Ухвала суду № 3805129, 29.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

УХВАЛА

Справа № 41/216

29.05.09

За позовом

Дочірнього підприємства "Укргазмережі" Дочірньої Компанії "Газ України" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України"

До

Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Львівгазвидобування"

Про

зобов'язання вчинити дії

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Укргазмережі" Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Львівгазвидобування" про зобовязання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.02.2009 року порушено провадження у справі № 4/18 та призначено її розгляд на 18.03.2009 року.

Ухвалою суду від 18.03.2009 року розгляд справи відкладено на 03.04.2009 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.04.2009 року справу № 4/18 на підставі ст. ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 14.04.2009 року справу № 4/18 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 16.04.2009 року справу № 4/18 прийнято до свого провадження та присвоєно їй номер "41/216", розгляд справи призначено на 27.04.2009 року.

В судовому засіданні 27.04.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Відповідач в судове засідання 27.04.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою представника відповідача, ухвалою суду від 27.04.2009 року розгляд справи відкладено на 29.05.2009 року.

В судове засідання 29.05.2009 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 29.05.2009 року також не з'явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій України” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Згідно з частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Таким чином, серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права як зобов’язання відповідача підписати акти наданих послуг з транспортування природного газу, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.

Суд зазначає, що предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна опиратись на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі товару. З ними закон не пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов’язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову. Крім того юридичні факти можуть встановлюватись господарським судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки та обґрунтованості вимог.

Акти приймання-передачі за даними договором є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмету, що є лише доказом, а не окремим обов’язком щодо виконання сторонами договірних зобов’язань за договором.

Пунктом 6 статті 6 Господарського кодексу України передбачено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, а отже суд не може примусити суб’єкта господарювання підписати акт чи надати накладну, оскільки це є втручання в його господарську діяльність, і, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення (дана правова позиція також підтверджується постановою ВГСУ по справі № 6/516 від 15.11.2007 року, постановою ВГСУ по справі № 6/517 від 03.10.2007 року та постановами ВСУ від 16.09.2008 року по справі № 6/554-35/357 та від 30.09.2008 року по справі № 42/388).

Отже, позовна вимога позивача про спонукання підписати акти прийому-передачі природного газу суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів, оскільки така вимога не призводить до поновлення порушеного права і не може бути самостійним предметом позову, а тому не може розглядатись господарським судом.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, провадження у справі підлягає припиненню.

Зважаючи на викладене вище, господарський суд приходить до висновку, що провадження по справі слід припинити, а судові витрати у відповідності до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. 49, п.1 ч.1 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 41/216 припинити.

2. Стягнути з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі Газопромислового управління "Львівгазвидобування" (79026, м. Львів, вул. Рубчака, 27, код ЄДРПОУ 25560533) на користь Дочірнього підприємства "Укргазмережі" Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 34821777) 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита та 118, 00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Дана ухвала набирає законної сили з моменту її винесення, а повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Суддя О.М.Спичак