Постанова № 38054246, 06.04.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/601/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

секретаря Швеця В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАЖ ХХІ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАЖ ХХІ» (далі ТОВ «ГАРАЖ ХХІ») з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 30.12.2013 року №0001471550, №0001481550, №0001491550, №0001501550, №0001511550, які складені на підставі актів камеральних перевірок №3233/15-53-15-514/38352836 від 10.12.2013 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих TOB «ГАРАЖ XXI», код ЄДРПОУ 38352836, у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року», №3267/15-53-15-514/38352836 від 11.12.2013 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих TOB «ГАРАЖ XXI», код ЄДРПОУ 38352836, у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року», №3268/15-53-15-514/38352836 від 11.12.2013 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих TOB «ГАРАЖ XXI», код ЄДРПОУ 38352836, у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки актів камеральних перевірок необґрунтовані, оскільки всі дані податкової звітності TOB «ГАРАЖ XXI» відповідають даним бухгалтерського обліку та фінансовій звітності підприємства.

Також позивач зазначив, що в акті перевірки №3233/15-53-15-514/38352836 від 10.12.2013 року щодо даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року, використана податкова декларація з ПДВ за серпень 2013 року від 18.11.2013 року №9074093057 та додатки до неї, в якій на думку перевіряючого, у р.23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних (податкових) періодів», р.22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» безпідставно задекларована сума ПДВ - 1226586грн.

При цьому перевіряючи обґрунтовують свій висновок тим, що по даним податкового обліку (податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року 20.08.2013 року № 9051997347) у рядку 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» значення у розмірі 1226586грн. взагалі не задекларовано, а згідно даним податкового обліку (податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року 18.11.2013 року № 9074093057) у рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) дорівнює нулю.

Проте таки доводи є неспроможними, оскільки відповідачем декларація за липень 2013 року була прийнята без заперечень, тобто визнана як податкова звітність. Вказана декларація містить у рядках 19 та 20.2 суму 303968 грн. (від'ємне значення за липень 2013 р.) та у рядку 21, який складається з суми показників, що вказані у рядках 21.1 та 21.2 (від'ємне значення за попередні звітні періоди), суму 922618грн., яка відображена відповідно у рядках 22 та 24. Разом вказані показники складають 1226586 грн., яка відображена у відповідній декларації.

Таким чином, твердження відповідача про те, що сума податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у розмірі 1226586 взагалі не задекларовано, не відповідає дійсності.

Також не відповідають дійсності висновки акту №3267/15-53-15-514/38352836 від 11.12.2013 року щодо даних, задекларованих TOB «ГАРАЖ XXI» у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року про завищення рядка 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» у розмірі 1211790 грн., оскільки декларація за жовтень 2013 року не містить у собі таких даних. Сума у розмірі 1211790 грн. є різницею між залишком від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду та позитивним значенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду. Фактично, сума у розмірі 1211790 є різницею, згідно декларації, суми 1316815 (залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду) та 105025 грн. (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду), що відображено у податковій декларації за жовтень 2013 року.

Що стосується висновків акту перевірки №3268/15-53-15-514/38352836 від 11.12.2013 року щодо даних, задекларованих TOB «ГАРАЖ XXI» у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року про безпідставність декларування у р.22 суми 1316815 грн. та відповідно завищення р.23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» у розмірі 1316815 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 100007 грн., то ці висновки є необґрунтованими, оскільки зроблені перевіряючим з урахуванням акту перевірки №3267/15-53-15-514/38352836 від 11.12.2013 року щодо даних, задекларованих TOB «ГАРАЖ XXI» у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, висновки якого є неправомірними по зазначеним в позові обставинам.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Крім того, позивач зазначив, що посилання відповідача на те, що частина уточнюючих декларацій та розрахунків поданих до ДПІ в листопаді 2013 року у зв'язку з самостійно виявленими помилками, не визнані ДПІ як податкова звітність, не може бути прийнята до уваги, оскільки жодного повідомлення про ці обставини підприємству не надходило. TOB «ГАРАЖ XXI» отримало лише лист від 20.12.2013 року про невизнання податкової звітності - уточнюючих розрахунків та іншої, яка була подана підприємством до ДПІ 17.12.2013 року, тобто які не були предметом розгляду камеральних перевірок від 10 та 11 грудня 2013 року, на підставі яких прийняті оскаржуємі податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача зазначив, що TOB «ГАРАЖ XXI» як платник податків відповідно до податкового законодавства має право уточнити дані декларацій, у разі виявлення в них помилки, оскільки дані податкової звітності повинні відповідати бухгалтерській та фінансовій звітності, яка відображає господарську діяльність ТОВ, про що також свідчать надані до суду копії документів про здійснення господарських операцій, на підставі яких формовані дані декларацій з ПДВ за періоди, що перевіряються.

Представники відповідача СДПІ вважали позов необґрунтованим та просили у його задоволенні відмовити, посилаючись на обставини викладені стосовно порушень в актах перевірок, а також пояснили, що податкова звітність позивача за вересень 2013 року, подана до ДПІ у листопаді 2013 року, не визнана податковою звітністю, про що позивач повідомлений листами від 25.11.2013 року та 03.12.2013 року. Надати докази відправлення цих листів податковою службою суб'єкту господарювання не має можливості у зв'язку з втратою копій квитанцій про поштове відправлення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «ГАРАЖ XXI» зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 27.09.2012 року. Взяте на облік в органах податкової служби 01.10.2012 року, платником ПДВ зареєстроване 01.12.2012 року (т.1 а.с.137-159).

В листопаді 2013 року TOB «ГАРАЖ XXI» подало до ДПІ уточнюючі декларації та розрахунки по податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2013 року.

10.12.2013 року ДПІ склало акт №3233/15-53-15-514/38352836 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих TOB «ГАРАЖ XXI», код ЄДРПОУ 38352836, у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року», на підставі якого 30.12.2013 року ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення №0001471550 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1226586,0грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 306646,50грн. за звітний період 08 місяців 2013 року по декларації №9074093057, зареєстрованої в органах державної податкової служби 18.11.2013 року (т.1 а.с.9-15).

11.12.2013 року ДПІ склало акт №3267/15-53-15-514/38352836 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих TOB «ГАРАЖ XXI», код ЄДРПОУ 38352836, у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року», на підставі якого 30.12.2013 року прийняло податкові повідомлення-рішення №0001481550 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1211790,0грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 605895,0грн. за звітний період 10 місяців 2013 року по декларації №9074489484, зареєстрованої в органах державної податкової служби 19.11.2013 року та №0001491550 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 157537,5 грн. (за основним платежем - 105025,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 52512,50грн.) (т.1 а.с.16-24).

11.12.2013 року ДПІ склало акт №3268/15-53-15-514/38352836 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих TOB «ГАРАЖ XXI», код ЄДРПОУ 38352836, у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року», на підставі якого 30.12.2013 року прийняло податкові повідомлення-рішення №0001501550 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1316815,0 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 658407,5грн за звітний період 09 місяців 2013 року по декларації №9076973887, зареєстрованої в органах державної податкової служби 29.11.2013 року та №0001511550 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 150010,5 грн. (за основним платежем - 100007,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 50003,50грн.) (т.1 а.с.25-33).

Частиною 3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, крім іншого, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Суд вважає, що при прийнятті оскаржуємих податкових повідомлень-рішень відповідачем як суб'єктом владних повноважень вищезазначені положення закону не дотримані. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.19-1,20 ПК України органи державної податкової служби як контролюючи органи, крім іншого, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, у тому числі шляхом проведення відповідно до законодавства перевірок платників податків, до яких відноситься камеральна перевірка. Пунктом 75.1.1 ст.75 камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Податкова декларація, розрахунок згідно п.46.1 ст.46 ПК України - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки,встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Пунктом 46.5 визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», якій діяв на час спірних правовідносин, затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість та встановлений Порядок їх заповнення. Даний наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 № 944, якій набрав чинності 30.12.2013 року.

Наказом від 25.11.2011 № 1492 затверджена також форма уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Згідно ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідачем 10.12.2013 року була здійснена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 18.11.2013 року №9074093057 із додатками (т.2 а.с.38-41). Згідно висновку акту перевірки №3233/15-53-15-514/38352836 від 10.12.2013 року ТОВ «ГАРАЖ XXI» в порушення п.200.4 ст.200 ПК України безпідставно задекларувало ПДВ в сумі 1226586 грн. у ряд.22 декларації з ПДВ за серпень 2013 року, внаслідок чого завищено значення рід.23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних (податкових) періодів», декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року на суму 1226586грн (т.1 а.с.13-14).

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті (різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду), має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Перевіряючий в обґрунтування висновку посилається на податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року від 20.08.2013 року № 9051997347, в якій в рядку 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» значення у розмірі 1226586 грн. взагалі не задекларовано.

Позивач не заперечує, що в декларації за липень у р.19 не зазначена сума 1226586 грн., проте суд вважає, що це не є порушенням як даних декларації за липень 2013 року, так і декларації за серпень 2013 року, оскільки зазначена сума складається з суми ряд. 19 та 20.2 - 303968 грн. (від'ємне значення за липень 2013 р.) та у ряд. 21, який складається з суми показників, що вказані у рядках 21.1 та 21.2 (від'ємне значення за попередні звітні періоди), суму 922618, яка відображена відповідно у рядках 22 та 24. Разом вказані показники складають 1226586 грн. , яка відображена у відповідній декларації.

Суд вважає також обґрунтованими доводи позивача, що відповідачем декларація за липень 2013 року була прийнята без заперечень, тобто визнана як податкова. Крім того, дані цієї декларації перевірялись під час здійснення документальної позапланової перевірки щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 року. За результатами перевірки складений акт №2254/15-514/38352836 від 23.10.2013 року, згідно висновку якого порушень при відображенні ТОВ «ГАРАЖ XXI» у декларації за липень від'ємного значення з ПДВ не встановлено (т.2 а.с.64-72).

Згідно акту камеральної перевірки №3267/15-53-15-514/38352836 від 11.12.2013 року даних, задекларованих TOB «ГАРАЖ XXI» у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року під час перевірки використано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року від 19.11.2013 року №907448984; податкову звітність з податку на додану вартість за вересень 2013 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку №9069423216 від 31.10.2013 року.

У висновку акту перевірки зазначено, що в порушення п.200.4 ст.200 ПК України ТОВ «ГАРАЖ XXI» безпідставно задекларувало ряд.21 в декларації за жовтень 2013 року в сумі 1316815грн., внаслідок чого завищено рядок 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних (податкових) періодів» у розмірі 1211790грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті і бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 105025грн.(т.1 а.с.22).

З урахуванням вказаних висновків акту перевірки №3267/15-53-15-514/38352836 від 11.12.2013 року здійснена камеральна перевірка даних задекларованих TOB «ГАРАЖ XXI» у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року, про що складений акт №3268/15-53-15-514/38352836 від 11.12.2013 року. В акті зазначено, що при перевірці використано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за вересень 2013 року від 29.11.2013 року №9076973887, податкову декларацію з ПДВ за вересень 2013 року від 17.10.2013 року №9065721155 з додатками, уточнюючий розрахунок №9069423216 від 31.10.2013 року з урахуванням акту камеральної перевірки від 11.12.2013 року №3267/15-53-15-514/38352836 (т.1 а.с.25).

В актах перевірок від 11.12.2013 року №3267/15-53-15-514/38352836, №3268/15-53-15-514/38352836 фактично зазначені обставини виникнення спірних правовідносин щодо визначення в деклараціях позивачем від'ємного значення з ПДВ та суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних (податкових) періодів.

В актах перевірок зазначено, що 17.10.2013 року позивачем подано декларацію з ПДВ за вересень 2013 року №9065721155, в якій задекларовано ряд.24 у сумі 1316815грн.

31.10.2013 року до ДПІ подано декларацію з ПДВ за вересень 2013 року №9069423216, в якій відсутнє значення ряд.24.

Уточнюючим розрахунком №9074069469 від 18.11.2013 року підприємство відновлює ряд.24 декларації за вересень 2013 року, але уточнюючий розрахунок не визнано податковою звітністю у зв'язку з наявністю помилок.

Визначення в актах перевірок перевіряючим при поданні уточнюючого розрахунку №9074069469 від 18.11.2013 року як саме поновлення ряд 24 декларації за вересень 2013 року, а саме поновлення його значення - суми у 1316815грн. свідчить про обґрунтоване визначення цієї суми в декларацію з ПДВ за вересень 2013 року №9065721155, оскільки до цієї декларації позивачем декларувалось позитивне значення ПДВ та його від'ємне значення.

Позивач, якій стверджував в судовому засіданні про відповідність перевірених камеральними перевірками даних декларацій бухгалтерській та фінансовій звітності підприємства, зазначив, що всі уточнюючи декларації та розрахунки, подані ним до ДПІ у листопаді 2013 року були прийняти ДПІ, оскільки жодного повідомлення про невідповідність цих декларацій нормам ПК України та відмову у їх прийнятті підприємство не отримувало.

В обґрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог, правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень та обґрунтованості висновків актів перевірки представник відповідача зазначив, про неприйняття деяких податкових декларацій та розрахунків як податкової звітності та в підтвердження надав копію листа №5780/10/15-53/15-4 від 25.11.2013 року, згідно якого ДПІ повідомляло керівника TOB «ГАРАЖ XXI» про те,що податкова звітність з ДПВ за вересень 2013 року, яка була отримана 18.11.2013 року, а саме уточнюючий розрахунок з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, Додаток№2 надані з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності, у зв'язку з чим податкова звітність не визнана як податкова звітність та зазначено про необхідність подання нової податкової звітності (т.3 а.с.103). Але при цьому представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що ДПІ не має доказів відправлення та отримання позивачем вказаного повідомлення. Крім того, дослідивши вказаний лист, суд встановив, що у листі відсутні конкретні підстави відмови у прийнятті податкової звітності, а саме не зазначено, які саме обов'язкові реквізити відсутні в звітності, що надають право ДПІ відмовити у її прийнятті.

Враховуючи викладене суд вважає неспроможними висновки актів камеральних перевірок від 11.12.2013 року з посиланням на не визнання ДПІ податкової звітності за вересень 2013 року, поданої 18.11.2013 року. При цьому суд також враховує наступне.

Порядок складання податкової звітності та її подання встановлений ст.48,49 ПК України. Стаття 48 Кодексу містить перелік обов'язкових реквізитів податкової декларації (тип документа; повне найменування, код, місцезнаходження платника податків,інші) та обов'язок платника податків її підписати.

Відповідно до п.48.7 ст.48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Пунктом 49.9 ст.49 вищначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: - за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; - у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

У п.49.11 ст.49 зазначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: - у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; - у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12 ст.49 визначені права платника податку у разі отримання ним відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації, а саме він має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Аналіз положень вищезазначених норм законодавства свідчить про те, що орган державної податкової служби має право не вважати податковою звітністю, заповнену з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, лише у разі наявності сукупності умов: - своєчасного направлення платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності з зазначенням підстав неприйняття; - отримання платником податків цієї відмови; - отримання платником податків відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації та відповідно після отримання такої відмови не подання нової декларації або не оскарження рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Таким чином, у ДПІ при встановлених судом обставинах не було визначених законодавством підстав для невизнання податковою звітністю - податкової звітності позивача за вересень 2013 року, поданої 18.11.2013 року, та відповідно не було підстав зазначати вказані обставини в обґрунтування висновків камеральних перевірок.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.12.2013 року №0001471550, №0001481550, №0001491550, №0001501550, №0001511550, прийнятих на підставі камеральних перевірок, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час суд не досліджує та не надає правовій оцінки документам, наданим позивачем в обґрунтування позовних вимог щодо здійснення ним господарських операцій, оскільки вказані обставини не були предметом камеральних перевірок, під час здійснення яких досліджувалась лише податкова звітність.

Статтею 86 КАС України визначено, що, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає, що позивач довів ти обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, та вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 487,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАЖ ХХІ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.12.2013 року №0001471550, №0001481550, №0001491550, №0001501550, №0001511550.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАЖ ХХІ» судові витрати у сумі 487,20гривень.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.12.2013 року №0001471550, №0001481550, №0001491550, №0001501550, №0001511550.

06 квітня 2014 року.