Постанова № 38047308, 31.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 року 810/1819/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Сюр В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Україна ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімат Україна ЛТД" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання незаконними дій відповідача, що виявились у проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ "Клімат Україна ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Конвентбуд" за період з 01.07.2013 по 31.07.2013, а також про зобов'язання виключити з бази даних АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" дані щодо не підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "Клімат Україна ЛТД". Позивач також просив суд зобов’язати відповідача вилучити з бази даних АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акту перевірки від 12.12.2013 № 336/22-03/34966343 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Конвентбуд» за період роботи з 01.07.2013 по 31.07.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, на його думку, податковий орган дійшов неправильних і незаконних висновків щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, вніс цю інформацію до інформаційних систем податкової служби. Також позивач вважає, що законні підстави для проведення перевірки у податкового органу були відсутні, оскільки позивач надав податковому органу письмові пояснення щодо господарських операцій та їх документальне підтвердження в строк, визначений Податковим кодексом України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень зазначив, що вважає позов безпідставним: дії податкового органу по проведенню перевірки позивача є правомірними; жодних рішень, якими б позивачу визначались податкові зобов’язання, податковий орган не приймав; акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, тому не підлягає оскарженню в суді; автоматизовані системи АІС "Податковий блок" та АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" вміщують службову інформацію, одержану податковими органами за результатами перевірок платників податків, ця інформація не визначає податкових зобов’язань платників податків, є аналітичною і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю. Таким чином, податковий орган стверджував, що права позивача податковим органом не порушено, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клімат Україна ЛТД» є юридичною особою, що зареєстрована 05.03.2007 (номер запису в ЄДР – 10741020000023810), як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

У грудні 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі наказу від 10.12.2013 № 505 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Україна ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Конвентбуд» за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 (акт перевірки від 12.12.2013 № 336/22-03/34966343).

Приводом для проведення перевірки став факт отримання податкової інформації - акта перевірки від 21.11.2013 № 199/22-3/38560133, складеного посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ДПС, про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвентбуд» при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-продавцями за період з 01.07.2013 по 31.08.2013, а також те, що позивач надав податковому органу на його письмовий запит від 17.09.2013 № 2976/10/22-323 не всю інформацію і документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Конвентбуд»

Перевіркою господарської діяльності позивача встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.07.2013 по 31.07.2013, які підпадають під визначення статей 185, 188, 187, 198 Податкового кодексу України.

Висновки податкового органу пов’язуються з оцінкою господарських операцій, які здійснювались між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Конвентбуд». Посадові особи податкового органу за результатами перевірки дійшли висновку, що контрагент товари позивачу не поставляв, а господарські договори уклав з метою незаконного отримання податкової вигоди.

Під час судового розгляду судом встановлено, що Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області жодних податкових повідомлень-рішень, якими б зменшувала чи збільшувала позивачу грошові зобов’язання зі сплати податків не приймала, штрафних (фінансових) санкцій не застосовувала.

Водночас, як пояснив представник податкового органу, податкову інформацію, отриману за результатами перевірки, внесено до автоматизованої системи Міністерства доходів у зборів України "Податковий блок", що також вплинуло на відомості іншої службової аналітично-інформаційної системи Державної податкової служби - АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що заперечень щодо акта перевірки та доказів, які спростовують висновки посадових осіб податкового органу, викладені в акті перевірки, до податкового органу не подавав.

В обґрунтування права на позов позивач зазначив суду, що вбачає порушення свої прав у тому, що за результатами перевірки підрозділи податкового органу матимуть право здійснювати перевірку його контрагентів, визначати їм податкові зобов’язання та застосовувати до них штрафні (фінансові) санкції.

Також в судому засіданні представник позивача наполягав на тому, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення перевірки, оскільки усі письмові пояснення та їх документальне підтвердження надано в установлений законодавством строк.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

В силу положень статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (ст. 83 ПКУ).

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п.86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником контролюючого органу (або його заступником) приймається рішення про визначення грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, саме податкове повідомлення-рішення є адміністративним актом (рішенням суб’єкта владних повноважень), з яким пов’язується виникнення правових наслідків щодо платника податків.

Згідно з приписами статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, за результатами податкового контролю, а також інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (стаття 74 Податкового кодексу України).

Статтею 16 Закону України "Про інформацію" передбачено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому, в силу статті 6 цього Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

Так, з метою здійснення податкового контролю податковими органами використовується інформація, що міститься у складі інформаційних аналітичних систем Міністерства доходів і зборів України: АРМ "Пошук", АРМ "Облік платників", АРМ "Бест-Звіт", АРМ ТАХ "Облік податків та платежів", АРМ "Картка боржника", АРМ "Галузь", АРМ "Аудит", АРМ "Митниця", АРМ "Касові апарати", АРМ "Анульовані ВМД", АІС "Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків" та інших.

З наведеного убачається, що дані усіх актів перевірок (камеральних, документальних невиїзних, планових, позапланових) або довідок без виключень, що здійснювались посадовими особами податкового органу, підлягають фіксації в інформаційній аналітичній системі АІС "Податковий блок" незалежно від їх змісту. Зміст інформації, що міститься в актах або довідках, коригується по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань. Інформація, унесена до інформаційних систем податкового органу, не визначає змісту прав та обов’язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Унесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов’язком податкового органу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт порушення права позивача у зв’язку з внесенням до службових інформаційних систем податкового органу даних щодо результатів його перевірки відсутній.

Таким чином, в частині позовних вимог про зобов’язання відповідача вилучити із службових інформаційних систем податкової служби інформацію про акт перевірки позов задоволенню не підлягає.

З приводу позовних вимог про визнання неправомірними дій посадових осіб податкового органу, що виявились у проведенні документальної позапланової перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналіз дослідженого судом листа позивача від 24.09.2013 № 76, надісланого на адресу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області разом із додатками у відповідь на письмову вимогу податкового органу від 17.09.2013 № 2476/10/22-323 «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження» у порівнянні з інформацією та документами, які вимагав податковий орган, надає підстави для висновку, що позивач надав податковому органу не всі відомості і документи, які вимагав податковий орган у письмовому запиті.

Це означає, що податковий орган мав законні підстави для проведення перевірки позивача, а позовні вимоги про визнання незаконними дій податкового органу щодо перевірки є безпідставними і задоволенню не підлягають.

За наведених обставин, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 квітня 2014 р.