Постанова № 38054918, 31.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2014 року 10:14 № 826/3339/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючий суддя Кобилянський К.М., судді Санін Б.В., Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Банку «Фінанси та кредит»до1) Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Клюковського Максима Володимировича 2) Державної реєстраційної служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Банк «Фінанси та кредит» (далі - позивач, ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Клюковського Максима Володимировича (далі - відповідач-1) та Державної реєстраційної служби України (далі - відповідач-2, Укрдержреєстр), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 24.01.2014 №10222677 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язати Укрдержреєстр повторно розглянути заяву, прийняту 18.12.2013 14:25:54 реєстраційний номер 9201801 та прийняти рішення, за наслідками розгляду такої заяви, щодо реєстрації права власності на нерухому майно за ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», про що надати суду звіт протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна посилаючись на невідповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Позивач зазначив, що оскаржуване рішення є невмотивованим. Посилався на те, що у договорах, поданих державному реєстрову була наявна інформація про житлову площу об'єкту нерухомості, право власності на яке підлягало реєстрації. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі явку свої представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Своєї позиції щодо заявлених вимог відповідач-1 суду не повідомив.

Від відповідача-2 надійшли письмові заперечення, згідно яких він проти задоволення позовних вимог заперечує. Укрдержреєстр у запереченнях посилався на те, що підстави для зобов'язання його повторно розглянути заяву позивача відсутні, оскільки позивач не позбавлений права повторно звернутись до відповідача-2 із заявою про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.12.2013 позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з метою оформлення права приватної власності на квартиру №24, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Мироненка, 4, житловою площею 34,50 кв.м. та загальною площею 59,4 кв.м.

Вказана заява позивача була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.12.2013 14:25:54 за реєстраційним номером 4600619.

В картці прийому заяви № 4600619 наведено перелік документів, які були подані позивачем із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме:

- паспорт громадянина України (копія), серія та номер: НОМЕР_1, виданий 24.04.21997, видавник: Київський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області;

- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, номер: НОМЕР_2, виданий 22.11.1996, видавник: ДПІ по м. Полтаві;

- довіреність (копія), серія та номер: 4220, виданий 06.09.2013, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2;

- наказ (копія), серія та номер: 145-к, виданий 07.06.2010, видавник: Філія «Полтавське регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит»;

- договір іпотеки 3-39-2006, серія та номер: 4041, виданий 21.06.2006, видавник: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округ]' Полтавської області ОСОБА_3;

- дублікат договору купівлі-продажу від 05.03.2002 року № 1559, серія та номер: 2488, виданий 11.09.2013, видавник: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3;

- рішення суду, серія та номер: б/н, виданий 28.02.2012, видавник: Київський районний суд м. Полтави;

- ухвала суду, серія та номер: б/н, виданий 05.12.2013,видавник: Апеляційний суд Полтавської області;

- звіт про оцінку майна, серія та номер: б/н, виданий 27.09.2013, видавник: ТОВ «Регіональна оціночна компанія «Полтаваексперт»;

- свідоцтво про державну реєстрації юридичної особи, серія та номер: А01№306822, видане 30.09.2009, видавник державний реєстратор Майборода В.Г.;

- довідка з ЄДРПОУ (копія), серія та номер: 22836, виданий 05.10.2009, видавник: Головне управління статистики у місті Києві, відділ статистики у Шевченківському районі.

За результатом розгляду поданих позивачем документів, відповідач-1 виніс рішення від 24.01.2014 №10222677 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (далі - рішення №10222677), згідно якого підставою для відмови стало те, що поданий правовстановлюючий документ не містить житлової площі об'єкту, що унеможливлює державну реєстрацію прав.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача-1, позивач оскаржив його до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна.

Положенням про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України №401/2011 від 06.04.2011 встановлено, що Державна реєстраційна служба України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики, в тому числі і у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

- внесення записів до Державного реєстру прав;

- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону;

- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

У відповідності до частин 1, 2 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Частиною 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абзац 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Станом на дату виникнення спірних правовідносин, процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводилась відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (далі - Порядок № 703).

Згідно з пунктами 7, 9 зазначеного Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу.

Пунктом 10 Порядку №703 передбачено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. У разі коли заінтересована особа відповідно до закону звільнена від сплати державного мита, плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита та документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, не подаються.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені Порядком №703 (пункт 26). Перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначені в пункті 27 зазначеного Порядку.

Так, відповідно до пункту 27 Порядку №703 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Передбачені наведеним пунктом Порядку №703 документи, а саме: договір купівлі-продажу від 05.03.2002 №1559, договір іпотеки від 21.06.2006 №З-39-2006, рішення Київського районного суду міста Полтави від 28.02.2012 №2-1461/11, ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 05.12.2013 №2-1461/11 були надані позивачем разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В усіх наведених документах йдеться про об'єкт нерухомого майна - квартиру №24, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Мироненка, 4. Крім того, у даних документах зазначено про те, що загальна площа вказаної квартири становить 59,4 кв.м., а у договорі купівлі-продажу від 05.03.2002 №1559 та договорі іпотеки від 21.06.2006 №З-39-2006 також вказано про те, що житлова площа даної квартири становить 34,50 кв.м.

Суд дійшов висновку, що інформація, відображена у документах, наданих позивачем для реєстрації права власності на спірну квартиру була достатньою для ідентифікації такої квартири, а також встановлення її загальної та житлової площі.

Таким чином, доводи відповідача-1 про те, що подані позивачем документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, зокрема, відсутності у правовстановлюючих документах житлової площі об'єкту, спростовуються матеріалами справи.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор відмовляє у проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази суд дійшов висновку, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень, оформлена рішенням відповідача-1 №10222677 з підстав відсутності у правовстановлюючих документах житлової площі об'єкту є необґрунтованою, з огляду на що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 від 24.01.2014 №10222677 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги зобов'язати Укрдержреєстр повторно розглянути заяву, прийняту 18.12.2013 14:25:54 реєстраційний номер 9201801 та прийняти рішення, за наслідками розгляду такої заяви, щодо реєстрації права власності на нерухому майно за ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», про що надати суду звіт протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дати набрання судовим рішенням законної сили, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою та відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача-2 щодо здійснення реєстрації об'єктів нерухомого майна, вирішення питання про зупинення розгляду, задоволення або відмову у задоволенні заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноважених органів, в даному випадку - Державної реєстраційної служби України.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача прийняти рішення, за наслідками розгляду заяви ПАТ Банк «Фінанси і Кредит», прийнятої 18.12.2013 14:25:54 за реєстраційним номером 9201801 щодо реєстрації права власності на нерухому майно за ПАТ Банк «Фінанси та Кредит».

Водночас, оскільки суд встановив, що заява позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрована 18.12.2013 14:25:54 за реєстраційним номером 9201801 відповідає вимогам законодавства, то відповідач-2 зобов'язаний розглянути дану заяву та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Банку «Фінанси та кредит» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Клюковського Максима Володимировича від 24.01.2014 №10222677 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

3. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву позивача, прийняту 18.12.2013 14:25:54 реєстраційний номер 9201801 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру №24, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Мироненка, 4, житловою площею 34,50 кв.м. та загальною площею 59,4 кв.м.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 48,72 грн. (сорок вісім гривень 72 ком.) на користь Публічного акціонерного товариства Банку «Фінанси та кредит» (код ЄДРПОУ 09807856) з Державної реєстраційної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді Б.В. Санін

Т.О. Скочок