Рішення № 38054970, 31.03.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.2014р. Справа № 907/28/14

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

до Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод Тиса", м. Ужгород

про стягнення загальної суми 69 430,00 грн..

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за нотаріально посвідченою довіреністю від 21.01.2014р.

від відповідача : Куштан В.В. - представник за довіреністю від 20.01.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Ужгород ( далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод Тиса", м. Ужгород (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 69 430,00 грн..

У судовому засіданні 27.02.2014р. представником позивача було подано до матеріалів справи, з урахуванням вимог ст.22 ГПК України, письмову заяву від 26.02.2014р. про збільшення розміру позовних вимог на загальну суму 75 891,37грн., з долученням розгорнутого розрахунку заборгованості та з долученням доказів надсилання відповідачеві примірника такої заяви та розгорнутого розрахунку заборгованості (а.с.10-21, Т.2).

Ухвалою суду від 14.03.2014р. по справі №907/28/14 строк розгляду спору по даній справі було продовжено, відповідно до вимог ч.3 ст.69 ГПК України, з підстав зазначених у даній ухвалі суду (а.с.26-27, Т.2).

У судовому засіданні 24.03.2014р. представником відповідача було подано до матеріалів справи письмовий відзив від 24.03.2014р. на позовну заяву, з долученими до нього в додатках витягами з банківського рахунку та платіжними документами про підтвердження сплати на користь позивача у відповідних періодах зазначених сум в рахунок часткового виконання наявного зобов»язання (а.с.28-59, Т.2).

Оскільки представником позивача у судовому засіданні 24.03.2014р. було отримано від представника відповідача примірник письмового відзиву від 24.03.2014р. на позовну заяву, з додатками до нього та необхідності при цьому позивачеві додаткового часу для можливості подання до справи додаткового письмового обгрунтування позовних вимог, тому судом у судовому засіданні 24.03.2014р. було оголошено перерву до 31.03.2014р., що підтверджується матеріалами справи (а.с.60, Т.2).

Від позивача надійшло до матеріалів справи письмове пояснення від 31.03.2014р. про безпідставність застосування строків позовної давності до заявленого до стягнення наявного боргу за 2010р. та з долученням до нього, у підтвердження даної обставини, засвідченої копії Акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.03.2012р. (а.с.61-63, Т.2).

Також від позивача надійшла до матеріалів справи, з урахуванням вимог ст.22 ГПК України, письмова заява від 31.03.2014р. про збільшення розміру позовних вимог на загальну суму 82 740,25грн., із зазначенням наявної суми 68 980,00 грн. основного боргу, нарахованої суми 6 752,97грн. трьох процентів річних та нарахованої суми 7 007,28грн. інфляційних втрат, з долученням розгорнутого розрахунку заборгованості із зазначенням наявної суми основного боргу, нарахованих сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, а також з долученням доказів надсилання відповідачеві примірника такої заяви та розгорнутого розрахунку заборгованості (а.с.64-73, Т.2).

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю у збільшеному розмірі, відповідно до письмової заяви від 31.03.2014р. (а.с.64-65, Т.2) зокрема, посилаючись на непроведення відповідачем в повному обсязі оплати вартості отриманих митно - брокерських послуг, на виконання умов укладених Договорів від 01.10.2009р. та від 14.11.2011р., відповідно до Актів здачі - прийомки виконаних робіт (послуг) по періоду 2010 - 2013р.р., в результаті чого у відповідача, з урахуванням проведених проплат, наявна перед позивачем заборгованість у сумі 68 980,00грн. по вищезазначених періодах та яка становить: за 2010р. суму 54 930,00грн.; за 2011р. суму 400,00грн. та за 2013р. суму 13 650,00грн. та на цій підставі просить стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму 68 980,00грн. заборгованості.

Також просить стягнути з відповідача на користь позивача нараховану, з урахуванням вимог ч.2 ст.625 ЦК України, суму 6 752,97грн. трьох процентів річних та суму 7 007,28грн. інфляційних втрат, відповідно до розгорнутого розрахунку заборгованості (а.с.66-71, Т.2).

Представником відповідача, з урахуванням письмового відзиву від 24.03.2014р. на позовну заяву, зокрема, зазначено ту обставину, що відповідачем, по періоду з 2009р. по 05.12.2013р., було отримано від позивача надані митно - брокерські послуги, відповідно до Актів виконаних робіт, тобто по факту їх отримання, а не на виконання умов укладених Договорів, оскільки такі Акти виконаних робіт не містять такої підстави виникнення зобов"язання, як Договір - доручення №01/10/09 від 01.10.2009р. та Договір №01/01/11 від 14.01.2011р., а тому такі зобов"язання підлягали виконанню відповідачем у семиденний термін від дня отримання від позивача рахунків на оплату таких наданих митно - брокерських послуг та які (такі рахунки) було отримано відповідачем від позивача у день надання позивачем для відповідача таких митно - брокерських послуг, відповідно до Актів виконаних робіт.

За вищезазначених обставин, представником відповідача зазначено, що нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, повинно бути здійснено, починаючи з восьмого дня невиконання зобов»язання по оплаті отриманих рахунків з наданих позивачем митно - брокерських послуг, а не з четвертого дня, як зазначає позивач, на виконання умов укладених Договорів, з оглячду на вищевикладене.

Також зазначає, що оскільки відповідачем не було оплачено отримані у 2010р. митно - брокерські послуги, а позивач, протягом строку позовної давності, передбаченого вимогами ст.257 ЦК україни, не звертався до відповідача з відповідною вимогою про їх оплату, тому відповідач просить суд, письмовим відзивом від 24.03.2014р. на позовну заяву, застосувати строк позовної давності до заявленного до стягнення наявного боргу за 2010р..

Стосовно зазначення відповідачем у письмовому відзиві від 24.03.2014р. на позовну заяву про застосування строків позовної давності до заявленного до стягнення наявного боргу за 2010р., представником позивача таке клопотання відповідача заперечено з підстав, зазначених у письмовому поясненні від 31.03.2014р. (а.с.61-63, Т.2), зокрема, посилається на ту обставину, що з урахуванням вимог п.1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності до заявленого до стягнення наявного боргу за 2010р., переривається вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку та дана обставина підтверджується, як частковою сплатою відповідачем суми 400,00грн. по періоду 31.03.2011р., суми 450,00грн. по періоду 07.02.2013р. та суми 1 100,00грн. по періоду 02.04.2013р., від загальної суми 56 580,00грн. заборгованості за 2010р., яка виникла по періоду з 01.04 по 03.09.2010р., так і підписаним керівником відповідача з позивачем, у періоді 30.03.2012р. Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.03.2012р. та в якому відповідачем зазначена, як сальдо на 30.03.2012р. сума 48 160,00грн. кредиторської заборгованості.

Строк вирішення спору продовжувався, відповідно до вимог ч.3 ст. 69 ГПК України та у розгляді справи оголошувались перерви та розгляд справи відкладався, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 31.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2009р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як Виконавцем (далі - позивачем), та Публічним акціонерним товариством "Машинобудівний завод Тиса", як Замовником (далі - відповідачем), було укладено Договір - доручення №01/10/09 (далі - Договір №01/10/09, а.с.11-12, Т.1), зокрема, предметом якого було надання Виконавцем від імені, по дорученню та за рахунок Замовника митно - брокерських послуг Замовнику згідно необхідності.

Також 14.01.2011р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як Виконавцем (далі - позивачем), та Публічним акціонерним товариством "Машинобудівний завод Тиса", як Замовником (далі - відповідачем), було укладено Договір №01/01/11 (далі - Договір №01/01/11, а.с.13-14, Т.1), предметом якого також було надання Виконавцем від імені, по дорученню та за рахунок Замовника митно - брокерських послуг Замовнику згідно необхідності.

Дані Договора містить всі істотні умови та відповідно є такими, що укладені сторонами.

Відповідно до умов п.3.2 вищезазначених Договорів, Замовником ( відповідачем) здійснюється оплата отриманих митно - брокерських послуг, готівкою або в касу Виконавця (позивача) згідно виставлених рахунків, на протязі 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано відповідачеві митно - брокерські послуги, що підтверджується наявними у справі Актами виконаних робіт, підписаними у двохсторонньому порядку та скріпленими печатками сторін та на їх оплату позивачем було надано відповідачеві Рахунки, які було отримано відповідачем від позивача у день надання митно - брокерських послуг, відповідно до таких Актів виконаних робіт, по періоду: з 05.01 по 29.12.2009р. на загальну суму 90 100,00грн. (а.с. 15-48, Т.1); з 14.01 по 30.08.2010р. на загальну суму 90 560,00грн. (а.с. 49-86, Т.1); з 31.01 по 22.12.2011р. на загальну суму 6 150,00грн. (а.с. 87-114, Т.1); з 10.01 по 24.12.2012р. на загальну суму 14 250,00грн. (а.с. 115 -161, Т.1) та з 03.01 по 05.12.2013р. на загальну суму 26 050,00грн. (а.с. 162-237, Т.1).

Суд зазначає, що вищезазначені Акти виконаних робіт є первинними документами, та які відповідають вимогам зазначеним у п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та у п.2.4 р.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та такими, які фіксують та підтверджують господарські операції.

Отже вищезазначеними Актами виконаних робіт підтверджується обставина того, що позивачем, по періоду з 05.01.2009р. по 05.12.2013р., було надано відповідачеві митно - брокерських послуг на загальну суму 227 110,00грн. та що не заперечуєься відповідачем.

Оскільки, як наявні у справі Акти виконаних робіт за вищезазначений період, так і надані позивачем відповідачеві Рахунки на оплату отриманих митно - брокерських послуг по періоду з 05.01.2009р. по 05.12.2013р., не містять зазначення такої підстави виникнення зобов"язання між сторонами, як укладені Договір - доручення №01/10/09 від 01.10.2009р. та Договір №01/01/11 від 14.01.2011р., тому не може вважатися, що такі зобов"язання виникли з даних Договорів, а вважається, що такі зобов"язання між сторонами існують з вимог, що звичайно ставляться, тобто по факту їх надання за вищезазначеними Актами виконаних робіт.

Відповідно до вимог ч.2 п.2 ст.530 Цивільного кодексу України боржник повинен виконати перед кредитором зобов"язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Такою вимогою в даному випадку, є надані позивачем відповідачеві, у періоді надання митно - брокерських послуг по періоду з 05.01.2009р. по 05.12.2013р. за вищезазначеними Актами виконаних робіт, Рахунки на оплату таких отриманих послуг.

За таких обставин, відповідачем отримані від позивача митно - брокерські послуги по періоду з 05.01.2009р. по 05.12.2013р. за вищезазначеними Актами виконаних робіт, підлягали оплаті на корисить позивача, з урахуванням вимог ч.2 п.2 ст.530 ЦК України, у семиденний строк від дня отримання вищезазначених Рахунків, а не на протязі 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку, що передбачено умовами п.3.2 вищезазначених Договорів, з огляду на вищевикладене.

Відповідачем було в повному обсязі виконано перед позивачем зобов"язання з оплати отриманих митно - брокерських послуг по періоду з 05.01. по 29.12.2009р. на загальну суму 90 100,00грн., що підтверджується даними, зазначеними позивачем у розгорнутому розрахунку заборгованості (а.с. 66). Разом з тим слід зазначити, що така оплата відповідачем була здійснена за межами семиденного строку від дня отримання Рахунків за вищезазначені періоди та що не заперечується відповідачем.

Оплату отриманих митно - брокерських послуг по періоду з 14.01 по 30.08.2010р. на загальну суму 90 560,00грн. відповідачем було проведено на користь позивача частково, а саме: отримані 14.01.2010р. на суму 4 680,00грн. та 23.01.2010р. на суму 4 100,00грн., було оплочено 21.05.2010р. загальною сумою 8 780,00грн., відповідно до Рахунків № 1/2 від 14.01.2010р. (а.с. 49, Т.1) та № 2/2 від 23.01.2010р. (а.с. 51, Т.1);отримані 30.01.2010р. на суму 4 460,00грн. та 15.02.2010р. на суму 3 880,00грн., було оплочено 21.05.2010р. загальною с умою 8 340,00грн., відповідно до Рахунків № 3/2 від 30.01.2010р. (а.с. 53, Т.1) та № 4/2 від 15.02.2010р. (а.с. 55, Т.1); отримані 19.02.2010р. на суму 5 760,00грн., 04.03.2010р. на суму 5 760,00грн. та 20.03.2010р. на суму 5 040,00грн., було оплочено 20.07.2010р. загальною сумою 16 560,00грн., відповідно до Рахунків № 5/2 від 19.02.2010р. (а.с. 57, Т.1), № 6/2 від 04.03.2010р. (а.с. 59, Т.1) та № 7/2 від 20.03.2010р. (а.с. 61, Т.1) та що не заперечується відповідачем.

Разом з тим відповідач зазначає, що оплата отриманих митно - брокерських послуг по періоду з 26.03 по 30.08.2010р. на загальну суму 56 880,00грн., ним не здійснювалась, а позивач, протягом строку позовної давності, передбаченого вимогами ст.257 ЦК україни, не звертався до нього з відповідною вимогою про їх оплату, тому відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності до заявленного до стягнення за 2010р. боргу на загальну суму 56 880,00грн. та який (строк позовної давності) письмовим відзивом від 24.03.2014р. на позовну заяву просить застосувати до даних вимог (а.с.28-29, Т.2)

Позивач письмовим поясненням від 31.03.2014р. (а.с.61-63, Т.2) зазначає ту обставину, що відповідачем від загальної суми 5 760,00грн. отриманих митно - брокерських послуг у періоді 26.03.2010р., було проведено часткову оплату суми 400,00грн. по періоду 31.03.2011р., суми 450,00грн. по періоду 07.02.2013р. та суми 1 100,00грн. по періоду 02.04.2013р. та, з урахуванням вимог п.1 ст.264 ЦК України, вищезазначеним підтверджується переривання перебігу позовної давності до заявленого до стягнення наявного боргу на загальну суму 54 930,00грн. за 2010р., так і підписаним керівником відповідача з позивачем, у періоді 30.03.2012р. Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.03.2012р. та в якому відповідачем зазначена, як сальдо на 30.03.2012р. сума 48 160,00грн. кредиторської заборгованості.

Вимогами статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (п.1), після переривання перебіг позовної давності починається заново та час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (п.2).

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, зокрема належати: часткова сплата боржником основного боргу або підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи, підписаного у двохсторонньому порядку та скріпленого печатками сторін, у періоді 30.03.2012р. Акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.03.2012р. (а.с.63, Т.2), останній містить зазначення, тільки відповідачем, як початкового сальдо на 01.01.2012р. у сумі 48 160,00грн., як кредиторської заборгованості, так і кінцевого сальдо на 30.03.2012р. у сумі 48 160,00грн., як кредиторської заборгованості, тоді як позивачем зазначено, як початкове сальдо на 01.01.2012р., так і кінцеве сальдо на 30.03.2012р., як дебіторської заборгованості, за відсутності будь - якої суми, а проставлено прочерки. Також даний Акт не містить двохстороннього зазначення, суми заборгованості відповідача перед позивачем на відповідну дату.

За вищезазначених обставин, даний Акт звірки взаєморозрахунків судом не приймається до уваги, як підтвердження, відповідно до вимог п.1 ст. 264 ЦК України, вчинення відповідачем таких дій, як визнання боргу за 2010р..

Разом з тим судом приймається до уваги та обставина, що відповідачем у періоді 2011р. та 2013р. було здійснено оплату суми 1 950,00грн., яка зараховується в часткову оплату від загальної суми 5 760,00грн. отриманих митно - брокерських послуг у періоді 26.03.2010р., оскільки, як вбачається з матеріалів справи: видатковим касовим ордером від 31.03.2011р. сплачено суму 400,00грн. без зазначення у призначенні платежу, якого саме Рахунку проведено оплату (а.с.34, Т.2), тому за загальним правилом вказана сума підлягає зарахуванню у суму наявної заборгованості за попередній період, що і було зроблено позивачем; платіжним дорученням №37 від 07.02.2013р. сплачено суму 1 800,00грн., із зазначенням у призначенні платежу " за митно - брокерські послуги згідно рахунків №60 та 66 (а.с.53, Т.2). Рахунок №60 від 30.08.2012р. містить зазначення суми 900,00грн. (а.с.151, Т.1) та яка є ідентичною сумі отриманих митно - брокерських послуг за Актом №60 від 30.08.2012р. (а.с.152, Т.1) та Рахунок №66 від 08.10.2012р. містить зазначення суми 900,00грн. (а.с.155, Т.1), тоді як сума отриманих митно - брокерських послуг за Актом №66 від 08.10.2012р. становить 450,00грн. (а.с.156, Т.1), а отже сума 450,00грн. переплати за загальним правилом також підлягає зарахуванню у суму наявної заборгованості за попередній період, що і було зроблено позивачем; платіжним дорученням №311 від 02.04.2013р. сплачено суму 1 550,00грн., із зазначенням у призначенні платежу " за митно - брокерські послуги згідно рахунків №7 та №8 від 12.02.2013р. (а.с.55, Т.2). Рахунок №7 від 12.02.2013р. містить зазначення суми 450,00грн. (а.с.170, Т.1) та яка є ідентичною сумі отриманих митно - брокерських послуг за Актом №7 від 12.02.2013р. (а.с.171, Т.1).Рахунок №8 у даному платіжному дорученні є помилково зазначеним, оскільки даний рахунок датований 20.02. 2013р. містить зазначення суми 450,00грн. (а.с.172, Т.1) та яка є ідентичною сумі отриманих митно - брокерських послуг за Актом №8 від 20.02.2013р. (а.с.173, Т.1) та Рахунок №8 від 20.02.2013р. був оплачений відповідачем відповідно до платіжного доручення №120 від 20.02.2013р. на суму 450,00грн., із зазначенням у призначенні платежу " за митно - брокерські послуги згідно рахунку №8 від 20.02.2013р. (а.с.54, Т.2). Отже сума 1 100,00грн. переплати за загальним правилом також підлягає зарахуванню у суму наявної заборгованості за попередній період, що і було зроблено позивачем.

Вищезазначеним спростовується обставина щодо пропуску позивачем строку позовної давності до заявленого до стягнення наявного боргу на загальну суму 54 930,00грн. за 2010р., оскільки такий строк, відповідно до вимог п.1 ст.264 ЦК України, є перерваним та після переривання перебіг позовної давності, відповідно до вимог п.2 ст.264 ЦК України починається заново, а тому у задоволенні клопотання відповідача щодо застосування строку позовної давності до даних вимог позивача, заявленого письмовим відзивом від 24.03.2014р. на позовну заяву, слід відмовити.

Суд зазначає, що відповідачем було повністю виконано перед позивачем зобов"язання з оплати отриманих митно - брокерських послуг по періоду з 10.01 по 24.12. 2012р. на загальну суму 14 250,00грн., що підтверджується даними, зазначеними позивачем у розгорнутому розрахунку заборгованості (а.с. 67) та частково виконано перед позивачем зобов"язання: на суму 5 750,00грн. з оплати отриманих митно - брокерських послуг по періоду з 31.01 по 22.12. 2011р. на загальну суму 6 150,00грн., що підтверджується даними, зазначеними позивачем у розгорнутому розрахунку заборгованості (а.с. 67) та на суму 12 400,00грн. з оплати отриманих митно - брокерських послуг по періоду з 03.01 по 05.12. 2013р. на загальну суму 26 050,00грн., що підтверджується даними, зазначеними позивачем у розгорнутому розрахунку заборгованості (а.с. 67 -68).

Разом з тим слід зазначити, що вищезазначені оплати відповідачем були здійснені за межами семиденного строку від дня отримання Рахунків за вищезазначені періоди та що не заперечується відповідачем.

Отже за вищезазначених обставин, станом на день вирішення судом спору по суті, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 68 980,00грн. з отриманих митно - брокерських послуг та яка є заявленою позивачем до стягнення з відповідача в межах строку позовної давності, з огляду на вищевикладене.

Суд зазначає, що позивачем також вживались заходи щодо можливості погашення відповідачем наявного боргу у добровільному порядку, що підтверджується претензією від 27.11.2013р. (а.с.240,Т1) та її надсилання 27.11.2013р. відповідачеві (а.с. 240 на звороті,Т1).

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідно до письмової заяви від 31.03.2014р. про збільшення розміру позовних вимог, з урахуванням вимог ст.22 ГПК України, додатково нараховано відповідачеві, відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, суму 6 752,97грн. трьох процентів річних та суму 7 007,28грн. інфляційних втрат, які зазначені у розгорнутому розрахунку заборгованості, із розрахунку з четвертого дня від несплати отриманих митно - брокерських послуг за отриманими Рахунками, з урахуванням умов п.3.2 укладених Договорів (а.с.64-71, Т.2).

Оскільки, як було зазначено вище, отримання відповідачем від позивача митно - брокерських послуг по періоду з 05.01.2009р. по 05.12.2013р. відбулося за Актами виконаних робіт, а не на виконання умов укладених Договорів, тому, з урахуванням вимог ч.2 п.2 ст.530 ЦК України, нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, повинно бути здійснено, починаючи з восьмого дня з дати виставлення Рахунків за вищезазначений період щодо сплати наданих позивачем відповідачеві митно - брокерських послуг.

За таких обставин, вважаються правильно нарахованими до оплати сума 4 820,00грн. трьох процентів річних та сума 6 200,00грн. інфляційних втрат.

За вищезазначених обставин, позовні вимоги позивача у збільшеному розмірі, відповідно до письмової заяви від 31.03.2014р. про збільшення розміру позовних вимог, підлягають до задоволення судом частково та підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача сума 68 980,00грн. основного боргу та частково сума 4 820,00грн. трьох процентів річних та сума 6 200,00грн. інфляційних втрат.

В іншій частині заявленої до стягнення суми 1 932,97грн. трьох процентів річних та суми 807,28грн. інфляційних втрат, слід відмовити, з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача суми 1 218,00грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 264, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69 ч.3, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод Тиса" (м. Ужгород, вул. Паризької Комуни,4, ідентифікаційний код 14313211, п/р 26007017000515 в ПАТ „КомІнвестБанк" м. Ужгород, МФО 312248) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ „ ВТБ Банк" м. Ужгород, МФО 321767) загальну суму 80 000,00грн. (в тому числі сума 68 980,00грн. - основний борг, сума 4 820,00грн. - три проценти річних та сума 6 200,00грн. - інфляційні втрати) та суму 1 218,00грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 06.04.2014р.

Суддя В.І. Карпинець