Ухвала суду № 38053184, 16.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"16" січня 2014 р.справа № 804/7158/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013р. у справі № 804/7158/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Фрут» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Фрут» (далі позивач, ТОВ «Стар Фрут») з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001192210 та №0001212210 від 07.05.2013, прийнятих Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України, правонаступником якої є Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки позапланової документальної невиїзної перевірки з питань правильності відображення у податковому обліку позивача проведених експортних операцій за липень 2012 року, викладені в акті №1651/22-2/37211247 від 16 квітня 2013 року, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства. Тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі цього акту, є протиправними та підлягають скасуванню

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013р. позов було задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача № 0001192210 та №0001212210 від 07.05.2013р..

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких зазначено що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справа, вірно надав їм юридичну оцінку, та прийняв законне рішення з дотриманням норм діючого податкового законодавства, а тому підстави для скасування законної постанови відсутні.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем, на підставі наказу №369 від 29 березня 2013 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Стар Фрут» з питань правильності відображення у податковому обліку проведених експортних операцій за липень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №1651/22-2/37211247 від 16 квітня 2013 року, в якому відображено виявлені порушення, а саме:

- пп.14.1.179, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України з урахуванням норм пп.14.1.36, 14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, тобто, ТОВ «Стар Фрут» завищено податковий кредит на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) по придбанню товарів за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт у липні 2012 року на суму 21850 грн., у тому числі: липень 2012 року - 18000 грн.; вересень 2012 року - 3850 грн;

- п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, тобто, занижено валовий доход у 3 кварталі 2012 року на суму 22765 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 4781 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№ 0001192210 від 07 травня 2013 року за порушення пп.14.1.179, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 27 312 грн. 50 коп., у тому числі 21 850 грн. - за основним платежем та 5 462 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

-№ 0001212210 від 07 травня 2013 року за порушення п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5 976 грн. 25 коп., у тому числі 4 781грн. - за основним платежем та 1 195 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень і є предметом позову позивача.

Суд першої інстанції позовні вимоги ТОВ «Стар Фрут» задовольнив, і колегія суддів погоджується з його висновками, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що в період, який перевірявся, позивач мав договірні відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофрут» (далі - ТОВ «Агрофрут»). Взаємовідносини між позивачем та контрагентом - ТОВ «Агрофрут» здійснювались на підставі контракту №12/002 від 09 липня 2012 року. Згідно умов контракту Продавець (ТОВ «Стар Фрут», Україна) зобов'язаний поставити свіжі овочі і фрукти у кількості, асортименті і по цінам, узгодженими специфікаціями, котрі являються додатками до цього договору Покупцю (ТОВ «Агрофрут», Росія). Згідно специфікацій до контракту №12/002 від 09 липня 2012 року, Продавець зобов'язується виконати поставку наступного товару:

специфікація №1 від 09 липня 2012 року: цибуля ріпчаста за ціною 5,00 рублів РФ;

специфікація №2 від 23 липня 2012 року: картопля продовольча у кількості 100000 кг за ціною 6,65 рублів РФ на загальну суму 665000 рублів РФ;

специфікація №3 від 26 липня 2012 року: цибуля ріпчаста у кількості 120000 кг за ціною 5,00 рублів РФ на загальну суму 600000 рублів РФ.

Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської операції з вказаним вище контрагентом було надано ряд первинних документів: вантажно-митні декларації, рахунки фактури, сертифікати якості, фітосанітарні сертифікати, міжнародні товарно-транспортні накладні, висновки про походження товару, сертифікати про походження товару, протоколи досліджень проб харчових продуктів, результати гігієнічної оцінки харчових продуктів та продовольчої сировини, що досліджувалися судом першої інстанції при вирішенні справи.

Судом встановлено, що товар поставлявся на умовах СРТ Москва (Інкотермс 2010 року). Факт перевезення товару перевізниками підтверджено належно оформленими актами виконаних робіт, оплата проведена в безготівковій формі.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що реалізований на експорт товар придбано у постачальників:

1. ПП «Фаворит-ІІІ» за договором на реалізацію сільськогосподарської продукції №ФВ-0000162 від 09 липня 2012 року. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними №282 від 09 липня 2012 року, №285 від 10 липня 2012 року, №290 від 11 липня 2012 року, №291 від 12 липня 2012 року, №299 від 12 липня 2012 року, №292 від 13 липня 2012 року на загальну суму 84000 грн., у тому числі ПДВ 14000 грн.

Також підприємством ПП «Фаворит-ІІІ» виписано податкові накладні, а ТОВ «Стар Фрут» отримано та віднесено до податкового кредиту ПДВ: № 15/2 від 09 липня 2012 року, №21/2 від 10 липня 2012 року, № 25/2 від 11 липня 2012 року, №18/2 від 09 липня 2012 року, № 26/2 від 11 липня 2012 року, №20/2 від 10 липня 2012 року на загальну суму 84000 грн., у тому числі ПДВ 14000 грн.

ТОВ «Стар Фрут» дані суми податкового кредиту віднесло в декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року. Оплата за отриманий товар проведена у липні 2012 року у повному обсязі.

2. ПП «Зюзь» за договором поставки товару № 25-07/2012 від 25 липня 2012 року. Факт придбання товару підтверджено видатковою накладною №18 від 26 липня 2012 року на загальну суму 23100 грн., у тому числі ПДВ 3850грн.. Крім того, зазначеним підприємством виписано податкову накладну №1/2 від 25 липня 2012 року на загальну суму 23100 грн., у тому числі ПДВ 3850 грн.. ТОВ «Стар Фрут» дані суми податкового кредиту віднесено в декларацію з ПДВ за вересень 2012 року. Оплата за товар проведена 25 липня 2012 року у повному обсязі.

3.Фермерське господарство «Труд» за договором №12 від 23 липня 2012 року. Факт придбання товару картопля у кількості 20000кг на загальну суму 24000 грн., у тому числі ПДВ 4000 грн. підтверджено видатковою накладною №261 від 26 липня 2012 року. ФГ «Труд» виписано податкову накладну №122/2 від 23 липня 2012 року на загальну суму 24000 грн., у тому числі ПДВ 4000 грн. ТОВ «Стар Фрут» дані суми податкового кредиту віднесено в декларацію з ПДВ за липень 2012 року.

4. ПП ОСОБА_1, згідно рахунку-фактури №СФ-0000004 від 22 липня 2012 року та видаткової накладної № РН-0000005 від 22 липня 2012 року здійснено реалізацію товару - цибулі у кількості 20000кг на суму 19952 грн. без ПДВ. Оплата за отриманий товар здійснена у безготівковій формі платіжним дорученням від 23 липня 2012 року.

Крім того, позивачем було надано контролюючому органу під час перевірки договір поруки №10-07-12, де ТОВ «Стар Фрут» - довіритель, а ТОВ «Весь мир лімітед» - повірений, за яким довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання по декларуванню митним органам України товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, які перетинають довірителем через митний кордон України, а також проведенню інших дій, пов'язаних з митним оформленням товарів. Факт придбання послуг підтверджено актами надання послуг №28 від 17 липня 2012 року та №49 від 27 липня 2012 року на загальну суму 960 грн., у тому числі ПДВ 160 грн.

Всі операції відображено у позивача в бухгалтерському та податковому обліку.

Факт придбання товарів та послуг підтверджено належним чином оформленими первинними документами та не оспорюється відповідачем.

Таким чином, придбавши товари та послуги, для використання у власній господарській діяльності, та сплативши їх вартість, у т.ч. ПДВ у вартості послуг, позивач набув право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту підприємства.

Згідно п.п. "г" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

За визначенням п.14.1.242 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) супутні послуги - це послуги, вартість яких включається відповідно до норм законодавства України з питань митної справи до митної вартості товарів, що експортуються з митної території України або імпортуються на митну територію України.

Відповідно до ст.274 Митного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

-а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

-б) комісійні та брокерські винагороди;

-в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.

Лівобережною МДПІ під час перевірки встановлено, що сума придбання ТОВ «Стар Фрут» цибулі ріпчастої та картоплі у липні 2012 року склала 240 251 грн., а сума реалізації останнім на експорт склала 204 040 грн..

Також податкова зазначає, що при порівнянні фактурної вартості реалізованої продукції по ВМД із сукупною сумою ціни (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію на території України фінансовий результат від проведених операцій на експорт - це збиток у загальній сумі 359,00 грн..

Згідно п. п. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Лівобережна МДПІ посилається на те, що Податковим кодексом України встановлено, що тільки у межах господарської діяльності платника податків у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг, платник податку має право на віднесення таких сум до податкового кредиту звітного періоду. Реалізація товару без врахування в ціні продажу всіх понесених витрат дає підстави стверджувати, що купівля овочевої продукції (цибулі ріпчастої і картоплі) та їх подальша реалізація на експорт за ціною, нижчою від ціни придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо помилковості зазначених тверджень податкового органу, виходячи з наступного. Первинними документами (договорами поставок, податковими накладними, видатковими накладними, контрактами на поставку, вантажно-митними деклараціями, копіями банківських виписок), підтверджується придбання позивачем у вказаних вище постачальників овочевої продукції на загальну суму 84 000 грн. з ПДВ, що складається з 699 99,99 грн. - собівартість без ПДВ та 14 000 грн. - сплаченого ПДВ. Реалізовано ж позивачем товару на експорт на загальну суму 204 040 грн..

Щодо посилань відповідача на той факт, що сума придбання ТОВ «Стар Фрут» товару у липні 2012 року з урахуванням податку на додану вартість є більшою ніж сума реалізації останнім цього товару на експорт, слід зазначити таке.

Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 року (далі -Закон №959), експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Поняття "експорт" також визначено положеннями, зокрема, це - митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Згідно абз. «а» підп.195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України, вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Оскільки експортні операції є об'єктом обкладання ПДВ, експортер має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам. Платники податку на додану вартість при документальному підтвердженні фактичної реалізації товару за митну територію України і наданні експортних розрахунків експортного відшкодування за підсумками податкового періоду мають право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня пред'явлення документів.

Порядок визначення суми, що підлягає відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюється ст.200 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, посилання податкової на те, що сума придбання позивачем товару у липні 2012 року з урахуванням сплаченого податку на додану вартість є більшою ніж сума при реалізації цього товару на експорт, не можуть бути прийняті до уваги.

Суд першої інстанції встановив, і з цим погоджується колегія суддів, що зазначені вище господарські операції були пов'язані з господарською діяльністю позивача та були спрямовані на отримання прибутку.

Що ж до тверджень відповідача про те, що на адресу ТОВ «Агро Фрут» було здійснено вісім поставок товару згідно вантажно-митних декларацій, проте, по чотирьох поставках відсутні первинні документи, підтверджуючі факт розрахунків за виконані транспортні перевезення, внаслідок чого занижено валовий дохід у 3 кварталі 2012 року на суму 22 765 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 4781, слід зазначити таке.

Наявність або відсутність таких документів, зокрема, товарно-транспортних накладних, може підтверджувати дотримання або порушення правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчить про безтоварність операції; відсутність саме товарно-транспортних накладних не позбавляє покупця товарів права включити понесені ним витрати з придбання товарів до складу валових витрат та віднести до податкового кредиту відповідні суми сплаченого податку на додану вартість. Умовами договорів, укладених сторонами, не передбачено обов'язкову наявність додаткових документів.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідачем не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету України за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

З урахуванням викладеного можливо стверджувати, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, є необґрунтованими. Відповідачем не доведена правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому заявлені позивачем вимоги підлягали задоволенню.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013р. у справі № 804/7158/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 17.01.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак