Рішення № 38054164, 31.03.2014, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/520/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"31" березня 2014 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, який обґрунтував наступним чином.

14.03.2008 року між Публічним Акціонерним Товариством «Дельта Банк», який є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта» та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №003-01020- 140308. Відповідно до пункту 1.2. вищевказаного Договору, Банк відкрив Відповідачеві картковий рахунок №НОМЕР_1, випустив та надав Держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснював обслуговування Держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до Договору та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. Відповідно до п. 5.2. сторони узгодили, що Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного виконання зобов'язань за цим договором. Банк надав Держателю Кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного Договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкрив Держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання кредитного Договору встановив ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 3 000 грн.. Сторонами договору було узгоджено, що Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії, при цьому у даному випадку Додаткова угода не складається. Відповідно до умов кредитного Договору кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед банком за Договором, та вчинення інших операцій передбачених Договором. Відповідно до пункту 2.1. моментом надання Банком Держателю Кредиту є день здійснення операції за допомогою Картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів Держателя. Відповідно до взятих на себе зобов'язань, відповідач згідно умов договору зобов'язалась щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом. Банк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав, проте відповідач в порушення умов договору неналежно виконував взяті на себе зобов'язання, а тому станом на 27.11.2013 р. виникла прострочена заборгованість, про яку ОСОБА_1 була повідомлена, однак у добровільному порядку її не погасила, відтак її загальна сума склала 3450,75 грн., з яких: тіло кредиту: 2315,65 грн.; прострочене тіло кредиту: 0,00 грн.; заборгованість за відсотками: 488,37 грн.; заборгованість за комісіями: 646,73 грн., які банк просив суд стягнути у примусовому порядку, а також судові витрати.

В судове засідання позивач не з'явився, однак у позовній заяві просила суд розгляд справи проводити без присутності представника Банку, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, не заперечували проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з'явилась, в адресованій суду заяві вказала, що позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення, просила суд розгляд справи проводити без її участі.

Ураховуючи те, що сторони не з'явились в судове засідання, скориставшись своїми правами, що передбачені ч.2 ст.158 ЦПК України, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, а тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів, що містяться у справі не здійснюючи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст.169, 197 ч.2 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14.03.2008 року між Публічним Акціонерним Товариством «Дельта Банк», який є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта» та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №003-01020- 140308. Предметом вказаного договору, відповідно до пункту 1.2. вищевказаного Договору, Банк відкрив Відповідачеві картковий рахунок №НОМЕР_1, випустив та надав Держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснював обслуговування Держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до Договору та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. Відповідно до п. 5.2. сторони узгодили, що Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного виконання зобов'язань за цим договором. Банк надав Держателю Кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена п.1.3 кредитного Договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкрив Держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання кредитного Договору встановив ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 3 000 грн.. Сторонами договору було узгоджено, що Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії, при цьому у даному випадку Додаткова угода не складається. Відповідно до умов кредитного Договору кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед банком за Договором, та вчинення інших операцій передбачених Договором. Відповідно до пункту 2.1. моментом надання Банком Держателю Кредиту є день здійснення операції за допомогою Картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів Держателя. Відповідно до взятих на себе зобов'язань, відповідач згідно умов договору зобов'язалась щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом. Банк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав, проте відповідач в порушення умов договору неналежно виконував взяті на себе зобов'язання, а тому станом на 27.11.2013 р. виникла прострочена заборгованість, про яку ОСОБА_1 була повідомлена, однак у добровільному порядку її не погасила, відтак її загальна сума склала 3450,75 грн., з яких: тіло кредиту: 2315,65 грн.; прострочене тіло кредиту: 0,00 грн.; заборгованість за відсотками: 488,37 грн.; заборгованість за комісіями: 646,73 грн.

Вказані обставини було визнано сторонами спору, а відтак згідно правил ст.61 ЦПК України, суд звільняється від їх доказування.

Правовідносини, що виникли між сторонами є цивільно - правовими, а тому регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦПК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частини 1, 2 ст. 612 ЦК України визначають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги ґрунтуються на нормах закону, а відтак підлягають до задоволення у повному обсязі.

Крім цього, як було зазначено, відповідач позов визнав.

На підставі п.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що визнання відповідачем позовних вимог - не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про задоволення позову.

В силу ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 612, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.10, 11, 58-61, 88, 158, 169, 208, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» (р/р № 26251902284665, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 3 450,75 (три тисячі чотириста п'ятдесят) гривень 75 копійок та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д. Т. Кривенко