Рішення № 38043578, 03.04.2014, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/1039/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року смт.Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Мохонько К.М.

за участю секретаря Захожого Є.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання об'єкту незавершеного будівництва об'єктом спільної сумісної власності подружжя, його розподіл та скасування державного акту

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом в якому просить суд: визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1, розділити дане майно, виділивши позивачу 1/2 його частину; визнати об'єктом спільної сумісної власності земельну ділянку, площею 5980,11 кв.м, виділену для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1, скасувавши державний акт серія КР № 051071 від 28.01.2004 р.; розділити вказану земельну ділянку, виділивши позивачу 1/2 її частину.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, пояснив, що після розлучення відповідачу було запропоновано розділити спільне майно в добровільному порядку шляхом укладення договору посвідченого у нотаріуса, але він відмовився це робити, тому позивач і звернувся до суду. Представник відповідача в дане судове засідання не з"явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про одержання судової повістки. В усних поясненнях даних під час попередніх засідань суду, відповідачка та її представник позовні вимоги не визнали посилаючись на раніше проведений добровільний розподіл спільного майна з позивачем під час якого він забрав будівельні матеріали, інструмент, автомобіль "Москвич", причіп до нього, а також те, що відповідачка зробила ремонт будинку, підвела воду, здійснила замощення, поставила паркан з кірпіча.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд з"ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням виконавчого комітету Новгородківської селищної ради народних депутатів від 25.02.1993 року ОСОБА_3 дозволено будівництво індивідуального житлового будинку на 3 кімнати житловою площею 48 кв. м. і господарчих будівель в АДРЕСА_1 на закріпленій земельній ділянці в розмірі 0.15 га, старий будинок знести (а. с. 11).

16 березня 1993 року виданий дозвіл на проведення будівельних робіт по будівництву житлового будинку та господарчих будівель в АДРЕСА_1 (а. с. 12).

ОСОБА_3 виданий будівельний паспорт на забудову земельної ділянки в АДРЕСА_1 (а. с. 14-15).

6 липня 2009 року розірваний шлюб між чоловіком ОСОБА_1 і дружиною ОСОБА_3, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про розірвання шлюбу від 09.07.09р. (а. с. 5).

2 листопада 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрований шлюб, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про шлюб (а. с. 16).

Як зазначено у висновку експерта № 3522, 3523 від 24.07.13р. судової будівельно-технічної експертизи ринкова вартість домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 на дату проведення експертизи може дорівнювати 62034 грн. без урахування ПДВ. Житловий будинок по АДРЕСА_1 згідно Державних будівельних норм у відповідності до часток співвласників є неподільним. Також, у висновку експерта вказано, що на теперішній час житловий будинок не введений в експлуатацію, технічний паспорт БТІ відсутній (а. с. 61-76).

Відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України, спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ст. 368 ЦК України) можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім"я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В матеріалах справи відсутні документи, які б підтвердили прийняття об"єкта незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в експлуатацію та державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно.

Як вбачається із змісту ст. ст. 182, 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об"єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрацію права власності.

Статтею 331 ЦК України не передбачена можливість визнання права власності на недобудоване нерухоме майно в судовому порядку. За змістом цієї статті до виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні апеляційного суду Кіровоградської області від 29.10.13р. № провадження 22-ц/781/3121/13.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" (зі змінами) суди мають враховувати, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

За позовом дружини, членів сім"ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

При неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

ОСОБА_1 таких позовних вимог не заявляв.

Таким чином, позовні вимоги про визнання об"єктом спільної власності подружжя об"єкт незавершеного будівництва житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та розділ цього майна з виділенням позивачу 1/ 2 частини всього майна задоволенню не підлягають.

Інші позовні вимоги - визнання об"єктом спільної сумісної власності земельну ділянку площею 5980,11 кв. метрів; скасування державного акту серія КР № 051071 від 28.01.04р.; розділу земельної ділянки площею 5980,11 кв. метрів з виділенням позивачу 1/2 частини земельної ділянки також не підлягають задоволенню з наступних причин.

28 січня 2004 року ОСОБА_3 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 5980,11 кв. м., яка розташована АДРЕСА_1. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства (а. с. 17-18).

В пункті 18-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.04р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (зі змінами) зазначено - відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.

В даному випадку земельна ділянка площею 5980,11 кв. м. одержана відповідачкою в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, а тому не є спільною сумісною власністю подружжя. На такій земельній ділянці, як вище доведено, не знаходиться будинок, будівля чи споруда, які є спільною сумісною власністю подружжя, а є лише об"єкт незавершеного будівництва. Тому, земельна ділянка площею 5980,11 кв. м. не може бути визнана об"єктом спільної сумісної власності подружжя, розподілена по 1/2 між подружжям та не може бути скасований державний акт на право власності на земельну ділянку від 28.01.04р.

Письмова заява від 17.03.14р. представника відповідача про застосування до правовідносин сторін строку позовної давності задоволенню не підлягає, так як позов не доведений, про що вказано в абзаці 3 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.09р. "Про судове рішення у цивільній справі".

На підставі ст. 88 ЦПК України всі понесені позивачем судові витрати покладаються на нього, тому що суд повністю відмовляє в позові.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 60, 61, 69-71 СК України, ст. ст. 182, 325, 331, 368 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 79, 84, 88, 208-209, 212-215, 218, 222 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання об'єкту незавершеного будівництва об'єктом спільної сумісної власності подружжя, його розподіл та скасування державного акту повністю відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Новгородківський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мохонько К.М.