Рішення № 380522, 13.12.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" грудня 2006 р. Справа № 293/2-2006

Розглянувши матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства „Рідна марка”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд”, Київська область, м. Вишневе

про стягнення 136121,47 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача – Кучеренко М. В. (дов. від 14.08.2006 року)

від відповідача – Муштей Л. Ю. (дов. № 222-ЮР від 01.07.2005 року)

обставини справи:

Дочірнє підприємство „Рідна марка” (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд” (далі-відповідач) про стягнення 136121,47 грн.

Ухвалою від 11.09.2006 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду.

Відповідно до розпорядження Голови господарського суду Київської області Грєхова А. С. від 07.11.2006 року на підставі ст. 24 Закону України „Про судоустрій України” суддею Карпечкіним Т. П. справу прийнято для подальшого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав умови договору поставки № 1406/Н від 10.06.2003 року укладеного між сторонами, а саме не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 122443,80 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов’язання пеню в розмірі 10926,80 грн., 3% річних в розмірі 1866,95 грн. та інфляційні в розмірі 883,92 грн.

07.11.2006 року позивачем подано до суду через загальний відділ суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 122443,80 грн. в зв’язку із сплатою відповідачем заборгованості.

07.11.2006 року позивачем подано до суду через загальний відділ суду заяву про уточнення позовних вимог в якій позивач зазначає, що відповідач сплатив основний борг та просить суд стягнути з відповідача 24856,37 грн. пені, 10763,53 грн. 3% річних та 16162,27 грн. інфляційних.

Представником відповідача 13.12.2006 року подано до суду відзив на позовну заяву з якого вбачається, що відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Між Дочірнім підприємством „Рідна марка” (за договором-постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд” (за договором-покупець) 10.06.2003 року укладено договір поставки № 1406/Н (далі-договір). За умовами п. 1.1 договору позивач зобов’язаний передати у власність відповідача, а останній прийняти та оплатити товар. Поставка здійснюється на підставі узгодженого сторонами замовлення відповідача (п. 2.1 договору). Асортимент та якість товару, відображаються сторонами в сертифікації (додаток № 1 до договору), який є невід’ємною частиною договору (п. 2.2 договору). Ціна товару визначається на підставі прайс-листів позивача та може бути змінена виключно по попередній згоді з покупцем за 5-ть робочих днів до моменту такої зміни, що визначено умовами п. 3.1 договору. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення календарного року. У випадку, якщо сторони в термін не менше чим за 20 календарних днів до закінчення терміну дії договору, не повідомляють друг друга про намір розірвати догові, то договір вважається пролонгованим (п. 12.1 договору).

10.06.2003 року сторонами підписано специфікацію в якій зазначено асортимент та вартість товару.

Позивач зобов’язання за договором виконував належно про, що свідчить відсутність претензій зі сторони відповідача та накладні наявні в матеріалах справи.

Відповідач зобов’язання за договором виконував неналежно, а саме сплатив кошти за отриманий товар частково в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 122443,80 грн., яку він сплатив після подачі позову до суду (платіжне доручення № 25961 від 11.09.2006 року).

Позивачем збільшено вимоги щодо стягнення з відповідача додатково нарахованих фінансових санкцій за прострочення виконання зобов’язання, а саме до стягнення заявлено 24856,37 грн. пені, 10763,53 грн. 3% річних та 16162,27 грн. інфляційних (заява вх. № 19855 від 07.11.2006 року).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову не заперечує.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішенні спору судом враховано, що згідно п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України (надалі по тексту –ГК України), прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (надалі по тексту –ЦК України), щодо господарських та цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення ГК України та ЦК України застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідачем сплачено заборгованість в сумі 122443,80 грн., отже в частині стягнення 122443,80 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 24856,37 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов’язання інфляційних в розмірі 16162,27 грн. та 3% річних в сумі 10763,53 грн. підлягають задоволенню, оскільки у відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки заборгованість відповідача погашена після порушення провадження у справі судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача (п.5 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 26.06.95 № 01-8/453).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 32294926, р/р 2600731349401 в Київському філіалі АБ „Південний”, МФО 320917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рідна Марка” (02105, м. Київ, вул. Павла Усенко, 8, код 32378225, р/р 26008301004322 в АКБ „Мрія” м. Київ, МФО 321767) –24856 (двадцять чотири тисячі вісімсот п’ятдесят шість) грн. 37 коп. пені, 10763 (десять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 53 коп. 3% річних, 16162 (шістнадцять тисяч сто шістдесят дві) грн. 27 коп. інфляційних та судові витрати: 1752 (одна тисяча сімсот п’ятдесят дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Карпечкін Т.П.

Рішення підписано 19.12.2006 року