Рішення № 3804566, 02.06.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2009 Справа № 3/64-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії"Нафтогаз України", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон

про стягнення 1 798 263 грн. 65 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Чижевська Р.В., дов. № 170/10 від 26.12.2008 р., представник

від відповідача: Польща Н.Ю., дов. № 04/2649 від 23.12.2008р..

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (відповідач) 1 798 263,65 грн. боргу за договором поставки природного газу №06/08-1539ТЕ-33 від 29.09.2008р., з яких: 909 336,65 грн. сума основного боргу, 351 641,77 грн. пеня, 493 463,61 грн. інфляційні, 43 821,62 грн. 3% річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки природного газу з посиланнями на положення ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 ЦК України та ст.ст. 193, 216-217, 264-265 ГК України.

Представник відповідача 20.05.2009 р. подав до суду клопотання, в якому просить долучити до матеріалів справи копію статуту, копію свідоцтва про Держреєстрацію, копію довідки про включення до ЄДРПОУ та копію ухвали про порушення справи про банкрутство № 6/247-Б-07. Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

27.05.2009 р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечує проти існування заборгованості перед позивачем. Одночасно у відзиві на позов відповідач просить суд надати йому відстрочку виконання рішення суду строком на чотири місяці, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем підприємства.

28 травня 2009 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу у стягненні суми основного боргу за поставлений природний газ в сумі 909336,65 грн. у зв»язку з його погашенням. Вищевказані відзиви суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в частині стягнення пені, інфляційних втрат та річних, у судовому засіданні висловив усне заперечення проти надання відстрочки виконання рішення відповідачу, через його необгрунтування документальними доказами.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу не визнає, посилаючись на погашення основного боргу платіжними дорученнями №656 від 02.03.09. на суму 512951,72 грн. та №657 від 02.03.09. на суму 396384,93 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду акт звірки розрахунків станом на 30.04.2009р. Даний акт суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини з підстав передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України.

29 вересня 2008 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"(постачальник) та ВАТ "Херсонська ТЕЦ"(покупець) був укладений договір поставки природного газу №06/08-1539ТЕ-33 (далі –Договір). Згідно з цим договором ДК "Газ України" зобов'язалась передати ВАТ "Херсонська ТЕЦ" природний газ (в передбачених Договором обсягах), а ВАТ "Херсонська ТЕЦ" зобов»язалось прийняти та оплатити поставлений природний газ.

ДК "Газ України" свої зобов'язання згідно договору поставки природного газу №06/08-1539ТЕ-33 від 29.09.2008 року виконала, передавши ВАТ "Херсонська ТЕЦ" природний газ на загальну суму 11554861,15 грн., що підтверджується Актами прийому-передачі природного газу (а.с. 21-23).

Відповідно до умов п. 6.1. Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач в свою чергу належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за даним договором, розрахувався за поставлений природний газ з позивачем лише частково, на суму 10 645 524,50 грн., що призвело до утворення заборгованості перед позивачем у розмірі 1798263,65 грн., з яких: 909 336,65 грн. сума основного боргу, 351641,77 грн. пеня, 493463,61 грн. інфляційні, 43821,62 грн. 3% річних.

На день звернення позивача з позовом до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем платіжними дорученнями №656 від 02.03.09. на суму 512951,72 грн. та №657 від 02.03.09. на суму 396384,93 грн. погашена в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України, - суд дійшов висновку про відсутність між сторонами предмету спору в частині стягнення основного боргу в сумі 909 336 грн. 65 коп.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч.1, ч.2 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п. 7.2. Договору за несвоєчасну оплату спожитого газу покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки платежу.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 351641,77 грн., інфляційних у розмірі 493463,61 грн. та 3% річних у розмірі 43821,62 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони узгоджені в установленому законом порядку.

Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду строком на чотири місяці, викладене ним у відзиві на позов, суд відхиляє, оскільки воно не обґрунтоване жодними документальними доказами.

Одночасно, суд роз'яснює відповідачу, що за достатньої мотивації та документальної доведеності тяжкого фінансового стану підприємства, він не позбавлений права звернення до суду з заявою про розстрочку або відстрочку виконання судового рішення за правилами ст. 121 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі

8889,27 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 692, Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 44, 49, ч.1 п.1-1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73015, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771, р/р 26004691101 в ХФ ВАТ "Морський транспортний Банк" МФО 342285) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м. Київ, МФО 300465) пеню у розмірі 351641,77 грн., інфляційних у розмірі 493463,61 грн., 3% річних у розмірі 43821,62 грн., 8889,27 грн. витрат зі сплати держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 909336,65 грн.

4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст.84 ГПК України 05.06.2009 р.