Ухвала суду № 38053218, 28.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"28" січня 2014 р.справа № 804/2009/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі № 804/2009/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом (а.с. 29-30), в якому, з урахуванням уточнень (а.с. 49-51), просив:

- зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі відповідач-1) виконати рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.10.2011 року по цивільній справі № 22ц-11819/2011;

- зобов'язати прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська (далі відповідач-2) порушити кримінальну справу щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за невиконання рішення суду та відносно ОСОБА_5 - за злісне невиконання службових обов'язків;

- стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 матеріальну шкоду, завдану діями та бездіяльністю працівників Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в сумі 361 375, 00 грн.;

- стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 моральну шкоду, завдану діями та бездіяльністю працівників Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області в сумі 2 000 000, 00 грн..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням доповнень (а.с. 85-86), посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року, призначити справу до розгляду та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, порушити кримінальну справу відносно посадових осіб відповідачів.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Відповідачі про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, в судове засідання їх представники не з'явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки.

Заслухавши позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач у своєму позові оскаржує бездіяльність прокурора що полягає у відмові порушити кримінальні справи відносно певних фізичних осіб за невиконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у разі незгоди з рішенням прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, заявник оскаржує його до суду.

Порядок розгляду таких скарг, передбачений ч. 1 ст. 306 КПК України, відповідно до якої скарги на рішення та дії прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дані вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки іншими нормами закону, зокрема, Кримінально-процесуального кодексу визначено порядок вирішення таких скарг.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача-1 виконати рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.10.2011 року по цивільній справі № 22ц-11819/2011, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Статтею 383 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Така скарга, відповідно до ч. 2 ст. 384 ЦПК України, подається до суду, який видав виконавчий документ.

З матеріалів справи та позову позивача вбачається, що останній є стороною у виконавчому провадженні і ним оскаржуються дії та бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції при виконанні судового рішення, ухваленого відповідно до норм Цивільного кодексу України та норм Цивільно-процесуального кодексу України.

Оскільки нормами ЦПК України передбачено можливість оскарження дій та бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, розгляд даної позовної вимоги також не належить до юрисдикції адміністративного суду.

Позовні вимоги щодо солідарного стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої діями та бездіяльністю посадових осіб відповідачів, також не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки справи такої категорії відносяться до юрисдикції місцевого суду і мають розглядатись в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про законність ухвали суду першої інстанції, оскільки вона прийнята у відповідності до вимог процесуального законодавства України.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі позивача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1. ст.199 ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі № 804/2009/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 30.01.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак