Ухвала суду № 38043173, 20.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9651/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-21 сторіччя" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-21 сторіччя" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-21 сторіччя" (далі - ТОВ "Розвиток-21 сторіччя") про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 243 922,00 грн. за незайняті робочі місця інвалідами у 2012 році та 341,46 грн. пені за несвоєчасну сплату таких санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року, позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Розвиток-21 сторіччя" на користь позивача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 243 922,00 грн. за незайняті робочі місця інвалідами у 2012 році та 341,46 грн. пені за несвоєчасну сплату таких санкцій.

На вказану постанову ТОВ "Розвиток-21 сторіччя" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідачем подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік по формі №10-ПІ, згідно якого середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2012 році становила 182 особи, чисельність інвалідів, які повинні працювати за нормативом - 7 інвалід, але їх не працевлаштовано. У графі 05 зазначено розмір середньої річної заробітної плати працівника на підприємстві, яка становить 34 846,00 грн.

На думку позивача, відповідачем не було виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році, що є порушенням вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підставі чого до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції на суму 243 922,00 грн. та 341,46 грн. пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 19 цього Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, як зазначено в ст. 20 цього Закону, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 4 статті 20 цього Закону передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ст. 18 цього Закону підприємства зобов'язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обов'язок відповідача зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, однак, надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, є обов'язком підприємств, установ, організацій, у разі належного виконання якого до них можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

Така інформацію надається шляхом подачі звітів про наявність вакансій за формою №3-ПН, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року №420 (далі - Наказ).

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісяця подавати центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Наказу звіт про наявність вакансій за формою №3-ПН подається за наявності вакансій.

Із зазначених норм права вбачається, що у разі наявності у відповідача протягом 2012 року вільних вакансій, він зобов'язаний був щомісяця подавати до відповідного центру зайнятості звіти за формою №3-ПН, проте відповідачем не надано суду доказів того, що такі звіти протягом 2012 року ним щомісячно направлялися.

Отже, відповідач не вжив заходів щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, а тому відповідачем не виконано обов'язку щодо створення робочих місць для інвалідів.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів створення робочих місць на підприємстві, що згідно ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» також є обов'язком роботодавця.

Таким чином, до відповідача підлягають застосуванню адміністративно-господарські санкції відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та пеня виходячи зі строку прострочення сплати таких санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Розвиток-21 сторіччя" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток-21 сторіччя" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 25.03.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.