБА_15 вбачається, що будь якого психічного тиску при укладені правочину на ОСОБА_3 не здійснювалось, останній займався сільськогосподарським підприємництвом, постійно кредитувався у КС "Громада", у зв'язку з чим, у неї не було підстав відмовляти йому у вчиненні правочину.

Показання свідка ОСОБА_4 про те, що кредитні кошти за договором №421 ОСОБА_3 не отримував, з врахуванням вимог ч.1 ст.218 ЦК України, не є допустимим доказом, до її показань про здійснення психологічному тиску на останнього, суд ставиться критично, оскільки вона являється дружиною ОСОБА_3, крім того присутньою при укладені оспореного кредитного договору не була.

Надана в судовому засіданні довідка, про перебування ОСОБА_3 на лікуванні в період підписання договору №421 від 29 грудня 2009 року, не вказує на здійснення відносно нього психологічного тиску з метою примушування до укладення вказаного договору, як і довідка про перебування на обліку у лікаря психіатра, у зв'язку з чим вони, в межах заявлених вимог, не є належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку суду, ОСОБА_3 не надано доказів щодо застосування з боку представника КС "Громада" або іншої особи психічного тиску відносно нього при укладенні кредитного договору №421 від 29 грудня 2009 року.

За таких обставин, в задоволенні позову ОСОБА_3 необхідно відмовити за недоведеністю.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Підстав для скасування заходу забезпечення позову судом не встановлено.

На підставі ст.ст.13, 202-204, 215, 231, 526, 546, 553, 554, 559, 1054 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року, керуючись ст.ст. 7, 10, 15, 60, 61, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов кредитної спілки "Громада" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12 на користь кредитної спілки "Громада" заборгованість за кредитним договором в сумі 826349 (вісімсот двадцять шість тисяч триста сорок дев'ять) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок, яка складається із заборгованості за кредитом - 628677 гривень 27 копійок та заборгованості по процентам за користування кредитом - 197672 гривень 12 копійок.

В решті позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до кредитної спілки "Громада" - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_13 до кредитної спілки "Громада" задовольнити.

Визнати недійсним пункт 3.1 договору поруки №421 п від 29 грудня 2009 року укладений між ОСОБА_13 та кредитною спілкою "Громада" в частині дії цього договору на протязі трьох років після закінчення зобов'язань позичальником та поручителем перед кредитором.

Визнати припиненим з 25 грудня 2010 року договір поруки №421 п від 29 грудня 2009 року укладений між ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_4 та кредитною спілкою "Громада" в частині зобов'язання поручителя ОСОБА_13.

Зустрічний позов ОСОБА_10 до кредитної спілки "Громада" задовольнити.

Визнати недійсним пункт 3.1 договору поруки №421 п від 29 грудня 2009 року укладений між ОСОБА_10 та кредитною спілкою "Громада" в частині дії цього договору на протязі трьох років після закінчення зобов'язань позичальником та поручителем перед кредитором.

Визнати припиненим з 25 грудня 2010 року договір поруки №421 п від 29 грудня 2009 року укладений між ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_4 та кредитною спілкою "Громада" в частині зобов'язання поручителя ОСОБА_10.

Зустрічний позов ОСОБА_11 до кредитної спілки "Громада" задовольнити.

Визнати недійсним пункт 3.1 договору поруки №421/1 п від 29 грудня 2009 року укладений між ОСОБА_11 та кредитною спілкою "Громада" в частині дії цього договору на протязі трьох років після закінчення зобов'язань позичальником та поручителем перед кредитором.

Визнати припиненим з 25 грудня 2010 року договір поруки №421/1 п від 29 грудня 2009 року укладений між ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та кредитною спілкою "Громада" в частині зобов'язання поручителя ОСОБА_11.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь кредитної спілки "Громада" судові витрати в сумі 578 гривень 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь кредитної спілки "Громада" судові витрати в сумі 456 гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь кредитної спілки "Громада" судові витрати в сумі 456 гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь кредитної спілки "Громада" судові витрати в сумі 456 гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь кредитної спілки "Громада" судові витрати в сумі 456 гривень 75 копійок.

Стягнути з кредитної спілки "Громада" на користь ОСОБА_10 судові витрати в сумі 487 гривень 20 копійок.

Стягнути з кредитної спілки "Громада" на користь ОСОБА_11 судові витрати в сумі 487 гривень 20 копійок.

Стягнути з кредитної спілки "Громада" на користь ОСОБА_13 судові витрати в сумі 243 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Новотроїцький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В. Бугрименко