Постанова № 3804895, 02.06.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2009 р.

Справа № 29/24-09-538

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Прохода Ю.Л. (довіреність № 676 від 20.08.2007 року)

від відповідача: Гавриленко А.І. (довіреність б/н від 27.01.2009 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Отрадівська птахофабрика”

на рішення господарського суду Одеської області від „20” березня 2009 року

по справі № 29/24-09-538

за позовом Закритого акціонерного товариства „Селена”, Одеська область, Біляївський район, с. Дачне

до Відкритого акціонерного товариства „Отрадівська птахофабрика”, Одеська область, Роздільнянський район, с. Болгарка

про стягнення 150 033,03 грн.

В С Т А Н О В И В :

04.02.2009 року Закрите акціонерне товариство „Селена” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Отрадівська птахофабрика” (далі по тексту –відповідач) загальної заборгованості у розмірі 150 033,03 грн., з яких 106 976 грн. –основний борг, 2 139,52 грн. –збитки від інфляції, 160,30 грн. – 3 % річних, 641,21 грн. –пеня, 40 116 грн. –відшкодування збитків.

Згідно змін позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача загальну заборгованість у розмірі 147 315,18 грн., з яких 99 976 грн. –основний борг, 4 637,30 грн. – збитки від інфляції, 517,17 грн. – 3 % річних, 2 068,71 грн. –пеня, 40 116 грн. – відшкодування збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу кукурудзи фуражної, на виконання якого позивач передав, а відповідач прийняв відповідний товар, але ж в порушення умов договору та норм чинного законодавства ВАТ „Отрадівська птахофабрика” покладені на нього зобов'язання в частині оплати отриманого товару виконало лише частково, залишивши неоплаченою більшу частину отриманого товару.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.03.2009 року по справі № 29/24-09-538 (суддя Аленін О.Ю.) позовні вимоги ЗАТ „Селена” задоволені частково. Стягнуто з ВАТ „Отрадівська птахофабрика” на користь позивача суму боргу 99 976 грн., 4 637,30 грн. витрати від інфляції, 517,17 грн. 3 % річних, 40 116 грн. відшкодування збитків, державне мито 1 479,26 грн. та 116,34 грн. за ІТЗ судового процесу. В решті позову про стягнення 2 068,71 грн. пені –відмовлено, оскільки такий вид відповідальності боржника за невиконання грошового зобов'язання не передбачений умовами договору від 18.12.2008 року.

На виконання даного рішення господарським судом Одеської області 31.03.2009 року видано відповідний наказ.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ВАТ „Отрадівська птахофабрика” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково у частині стягнення 40 116 грн. відшкодування збитків та, відповідно, і у частині держмита і ІТЗ судового процесу. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам і виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону, а також порушив та невірно застосував норми матеріального і процесуального права.

На думку скаржника, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення в частині стягнення 40 116 грн. неправомірно та необґрунтовано послався на статті 22, 623 Цивільного Кодексу України та розрахунок позивача, оскільки у останнього відсутнє право на стягнення упущеної вигоди. Так, позивачем заявляються до стягнення витрати, яких він не зробив, не зазначено, чи вживались будь-які заходи до отримання прибутку.

В порушення статей 33, 34, 36, 37 ГПК України, на підтвердження вартості ціни на цей момент надається лише розрахунок збитків, складений одноособово позивачем, який ні на чому не ґрунтується.

Крім того, за твердженням скаржника, позивач, укладаючи договір у грудні 2008 року усвідомлено відмовився від продажу товару за більш високою ціною, позбавивши тим самим себе й тягаря з витрат на зберігання товару.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судових засіданнях просили залишити апеляційну скаргу ВАТ „Отрадівська птахофабрика” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Скаржником також надано до суду пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу, щодо подання додаткових доказів та клопотання про призначення експертизи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї пояснення та клопотання, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2008 року між ЗАТ „Селена” (Продавець) та ВАТ „Отрадівська птахофабрика” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу (а.с.7-8), відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов’язався продати, а відповідач оплатити кукурудзу фуражну (Товар).

Згідно розділу 2 Договору, ціна за 1 тону складає 800 грн., об’єм поставки 100 тон., загальна сума договору складає 80 000 грн.

У відповідності до п.3.3 Договору, Продавець доставляє Товар Покупцю на протязі 10 діб з моменту підписання даного договору.

Пунктом 4.1 Договору відповідач зобов’язався здійснити оплату згідно виставленого рахунку на протязі 15 банківських днів.

Строк дії договору передбачений пунктом 7.1, зокрема, даний договір діє з моменту його підписання та до повного виконання умов договору.

На виконання умов договору від 18.12.2008 року, у визначений сторонами десятидобовий строк, позивачем було передано, а відповідачем прийнято кукурудзу фуражну в кількості 146,22 тон., що підтверджується видатковими накладними: №№ 26/1, 26/2, 26/3 від 26.12.2008 року, №№ 29/1 від 29.12.2008 року, № 30/1 від 30.12.2008 року (а.с.9-13).

Даний товар було прийнято посадовою особою відповідача в межах належних повноважень за довіреністю на отримання матеріальних цінностей від 26.12.2008 року серії ЯПД № 508711/391, з якої дійсно вбачається, що відповідачем отримано 160 тон кукурудзи, що перевищує кількість встановлену договором (а.с.14).

26.12.2008 року ЗАТ „Селена” виписало відповідачу рахунки-фактури № 26/1 на сплату 23 680 грн. (3 946,67 грн. –ПДВ), 26/2 на сплату 23 016 грн. (3 836 грн. –ПДВ), 26/3 на сплату 23 088 грн. (3 848 грн. –ПДВ) за товар, отриманий по видатковим накладним №№ 26/1, 26/2, 26/3 від 26.12.2008 року (а.с.15-17).

29.12.2008 року ЗАТ „Селена” виписало відповідачу рахунок-фактуру № 29/3 на сплату 23 152 грн. (3 858 грн. –ПДВ) за товар, отриманий по видатковій накладній № 29/1 (а.с.18).

30.12.2008 року ЗАТ „Селена” виписало відповідачу рахунок-фактуру № 30/1 на сплату 24 040 грн. (4 006,67 грн. –ПДВ) за товар, отриманий по видатковій накладній № 30/1 (а.с.19).

Отже, загальна сума поставленого товару склала 116 976 грн.

ВАТ „Отрадівська птахофабрика”, в свою чергу, за отриманий товар розрахувалось лише частково –22.01.2009 року та 23.01.2009 року в сумі 10 000 грн. та вже після подання позову 03.02.2009 року та 12.02.2009 року в сумі 7 000 грн., а також 20.03.2009 року перераховано і 4 637,30 грн. –збитків від інфляції, 517,17 грн. –3 % річних та 2 068,71 грн. –пені, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (а.с.20-21, 41-45).

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ЗАТ „Селена”, стягнення на його користь з ВАТ „Отрадівська птахофабрика” заборгованості та вважає, що доводи, заперечення і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, поясненнях та клопотанні, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає його або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи встановлено, що ЗАТ „Селена”, поставивши ВАТ „Отрадівська птахофабрика” 26.12.2008 року, 29.12.2008 року та 30.12.2008 року товар (кукурудзу фуражну) на суму 116 976 грн., виконало покладені на нього договором купівлі-продажу від 18.12.2008 року та нормами чинного законодавства обов'язки, що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреністю на отримання вказаного товару, які містять підписи та печатки сторін.

Між тим, ВАТ „Отрадівська птахофабрика”, отримавши від ЗАТ „Селена” вказаний товар, в свою чергу, в порушення умов договору купівлі-продажу від 18.12.2008 року та вищезазначених норм чинного законодавства, свої зобов'язання належним чином не виконало, а саме поставлений позивачем товар (кукурудзу фуражну) 26.12.2008 року, 29.12.2008 року та 30.12.2008 року на суму 116 976 грн. оплатило лише частково, залишено не погашеною заборгованість у розмірі 99 976 грн., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на суму непогашеної заборгованості (99 976 грн.) позивачем правомірно нараховані 4 637,30 грн. –збитки від інфляції та 517,17 грн. –3 % річних, що також підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення пені у розмірі 2 068,71 грн. судова колегія погоджується с висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні таких вимог, оскільки дійсно такий вид відповідальності боржника за невиконання грошового зобов'язання не передбачений умовами договору від 18.12.2008 року, що і не заперечується сторонами.

Судова колегія погоджується з позовними вимогами ЗАТ „Селена” і в частині стягнення 40 116 грн. –відшкодування збитків, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Таким чином, внаслідок порушення відповідачем зобов’язання за договором позивачу завдано збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 623 ЦК України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом, Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

У зв’язку з тим, що збитки, викликані порушенням зобов’язання відповідача за договором не були відшкодовані у добровільному порядку, їх розмір визначається відповідно до ринкових цін на момент пред’явлення позову.

Позивач у позовній заяві просить відшкодувати упущену ним вигоду в розмірі, яка визначається як різниця між доходом, отриманим від реалізації товару, що знаходиться у власності та розпорядженні відповідача, незважаючи на невиконання відповідачем зобов’язання по його сплаті та боргом, на отримання якого від відповідача може розраховувати.

Згідно наданої довідки Держкомстату, фактична ціна кукурудзи на момент подання позову становила 903,4 грн. без ПДВ та транспортних витрат, які також входять до ціни товару, що передбачено договором від 18.12.2008 року. Так, ПДВ від зазначеної ціни 903,4 грн. становить 180,68 грн., а транспортні витрати на перевезення до місцерозташування відповідача складають 80 грн. за тону, що підтверджується доданими актами на виконання робіт з перевезень. Отже, за час прострочення відповідача ціна на поставлену останньому кукурудзу зросла з передбачених договором 800 грн. (включаючи ПДВ та транспортні витрати) до 1 164,08 грн.

Так, відповідачем було сплачено відповідно до Договору вартість 12,500 тон товару, несплаченою залишено 133,720 тон, вартість яких склала 106 976 грн. Водночас, на момент пред'явлення позову ЗАТ „Селена”, згідно посилань у позовній заяві, уклало договір, згідно якого доход від відчуження 133,720 тон кукурудзи фуражної становить, у зв'язку з відчуженням 1100 грн. за тону, 147 092 тон, а тому різниця, що становить у пущену вигоду позивача становить 40 116 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2009 року було зобов'язано ЗАТ „Селена” надати до суду оригінали або належним чином засвідчені копії усіх правочинів (договорів), згідно яких доход від відчуження 133,720 тонн кукурудзи фуражної, у зв'язку з відчуженням 1 100 грн. за тонну, становить 147 092 грн.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду, ЗАТ „Селена” надало належним чином засвідчену копію договору № 30 купівлі-продажу від 30.12.2008 року, який передбачав отримання позивачем доходу від продажу кукурудзи фуражної в сумі 147 092 грн.

Судовою колегією не приймаються та підлягають відхиленню всі доводи та вимоги ВАТ „Отрадівська птахофабрика”, викладені в письмових поясненнях та клопотанні про призначення експертизи, з таких підстав.

По-перше, саме такі додаткові докази (договір № 30 купівлі-продажу від 30.12.2008 року) були витребувані судом ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2009 року та підлягають залученню до матеріалів справи, у відповідності до ст.ст.99 та 38 ГПК України.

По-друге, клопотання відповідача про призначення технічної експертизи щодо належності та справжності договору № 30 купівлі-продажу від 30.12.2008 року є безпідставним, необґрунтованим та задоволенню не підлягає, так як заявником не наведено належних та достатніх підстав суперечливості такого договору, а також в судовому засіданні 02.06.2009 року представником ЗАТ „Селена” надано до суду оригінал договору № 30 купівлі-продажу від 30.12.2008 року, який оглянутий судовою колегією, залучений до матеріалів справи, але ж будь-які сумніви щодо справжності даного договору не вбачається, що не суперечить вимогам ст. 41 ГПК України, згідно якої призначення судової експертизи для вирішення питання щодо дійсності підпису та відбитку печатки, строку виготовлення договору є прерогативою суду.

ВАТ „Отрадівська птахофабрика” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог ЗАТ „Селена”.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 20.03.2009 року по справі № 29/24-09-538 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ВАТ „Отрадівська птахофабрика” –без задоволення.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від „20” березня 2009 року по справі № 29/24-09-538 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Отрадівська птахофабрика” –без задоволення.

Повернути Відкритому акціонерному товариству „Отрадівська птахофабрика” (67471, Одеська область, Роздільнянський район, с. Болгарка, р/р 26008313058 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 00855227) зайве сплачене мито за розгляд апеляційної скарги у сумі 549,59 грн., про що видати відповідну довідку.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров