Рішення № 38044032, 17.03.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/735/14-ц

Провадження № 2/161/954/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючої - судді Плахтій І.Б.,

при секретарі - Ковальчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права користування квартирою,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про втрату права користування квартирою. Позов мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Крім нього в даній квартирі зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_2 Однак остання з червня 2010 року в даній квартирі не проживає, виїхала за межі України та по даний час проживає в Ізраїлі. Всі витрати по утриманню даної квартири та оплаті комунальних послуг несе самостійно. Оскільки фактично відповідач за даною адресою не проживає, вважає, що відповідач створює йому перешкоди в користуванні житлом, порушує його права власника. А тому, просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1

Позивач ОСОБА_1 подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо задоволення позову.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 вцілому належить ОСОБА_1 (а.с. 5). З копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та технічного паспорта вбачається, що позивач набув право власності на житло до реєстрації шлюбу з відповідачем (а.с. 4,5).

З копії будинкової книги вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6,7).

З довідки адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Волинській області від 27.02.2014 року вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).

Висновком Луцького МВ УМВС України у Волинській області № 12966 від 06.12.2013 року по заяві ОСОБА_1 щодо підтвердження факту не проживання колишньої дружини ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не проживає (а.с. 9).

З заяви ОСОБА_2 посвідченої нотаріусом ОСОБА_4 в Державі Ізраїль, копія якої міститься в матеріалах справи, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує щодо зняття її з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 та просить зареєструвати її в квартирі, що належить їй на праві спільної сумісної власності, за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 10, 11 зворот).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житловим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Таким чином, відповідач, будучи зареєстрованою у квартирі позивача, порушує його права та законні інтереси, як власника на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним майном.

Згідно ч.1 ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач змінивши своє місце проживання не знялася з реєстраційного обліку з місця попереднього проживання та не зареєструвалася за місцем нового проживання.

Таким чином, виходячи з вимог закону, суд вважає за необхідне визнати відповідача такою, що втратила право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, задовольняючи позов про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, суд використовує права надані ст. 217 ЦПК України, щодо встановлення порядку виконання рішення суду, і вважає, що в рішенні слід вказати на те, що дане рішення є підставою для зняття осіб з реєстрації.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 213, 214, 215, 217,218. 226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 16, 319, 321, 391, 383, 405.,406, ст. 156 ЖК України, ч.1 ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

Рішення є підставою для зняття ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій