Вирок № 38043771, 04.03.2014, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1528/13-к

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 року смт.Веселинове Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого- судді Орленко Л.О.

при секретарі Крамарчук Л.Б.

з участю прокурора Висоцького В.П.

потерпілої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Веселинове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013160180000615 від 14.07.2013 р., за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Поділля Веселинівського району Миколаївської області, освіта професійно-технічна, одруженого, має на утриманні малолітнього сина, який зі слів обвинуваченого працює водієм у СФГ «Агросоюз», жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2013 року біля 03 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_3, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в темний час доби з увімкненим ближнім світлом фар по сухій ґрунтовій (польовій) дорозі зі сторони с.Поділля Веселинівського району Миколаївської області в напрямку 109 км. автодороги Р-55 «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг». В салоні автомобіля «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилось чотири пасажири, а саме: на передньому пасажирському сидінні - ОСОБА_5, на задньому сидінні - ОСОБА_4., ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Рухаючись у вказаних умовах, на відстані 500 м. від с.Поділля Веселинівського району Миколаївської області водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п.2.3 «б», 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, не контролював рух свого транспортного засобу, хоча зобов'язаний був постійно його контролювати і мав таку можливість, не вибрав безпечну швидкість руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, та її змін, маючи об'єктивну можливість завчасно бачити пішохода ОСОБА_9, який лежав на проїзній частині, відволікся від керування свого транспортного засобу, в результаті чого своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості свого транспортного засобу, аж до повної його зупинки, хоча міг і зобов'язаний був це зробити, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 Після скоєння наїзду на пішохода ОСОБА_9, обвинувачений ОСОБА_3, завідомо знаючи, що своїми діями поставив ОСОБА_9 в небезпечний для життя стан і той позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, зумовлений отриманими внаслідок наїзду тілесними ушкодженнями, не перевіривши постраждалого на предмет наявності ознак життя, не вжив заходів для надання ОСОБА_9 першої медичної допомоги, аж до відправки постраждалого до лікувального закладу, будучи зобов'язаним це зробити та маючи таку можливість, не повідомивши про дорожньо-транспортну пригоду в органи міліції та не викликавши швидку медичну допомогу, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 184 від 15.08.2013 р. смерть ОСОБА_9 настала від гострої втрати крові, що виникла внаслідок розчавлення печінки, селезінки, переломів кісток тазу, ребер, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у прямому причинному зв'язку із наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, а за ч.1 ст.135 КК України не визнав, при цьому показав суду, що 13 липня 2013 р. приблизно о 16 год.30 хв. він зі своїми знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_8 поїхали до смт. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області на святкування дня селища, де відпочивали до 1 год.30 хв. ночі 14.07.2013 р. Під час відпочинку він вжив 100-150 грам горілки. О 1 год.30 хв. він відвіз ОСОБА_10 додому в АДРЕСА_2, а сам поїхав на його автомобілі ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1, в с.Поділля Веселинівського району. Під'їхавши до бару в с.Поділля, до нього підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_7, і ОСОБА_4 запропонував відвезти його до смт.Веселинове для того, щоб зняти зі своєї карти в банкоматі гроші. Він погодився. В салон автомобіля на пасажирське переднє сидіння сів ОСОБА_5, а на заднє сидіння сіли ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Всі п'ятеро вони поїхали по ґрунтовій (польовій) дорозі до смт.Веселинове. Він їхав зі швидкістю 70 км./год з увімкненим ближнім світлом фар. Від'їхавши від с.Поділля приблизно 500 м., проїжджаючи ділянку дороги, де був бугорок, він помітив відблиск від катафота на обочині та відвів очі в сторону відблиску, і через декілька секунд відчув, що на щось наїхав, нібито як на камінь. Проїхавши ще 10 м., він зупинив автомобіль та вийшов з нього. Підійшовши на відстань 1 -1.5 м. до того місця, де він відчув поштовх, побачив, що на дорозі лежить людина та зрозумів, що переїхав людину. Збитий ним пішохід не подавав ознак життя, не стогнав, не шевелився, не хрипів, лежав в нерухомому стані, тому він із цього зрозумів, що людина мертва. Він повернувся до автомобіля, сів за кермо і поїхав іншою дорогою в с.Поділля Веселинівського району. Він сильно злякався, був в шоковому стані, а тому не повідомив ні орган міліції, а також не викликав швидку допомогу. Також через шоковий стані він не пам'ятає? чи говорив пасажирам автомобіля про наїзд на пішохода. Приїхавши в с.Поділля, він висадив пасажирів, а сам поїхав в с.Виноградівка Веселинівського району додому до ОСОБА_10, де в нього залишив автомобіль та до ранку залишався у домоволодінні ОСОБА_10, який його вранці відвіз додому в с.Поділля. При цьому він не говорив йому про те, що збив пішохода. Вину у вчиненні злочину за ч.1 ст.135 КК України не визнає, оскільки вважав, що збитий ним пішохід мертвий. Окрім визнання вини самим обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні цього злочину та у вчиненні злочину за ч.1 ст.135 КК України, не дивлячись на те, що він не визнає вину у вчиненні злочину за ч.1 ст.135 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що 14.07.2013 р. приблизно о 4 ранку їй повідомив ОСОБА_12 про те, що її сина ОСОБА_9 збив невідомий водій на автомобілі та зник з місця дорожньо-транспортної пригоди. Коли вона з чоловіком приїхали на місце дорожньо-транспортної пригоди, то там вже були працівники міліції. Вона побачила, що мопед її сина знаходився на обочині, а тіло сина лежало на дорозі на відстані 20-25 м. від мопеда. Під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 до неї не підходив та пробачення не просив, а підійшов вже після проведення підготовчого судового засідання та обіцяв їй відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 10 000 грн. Обвинувачений їй частково відшкодовав шкоду в сумі 4000 грн. Вона вважає, що ОСОБА_3 заслуговує на те, щоб йому суд призначив покарання у виді позбавлення волі, оскільки він щиро не розкаявся у вчиненому злочині. Показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що 14.07.2013 року після 2 год. ночі на прохання ОСОБА_4 ОСОБА_3, який був за кермом автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також він, перебуваючи на передньому пасажирському сидінні, та ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, які сиділи на задньому пасажирському сидінні, поїхали до смт.Веселинове для того, щоб зняти в банкоматі з картки ОСОБА_4 гроші. Вони рухалися по ґрунтовій дорозі приблизно зі швидкістю 50-60 км /год., при цьому слухали музику, яка була ввімкнена негромко, розмовляли, також і водій ОСОБА_3 час від часу повертався в його сторону та розмовляв. Через деякий час він відчув, що ОСОБА_3 на щось наїхав. ОСОБА_3 зупинився та вийшов з автомобілю та відійшов. Слідом за ним і він вийшов. Коли ОСОБА_3 повернувся до автомобіля, то повідомив йому, що він наїхав на людину та сказав сідати до автомобіля. ОСОБА_3 не повідомляв йому про те, що збив пішохода насмерть. Коли інші пасажири запитали про те, що трапилося, він їм сказав закрити роти. Вони іншою дорогою повернулися в с.Поділля до бару, де ОСОБА_3 їх висадив, а сам поїхав в невідомому напрямку. Біля бару він повідомив ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що ОСОБА_3 збив пішохода. Після чого вони домовилися нікому про це не розповідати. Показаннями свідка ОСОБА_7, який показав, що 14.07.2013 р. вночі він та пасажири ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на автомобілі під керуванням ОСОБА_3 поїхали до смт.Веселинове, щоб зняти гроші в банкоматі з картки ОСОБА_4 Під час руху вони всі спілкувалися, в тому числі і водій ОСОБА_3, який час від часу повертався до них. При цьому в автомобілі гучно грала музика. Особисто він був в стані алкогольного сп'яніння, щодо ОСОБА_3, то він не знає, чи той знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Проїжджаючи по ґрунтовій дорозі, він відчув якийсь поштовх. В цей час ОСОБА_3 розмовляв з ними (пасажирами). Потім ОСОБА_3 зупинив автомобіль та вийшов з нього. Також з автомобілю вийшов і ОСОБА_5, який сидів на передньому пасажирському сидінні. Через декілька хвилин вони повернулися до салону автомобіля. ОСОБА_3 розвернувся та вони поїхали до с.Поділля Веселинівського району. Він запитував у ОСОБА_3 про те, що трапилося, однак він нічого не говорив. Прибувши до с.Поділля, ОСОБА_3 їх висадив, а сам кудись поїхав. Він пішов додому. А наступного дня йому ОСОБА_5 повідомив про вчинення ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди. Показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що 14.07.2013 р. після 24.00 год. він з ОСОБА_13 знаходилися в барі та вживали пиво. Коли скінчилися кошти, то він запропонував ОСОБА_3,. який також був у барі, поїхати до смт.Веселинове, де він зніме в банкоматі з картки гроші. ОСОБА_3 погодився. Він сів до автомобіля. Поряд з ним на задньому сидінні знаходилися ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а на передньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_5 ОСОБА_3 був за кермом автомобіля «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1. Вони рухалися по ґрунтовій дорозі, між собою розмовляли, слухали музику. Також ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом повертався до них та розмовляв. Він дивився у вікно. В цей час він відчув, як машину підкинуло, нібито як вони наїхали на камінь. ОСОБА_3 зупинився та вийшов з автомобілю. Також вийшов з автомобілю і ОСОБА_5 Він не бачив, що вони там робили. Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повернулися до автомобілю, то він запитав про те, що трапилося. На це ОСОБА_3 сказав позакривати роти. Потім вони повернулися до бару в с.Поділля, де ОСОБА_3 їх висадив, а сам кудись поїхав на автомобілі. Біля бару ОСОБА_5 йому та ОСОБА_6 повідомив, що вони переїхали людину. Однак про те, чи дана людина жива чи мертва він не говорив. Показаннями свідка ОСОБА_6, який показав, що 14.07.2013 р. після 2.00 год. ночі він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 під керуванням водія ОСОБА_3 на автомобілі ОСОБА_10 поїхали до смт.Веселинове, щоб зняти з картки в банкоматі гроші. Їхали грунтовою дорогою. Під час руху розмовляли. Також з ними розмовляв і водій ОСОБА_3 Він особисто куняв, оскільки був в стані алкогольного сп'яніння. Пригадує, що під час руху автомобіля відчув якийсь поштовх. Потім пам'ятає, що знову приїхали до бару с. Поділля. Через деякий час він побачив біля бару працівників міліції. Тоді ОСОБА_5 йому та ОСОБА_4 сказав, що можливо вони вчинили дорожньо-транспортну пригоду. Показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що біля 3.00 год. ночі 14.07.2013 р. він, ОСОБА_12, ОСОБА_16, проїждаючи на автомобілі під керуванням ОСОБА_16 по грунтовій (польовій) дорозі неподалік с.Поділля Веселинівського району, виявили постраждалого ОСОБА_9, який лежав на проїзній частині грунтової (польової) дороги з тілесними ушкодженнями без ознак життя, а на відстані 15-25 м. від нього на обочині лежав мопед. ОСОБА_16 викликав Швидку медичну допомогу та повідомив про дорожньо-транспортну пригоду в міліцію по телефону. Крім того, свідок вказав, що за 30-40 хв. до виявлення постраждалого ОСОБА_9 він бачив обвинуваченого ОСОБА_3 біля бару в с. Поділля з пляшкою пива.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який показав, що 14.07.2013 р. біля 3.00 год. ночі він, ОСОБА_15, ОСОБА_16 виявили лежачого на проїзній частині грунтової (польової) дороги ОСОБА_9 з тілесними ушкодженнями. Мопед ОСОБА_9 знаходився на обочині на боку на відстані 10-15 м. від місцезнаходження ОСОБА_9 Вони викликали Швидку медичну допомогу та повідомили про дорожньо-транспортну пригоду в міліцію. Також свідок додав, що 13.07.2013 р. біля 21-22.00 год. він, перебуваючи в смт.Кудрявцівка Веселинівського району, бачив, що обвинувачений ОСОБА_3 вжив 50 грам коньяку.

Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.07.2013 р. зі схемою та таблицею зображень до нього, відповідно до якого встановлено, що дорожньо-транспортна пригода мала місце на відстані 500 м. від села Поділля Веселинівського району Миколаївської області на ґрунтовій (польовій) дорозі, на якій знаходиться труп ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, який розташований головою в напрямку автомобільної дороги «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг», на голові трупа виявлено ділянку, де відсутнє волосся, на шкірі голови садна. Труп знаходиться в межах дороги, а саме: на відстані 1,0 м. від голови та на відстані 0,9 м. від ніг до лівого краю дороги, в повздовжньому напрямку на відстані 0,2 м. від ніг до визначеного на схемі місця розташування ключів; зафіксовано місцезнаходження мопеда «Honda Dio», який знаходиться за межами лівого краю дороги, а саме: на відстані 0,4 м. від заднього колеса та на відстані 1,0 м. від переднього колеса до лівого краю дороги, також зафіксовані сліди волосся довжиною 1,1 м. та слід протектору довжиною 0,5 м, та зазначено місцерозташування шльопанців потерпілого та ключів.

Згідно з протоколом огляду транспортного засобу від 15.07.2013 р. та фототаблиці до нього, проведеного з дозволу володільця автомобіля ОСОБА_10, працівниками міліції при огляді автомобіля "ВАЗ-2108", реєстраційний номер НОМЕР_1, були виявлені та вилучені два сліди папілярних узорів з кузова автомобіля біля правих дверей, один папілярний узор з верхньої частини кузова автомобіля навпроти заднього вікна, три сліди папілярних узорів з зовнішньої сторони водійських дверей, мікрооб'єкти, схожі на волосся з днища автомобіля, об'єкти, схожі на шкіру з волоссям з днища автомобіля.

Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 342 від 06.09.2013 року, у наданих на дослідження мікрооб'єктах, схожих на волосся з залишками м'яких тканин (шкіри), які були вилучені 14.07.2013 р. під час огляду місця події з проїзної частини ґрунтової дороги, та мікрооб'єктах, схожих на волосся з залишками м'яких тканин (шкіри), вилучених 15.07.2013 р. під час огляду транспортного засобу "ВАЗ-2108", реєстраційний номер НОМЕР_1, виявлено клітини з ядрами та визначено їх генетичні ознаки, які збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_9. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин у наданих на дослідження мікрооб'єктах і зразку крові потерпілого ОСОБА_9 складає (2 х 10 -24, тобто вказані генетичні ознаки зустрічаються не частіше ніж у 1 з 110 секстильйонів (1,1 х10 23) осіб.

За даними висновку судово - медичної експертизи № 184 від 15.08.2013 року смерть ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, настала від гострої втрати крові, що виникла внаслідок розчавлення печінки, селезінки, переломів кісток тазу, ребер, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, не виключається можливість їх утворення в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Найбільш імовірно, що потерпілий в момент дорожньо-транспортної пригоди міг знаходитися як в лежачому, так і в сидячому положенні лівою стороною тіла до транспортного засобу, який рухався.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 14.07.2013 р. та фототаблиці до нього при огляді автомобіля "ВАЗ-2108", реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, який знаходився в АДРЕСА_3, не було виявлено зовнішніх механічних пошкоджень на кузові автомобіля, а також слідів та пошкоджень, пов'язаних з дорожньо - транспортною пригодою, а саме: з наїздом на пішохода.

За даними протоколу огляду транспортного засобу від 10.09.2013 року та фототаблиці до нього, проведеного з дозволу володільця автомобіля ОСОБА_10, слідчим в присутності понятих було оглянуто автомобіль "ВАЗ-2108", реєстраційний номер НОМЕР_1, та встановлено, що колеса вказаного автомобіля укомплектовані шинами марки «Cordiant Comfort» 175/65 R14 82 Т.

Даними висновку експерта № 2/131 від 03.08.2013 р. по дослідженню технічного стану автомобіля "ВАЗ-2108", реєстраційний номер НОМЕР_1, підтверджується та обставина, що ходова частина, рульове керування, робоча гальмівна система та фари головного світла вказаного автомобіля знаходилися в працездатному стані, технічних несправностей автомобіля, які могли б виникнути до дорожньо-транспортної пригоди та вплинути на рух транспортного засобу в досліджуваних системах та механізмах, не виявлено.

Відповідно до висновку експерта № 4/88 від 11.09.2013 року автомобіль «ВАЗ -2108», реєстраційний номер НОМЕР_1, під час виникнення дорожньо-транспортної пригоди контактував з пішоходом ОСОБА_9 нижньою частиною кузова, наїзд на пішохода відбувся в межах дороги сполучення с.Поділля з автодорогою «Одеса-Вознесенськ - Новий Буг» до початку розташування визначеного на схемі сліду волосся (позиція L1), та на підставі наданих слідчим матеріалів автомобіль імовірно не контактував з мопедом «Honda Dio», номер шасі НОМЕР_3, або з іншим транспортним засобом під час дорожньо-транспортної пригоди.

Даними висновку експерта № 4/91 від 27.08.2013 року, відповідно до якого мопед «Honda Dio», номер шасі НОМЕР_3, імовірно не контактував з автомобілем «ВАЗ -2108», реєстраційний номер НОМЕР_1, або з іншим транспортним засобом під час дорожньо-транспортної пригоди.

Даними висновку експерта № 2/154 від 03.08.2013 року про те, що на момент огляду ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система мопеда «Honda Dio», номер шасі НОМЕР_3, знаходилися в працездатному стані. Технічних несправностей мопеда, які могли виникнути до дорожньо-транспортної пригоди та вплинути на рух транспортного засобу в досліджуваних системах та механізмах не виявлено.

Відповідно до протоколів слідчих експериментів, проведених 17.07.2013 р. зі свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, встановлено, що до моменту пригоди автомобіль"ВАЗ-2108", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 рухався по польовій (ґрунтовій) дорозі з ввімкненим ближнім світлом фар на відстані 0,7 м. від лівих коліс до лівого краю дороги зі швидкістю 50 км/год., загальна видимість елементів проїзної частини дороги по напрямку руху автомобіля «ВАЗ -2108» при ввімкненому ближньому світлі фар транспортного засобу склала 54,1 м. Конкретна видимість мопеда «Honda Dio», який знаходився на узбіччі дороги, склала 104.8 м. Також була встановлена конкретна видимість пішохода, який знаходився в нерухомому стані в межах проїзної частини дороги, яка склала 55,1 м. (як при розташуванні пішохода в положенні навприсядки, так і при розташуванні його лежачи головою до лівого краю проїзної частини дороги лівою частиною в бік автомобіля).

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 1/95 від 27.08.2013 року обвинувачений ОСОБА_3 при виявленні в темну пору доби перешкоди для руху у вигляді пішохода ОСОБА_9, який знаходився в нерухомому стані на проїзній частині дороги в небезпечній зоні смуги керованого водієм транспортного засобу, з метою запобігання наїзду на пішохода повинен був діяти у відповідності до вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху, а саме: негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. В дорожній ситуації, обставини якої встановлені при проведенні слідчих експериментів з участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, водій автомобіля "ВАЗ-2108", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода з моменту виникнення небезпеки для руху водія, вказаного у вихідних даних. Його дії з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, оскільки не відповідали технічним вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України.

За даними Талону від 22.04.2012 р. власником виявленого на місці дорожньо- транспортної пригоди 14.07.2013 р. мопеда «Honda Dio» являвся постраждалий ОСОБА_9.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля "ВАЗ-2108", реєстраційний номер НОМЕР_1, під час керування яким обвинувачений ОСОБА_3 здійснив наїзд на пішохода, являється ОСОБА_17

Даними акта обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14.07.2013 р., яким є польова дорога між с.Поділля та автодорогою Р -55 Одеса -Вознесенськ - Новий Буг, 109 км. Отже, проаналізувавши показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, оцінивши ці показання в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в інкримінованих йому злочинах доведена повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, та за ч.1 ст.135 КК України - як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан особою, яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан.

Твердження обвинуваченого про те, що він постраждалого ОСОБА_9 не залишав без допомоги спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами: показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, які суду показали, що обвинувачений ОСОБА_3 їм не повідомляв про те, що збитий ним пішохід мертвий; показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_3, який показав, що він підійшов до постраждалого ОСОБА_9 на відстань 1,5 -1 м. та візуально визначив, що той мертвий, оскільки той не стогнав, не хрипів та не рухався, проте не вчиняв ніяких дій для того, щоб перевірити постраждалого на предмет наявності ознак життя: не прощупував йому пульс, не прислухався, чи постраждалий дихає та не вжив заходи для надання ОСОБА_9 першої медичної допомоги, хоча служив в Збройних Силах України та там здобув навички щодо надання першої медичної допомоги; даними судово - медичної експертизи № 184 від 15.08.2013 року, в якій зазначено, що після отримання тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_9 жив невизначений час, на що вказує наявність рідкої крові в черевній порожнині.

Згідно з вимогами ст.65 КК України, ч.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з вищевказаних вимог, суд при призначенні покарання враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 12 КК України обвинувачений вчинив злочин за ч.2 ст.286 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, а за ч.1 ст.135 КК України - до категорії злочинів невеликої тяжкості. Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає часткове відшкодування потерпілій ОСОБА_1 шкоди та перебування на утриманні малолітнього сина ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Суд вважає, що зазначена в обвинувальному акті обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченому - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки судом не добуто переконливих та достатніх доказів на підтвредження цієї обставини. Згідно в вимогами п.1.8 Наказу МВС України та МОЗ від 09.09.2009 р. № 400/666 у разі дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладах охорони здоров`я. В матеріалах кримінального провадження відсутній висновок закладу охорони здоров`я щодо проходження огляду обвинуваченого на стан сп`яніння, а показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_12 суд не може покласти в основу вироку щодо підтвердження обставини перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння. За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_3 характеризується з позитивної сторони, на засіданнях виконкому Подільської сільської ради не розглядався, до адміністративної відповідальності не притягувався, скарг щодо його поведінки до виконкому сільської ради не надходило, одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_7. Крім того, при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що дружина обвинуваченого ОСОБА_20 вагітна.

Відповідно до п. 20, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 „ Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суд при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України має враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху , її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього, та зобов'язаний обговорити питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

З огляду на це, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує ту обставину, що обвинувачений після вчинення злочину зник з місця дорожньо-транспортної пригоди, не перевіривши постраждалого ОСОБА_9 на предмет наявності ознак життя, не вживши заходів для надання йому першої медичної допомоги, аж до відправки постраждалого до лікувального закладу, хоча мав таку можливість це зробити, також не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду органи міліції та не викликав швидку медичну допомогу. Крім того, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 не усвідомив тяжких наслідків, спричинених ним, про що свідчить той факт, що обвинувачений з дня вчинення злочину і до теперішнього часу не вживав дієвих заходів для залагодження своєї провини перед сім`єю загиблого - матір`ю загиблого - потерпілою ОСОБА_1, оскільки повністю не відшкодував шкоду, завдану своїми діями в розмірі 10 000 грн., яку він обіцяв потерпілій відшкодувати до 31.12.2013р., а також про це свідчить позиція самої потерпілої, яка наполягала на призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що обвинувачений не розкаявся щиро у вчиненому злочині, попросив у неї пробачення вже після завершення підготовчого судового засідання. На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючих обставин, даних про особу обвинуваченого, вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити необхідне і достатнє для нього покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що внаслідок вчинення злочину настали тяжкі суспільно-небезпечні наслідки - смерть ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, то суд дійшов висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, яке підлягає реальному виконанню.

Відповідно до ст.100 КПК України речові докази у даному кримінальному провадженні: - автомобіль "ВАЗ 2108, реєстраційний номер: НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_22, необхідно передати власнику автомобіля - ОСОБА_17; мопед «Honda Dio», номер шасі НОМЕР_3, ключі від мопеду та талон на мопед, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1, - слід залиши потерпілій; речові докази, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СУ УМВС України у Миколаївській області: а саме: одяг ОСОБА_9 - куртку, штани, тапочки - слід передати потерпілій ОСОБА_1, гіпсовий зліпок протектора транспортного засобу, нашарування мікрочастинок з сидіння водія необхідно знищити, килимок з водійського сидіння та чохол з керма автомобіля "ВАЗ 2108, реєстраційний номер: НОМЕР_1, необхідно передати володільцю автомобіля "ВАЗ 2108, реєстраційний номер: НОМЕР_1, - ОСОБА_10.; мікрооб`єкти: волосся та шкіру з волоссям ОСОБА_9, вилучені 14.07.2013 р. в ході огляду місця події, мікрооб`єкти, схожі на волосся, та шкіру з волоссям, вилучені 15.07.2013 р. з днища автомбіля "ВАЗ 2108, реєстраційний номер: НОМЕР_1, зразок волосся з голови трупа ОСОБА_9, два зразки крові ОСОБА_9, шість дактилокарт зі слідами папілярних узорів пальців рук, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів СУ УМВС України у Миколаївській області, необхідно знищити. Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 17 086 (сімнадцять тисяч вісімдесят шість) гривень 77 (сімдесят сім) копійок, з яких: 978,88 за проведення експертизи № 2/131 від 03.08.2013 р.; 3523,97 грн. за проведення експертизи № 4/88 від 11.09.2013 р.; 1761,98 грн. за проведення експертизи № 4/91 від 27.08.2013р., 978,88 грн. за проведення експертизи 2/154 від 03.08.2013 р..; 2202,48 грн. за проведення експертизи № 1/95 від 27.08.2013р.; 4236,48 грн. за проведення експертизи № 342 від 06.09.2013р..; 734,16 грн. за проведення експертизи №977 від 02.08.2013 р.; 293,40 грн. за проведення експертизи № 1029 від 26.07.2013 р; 938,88 грн. за проведення експертизи № 1203 від 16.09.2013 р.; 704,16 грн. за проведення експертизи № 1344 від 18.09.2013 р.; 440,10 грн. за проведення експертизи № 883 від 30.08.2013 р.; 293,40 грн. за проведення експертизи №901 від 18.07.2013 р.

Згідно з вимогами ст.368 КПК України суд вважає за необхідне до набрання вироком суду законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286 КК України та ч.1 ст.135 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.286 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

- за ч.1 ст.135 КК України - у виді 2 -х (двох) років обмеження волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточно обвинуваченому ОСОБА_3 основне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази у даному кримінальному провадженні:- автомобіль "ВАЗ 2108, реєстраційний номер: НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_22, необхідно передати власнику автомобіля - ОСОБА_17; мопед «Honda Dio», номер шасі НОМЕР_3, ключі від мопеду та талон на мопед, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1, - залиши потерпілій; речові докази, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СУ УМВС України у Миколаївській області: а саме: одяг ОСОБА_9 - куртку, штани, тапочки - передати потерпілій ОСОБА_1, гіпсовий зліпок протектора транспортного засобу, нашарування мікрочастинок з сидіння водія - знищити, килимок з водійського сидіння та чохол з керма автомобіля "ВАЗ 2108, реєстраційний номер: НОМЕР_1 - передати володільцю автомобіля "ВАЗ 2108, реєстраційний номер: НОМЕР_1, - ОСОБА_10.; мікрооб`єкти: волосся та шкіру з волоссям ОСОБА_9, вилучені 14.07.2013 р. в ході огляду місця події, мікрооб`єкти, схожі на волосся, та шкіру з волоссям, вилучені 15.07.2013 р. з днища автомобіля "ВАЗ 2108, реєстраційний номер: НОМЕР_1, зразок волосся з голови трупа ОСОБА_9, два зразки крові ОСОБА_9, шість дактилокарт зі слідами папілярних узорів пальців рук, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів СУ УМВС України у Миколаївській області, - знищити. Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_2, процесуальні витрати на користь держави розміром 17 086 (сімнадцять тисяч вісімдесят шість) гривень 77 (сімдесят сім) копійок за проведення судових експертиз (отримувач коштів: Веселинівське УК/Веселинівського району/ КБК 24060300, код отримувача: 37363365 (ЄДРПОУ), банк отримувача: ГУ ДКУ у Миколаївській області МФО: 826013, рахунок отримувача: 31114115700098).

Обрати засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили запобіжний захід у виді - особистого зобов`язання.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Л. О. Орленко