Вирок № 38045713, 03.04.2014, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/156/14-к

Провадження № 1-кп/630/33/2014

В И Р О К

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Люботин Люботинський міський суд Харківської області

головуючий суддя Дем'яненко І.В.,

за участю:

секретаря Тимошенко К.О.

прокурора Козака Д.І.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області кримінальне провадження №12013220430005797 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, українця, що має середню - спеціальну освіту, одруженого, працюючого на посаді робітника по обслуговуванню Люботинської гімназії №1 Люботинської міської ради, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Луганськ, громадянина України, українця, що має середню - спеціальну освіту, вдівця, непрацюючого, раніше не судимого, який фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 здійснили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинене за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді робітника по обслуговуванню Люботинської гімназії №1 Люботинської міської ради, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_3, який перебував на посаді робітника комплексного обслуговування та ремонту будівель цього ж закладу, знаходячись04 листопада 2013 року в денний час доби в приміщенні майстерні гімназії, що розташована за адресою м. Люботин, вул. Шевченка,19,де маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно викрали, шляхом демонтажу, опалювальну систему, довжиною 25 м у вигляді металевих труб діаметром 3 дюйма, 2,2 металевої труби діаметром 2 дюйма, заподіявши Люботинській гімназії №1 Люботинської міської ради, матеріальних збитків на загальну суму 379,04 грн, після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

Органами досудового слідства, дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, визнали повністю, щиро розкаялися у скоєному. Причину скоєння кримінального злочину пояснюють, як тяжке матеріальне становище.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2, ОСОБА_3,мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 винні у вчиненні цього кримінального злочину, і підлягають покаранню за його вчинення.

При призначенні обвинуваченим покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особистості ОСОБА_2, встановлено,що він раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює на посаді робітника по обслуговуванню Люботинської гімназії №1 Люботинської міської ради, за місцем роботи характеризується негативно, за місцем мешкання - позитивно.

Вивченням особистості ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо

Повне визнання винності у вчиненні кримінального злочину, щире каяття обвинувачених, сприяння розкриттю злочину є обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про осіб, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинувачених.

Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_2, ОСОБА_3 злочину, який в силу ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, для виправлення ОСОБА_2, ОСОБА_3 їм необхідно обрати покарання, пов'язане з позбавленням волі, в межах санкції статті Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковані їх дії.

Враховуючи, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 раніше не судимі, щиро розкаялися у скоєному, сприяли розкриттю злочину, вчинили злочин, який не пов'язаний з загрозою життю і здоров'ю громадян, не представляють інших загроз соціальній безпеці, виправлення ОСОБА_2, ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Тому, з урахуванням обставин справи, осіб обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.

Тому суд відповідно до ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_2, ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, тобто, якщо вони не вчинять нового злочину і виконають покладені на них судом обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи за місцем проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання строком 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання строком 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Процесуальні витрати в сумі 392 (триста дев'яносто дві ) гривні 00 копійок за виконання товарознавчої експертизи № 12928 від 24 грудня 2013 року стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, уродженця м. Харків, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, працюючого на посаді робітника по обслуговуванню Люботинської гімназії №1 Люботинської міської ради, за адресою м.Люботин, вул.Шевченка,19; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Луганськ, і.н. НОМЕР_2,який мешкає за адресою АДРЕСА_2 на користь Держави (Одержувач УДКС України в м. Люботин, Харківської області, Код 38008949, МФО 8511011, Банк ГУДКСУ в Харківській області, р/р 31114115700018).

Речові докази по справі, вказані на а.с. 102-103 (34 фрагменти металевих труб 3 дюйма та 2 дюйма, загальною довжиною 27,2м ) передані на зберігання під розписку ОСОБА_5 вважати повернутим власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору, потерпілому направити копію вироку не пізніше наступного дня.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .

Суддя І. В. Дем`яненко