Ухвала суду № 38044350, 04.04.2014, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/861/14-к

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2014 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого суддi Якiвчика I.В.

за участю:

секретаря Одосій А.В.

прокурора Польщенко Ю.Є.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у вiдкритому підготовчому судовому засiданнi в м.Сторожинець питання щодо продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12014260150000051 від 25.01.2014 року обвинувачених за ст. 186 ч.2 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця смт.Красноїльськ, мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого вироком Сторожинецького районного суду, Чернівецької області від 25.05.2006 року за ст.ст.185 ч.1, 75 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі з випробуванням на 1 (один) рік, вироком Сторожинецького районного суду, Чернівецької області від 12.11.2007 року за ст.ст.289 ч.2,.71 КК України до 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі, вироком Сторожинецького районного суду від 09.10.2012 року за ст.ст.395, 71 КК України до 11 місяців 12 днів арешту з приєднанням не відбутого покарання за вироком від 12.11.2007 року. Покарання відбув, звільнившись з місць позбавлення волі 20.09.2013 року.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця с.Зруб Комарівці, Сторожинецького району, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Сторожинецького районного суду від 22.03.1995 року за ст.ст.117 ч.1, 118 ч.1,.42 КК України 1963 року до 3 (трьох) років позбавлення волі, вироком Сторожинецького районного суду від 26.02.1998 року за ч.3 ст.140 КК України 1963 року до 3 (трьох) років позбавлення волі, вироком Першотравневого райсуду м. Чернівці від 14.05.2002 року за ч.2 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, вироком Новоселицького районного суду, Чернівецької області від 18.01.2007 року за ст.ст.187 ч.3, 358 ч.1, 395, 70 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі. Покарання відбув звільнившись з місць позбавлення волі 11.10.2013 року

встановив:

01.04.2014 року до Сторожинецького районного суду, Чернівецької області від прокуратури Сторожинецького району, Чернівецької області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014260150000051 від 25.01.2014 року щодо вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

При перевірці заходів забезпечення кримінального провадження, застосованих під час досудового розслідування, в частині обрання обвинуваченим мір запобіжного заходу, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду від 08.02.2014 року та ухвалою Апеляційного суду, Чернівецької області від 12.02.2014 року, підозрюваним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком до 08 квітня 2014 року.

Внаслідок відкладення підготовчого судового засідання через неявку в суд потерпілої особи та неотримання судом підтвердження щодо отримання потерпілою судового виклику, в суді виникло питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.

Згідно ч.2 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування запобіжного заходу і може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розглянувши вказане питання, ініційоване прокурором, та враховуючи думку інших учасників судового провадження, в т.ч. обвинувачених і їх захисників які просили змінити дійсний запобіжний захід на домашній арешт, суд виходить з наступного.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою 24.01.2014 року, біля 18,40 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою відкритого заволодіння чужим майном, підійшли до громадянки ОСОБА_6 яка рухалась на перехресті вулиць Пушкіна та Фізкультурної в м. Сторожинець і утримуючи її руки, відкрито викрали у неї жіночу сумку чорного кольору, в якій знаходились фотоапарат, два мобільні телефони, паспорт, посвідчення водія, гаманець в якому було 243 гривні, срібне кільце і ключі від будинку та з викраденим зникли завдавши потерпілій матеріальну шкоду на суму 4000 гривень.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Оцінюючи в сукупності встановлені в судовому засіданні обставини доцільності тримання обвинувачених під вартою, встановлені в ст.178 КПК України суд вважає, що тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час провадження справи в суді є оправданим і таким, що ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального законодавства України і не порушує норми і правила європейських вимог.

Так згідно ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Обвинувачені офіційно ніде не працюють, раніше неодноразово судимі за умисні корисливі злочини і судимості не погашені. В суді не знайдено підстав вважати, що зазначені в ст.177 КПК України ризики не є можливими, тобто суд вважає, що обвинувачені перебуваючи на волі можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, один на одного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того суд оцінюючи репутацію обвинувачених і наявність у них не погашених і не знятих судимостей та майновий стан вважає, що вони перебуваючи на волі, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявний суспільний інтерес в даному випадку, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 315, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Продовжити тримання обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою у Чернівецькому СІЗО № 33, на два місяці, до 08 червня 2014 року включно до 18,00 години.

Продовжити тримання обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, під вартою у Чернівецькому СІЗО № 33, на два місяці, до 08 червня 2014 року включно до 16,00 години.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, які перебувають під вартою протягом 5 днів з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя