Ухвала суду № 38052170, 27.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 березня 2014 року Справа № 905/3384/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Алєєвої І.В.,

Самусенко С.С.

розглянувши касаційну

скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року

на ухвалу господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року

у справі № 905/3384/13

господарського суду Донецької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова компанія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

про визнання виконавчого напису №664 від 15.03.2013р. таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 подано касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року, з проханням скасувати вищезазначені судові акти та зобов'язати господарський суд Донецької області прийняти позовну заяву третьої особи до розгляду.

Подана касаційна скарга в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ст.107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Тобто, зі змісту статті 107 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що ухвала місцевого господарського суду може бути оскаржена у касаційному порядку виключно після її перегляду в апеляційному порядку. Натомість, оскаржувана ухвала господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року в апеляційному порядку не переглядалась, а тому не може бути переглянута у суді касаційної інстанції.

Отже, за змістом розділу ХІІ1 ГПК України ухвала місцевого господарського суду може бути оскаржена після її перегляду в апеляційному порядку, а тому в цій частині оскарження слід відмовити.

Також подана касаційна скарга в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Згідно ч.3 ст.28 ГПК України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, остання підписана представником позивача, але не зазначено ким саме, а також не додано довіреність, яка б підтверджувала повноваження цієї особи.

У відповідності до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору. Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З 1 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", статтею 4 якого визначено розміри ставок судового збору за подання касаційної скарги до господарського суду. Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на ухвалу суду ставка судового збору встановлюються у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати (п.п.8 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності з 1 січня 2014 року, мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2014р. становить 1218 грн. Проте скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Враховуючи те, що з резолютивної частини касаційної скарги вбачається, що оскаржується ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року, то належний розмір судового збору, який підлягав сплаті, становив 609 грн.

ОСОБА_4 звертаючись із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року, не надало відповідних доказів сплати судового збору.

До касаційної скарги скаржником додане клопотання про звільнення від сплати судового збору у відповідності до п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Підстави звільнення від сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Зокрема, відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 є визнання виконавчого напису №664 від 15.03.2013р. таким, що не підлягає виконанню, а тому в даному випадку норма п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" застосуванню не підлягає.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з урахуванням майнового стану сторони.

Однак, враховуючи те, що скаржник не навів обґрунтованих та виключних підстав, які б унеможливили сплату ним судового збору у визначеному законом порядку та розмірі, колегія суддів вважає, що судовий збір підлягає до сплати на загальних підставах.

Дане порушення є підставою для повернення касаційної скарги та доданих до неї документів на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення норм законодавчих актів та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Заявником не обґрунтовано в касаційній скарзі суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права в оскаржуваній постанові. Аналізуючи норми права, заявник не вказує на порушення допущені судом, та не мотивує в чому полягають ці порушення, не вказує які висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають законодавству та посилається тільки на обставини справи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 111і ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на те, що касаційна скарга ОСОБА_4 не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року у справі № 905/3384/13 господарського суду Донецької області у касаційному порядку і підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 107 ч.4 ст.111, п.3 п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1.Відмовити ОСОБА_4 у прийняті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року.

2.Касаційну скаргу ОСОБА_4 в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 13 лютого 2014 року у справі №905/3384/13 повернути заявнику.

Головуючий І. А. Плюшко

Судді І. В. Алєєва

С. С. Самусенко