Рішення № 38050865, 03.04.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3054/14-ц

Провадження № 2/344/2269/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Хоростіля Р.В.,

секретаря Басюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми коштів за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого покликалася на те, що 27.12.2011р. між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів, згідно якого вона передала відповідачу суму коштів в розмірі 9000 доларів США, які останній зобов'язувався повернути в строк два роки, тобто впродовж 2012-2013р., про що написав відповідну розписку. Борг ОСОБА_2 не повернув. Тому просила суд стягнути з відповідача суму позики в розмірі 9000 доларів США.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, покликаючись на викладені в заяві обставини, просили позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що він дійсно був винен гроші ОСОБА_1 в сумі 9000 доларів США, проте частину боргу в сумі 6000 доларів США він вже їй повернув, і залишилось повернути ще 3000 доларів США.

Заслухавши думку позивача, її представника та відповідача, дослідивши докази у справі, суд вважає, наступне.

Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що між сторонами 27.12.2011р. укладено договір позики, що підтверджується письмовою розпискою (а.с.31), згідно якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 отримав позику в сумі 9000 доларів США, яку відповідач зобов'язався погасити протягом 2 років.

Факт укладення та підписання такого договору позики сторонами не оспорюється та визнається, а згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання - ч. 1 ст. 625 ЦК України.

Згідно з ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Жодних доказів того, що ОСОБА_2 борг повернуто повністю чи частково, відповідачем суду не подано.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача в користь позивача суми боргу є обґрунтованими, тому позов слід задоволити.

Судові витрати суд розподілив відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 1046-1050 ЦК України ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого по АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, заборгованість за договором позики від 27.12.2011р. у розмірі 9000 (дев'ять тисяч) доларів США, що по курсу НБУ станом на 03.04.2014р. становить 101160 (сто одна тисяча сто шістдесят) гривень.

Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого по АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 1011 (одну тисячу одинадцять) гривень 60коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий-суддя Хоростіль Р.В.

Повне рішення складено 04 квітня 2014 року.