Рішення № 3804313, 01.06.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2009 р.

Справа № 12/56

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянув справу № 12/56

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", від імені якої діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Кіровоград

до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства "Підвисоцьке", с. Підвисоцьке, Новоархангельський район, Кіровоградська область,

про стягнення 167221,89 грн.

Представники сторін:

від позивача - Дьяченко А.А. , довіреність № б/н від 15.05.07 ;

від відповідача -Жабський Д.В., довіреність №б/н від 22.04.09р.

Подано позов про стягнення з приватного підприємства "Підвисоцьке" на користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 010-04-1-84 від 12.02.2007р. у сумі 167221,89 грн., 1672,22 грн. сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача не визнав. В обгрунтування своїх заперечень зазначив наступне.

17.03.2009 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу" від 04.02.2009 року № 922, яким доповнено Прикінцеві положення Закону України "про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 31.10.2008 року пунктами 11 та 12.

Згідно підпункту "а" пункту 11 Прикінцевих положень вказаного Закону якщо банк має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, то така заборгованість вважається добровільно пролонгованою цим банком на строк, не менший строку, на який надається таке рефінансування (але не менше ніж 365 днів).

Підпунктом "г" пінкту 11 Прикінцевих положень передбачено, що при отриманні рефінансування від Національного банку України банк протягом наступних 5 робочих днів зобов'язаний повідомити позичальника про можливість внесення змін до кредитного договору (укладення додаткового договору) з метою його пролонгації (реструктуризації) за умовами цього пункту. Незалежно від фактичної дати внесення таких змін (укладення додаткового договору) кредит вважається пролонгованим з моменту отримання банком відповідного рефінансування від Національного банку України.

Таким чином, зазначає відповідач, заборгованість відповідача по кредитному договору № 010-0401084 від 12.02.2007 року в сумі 128 761,00 вважається добровільно пролонгованою не менше ніж на 365 днів з моменту отримання Позивачем рефінансування від Національного банку України, а тому позивач не набув у відповідності з чинним законодавством України права стягнення з Відповідача заборгованості по кредиту та пені за порушення строків повернення кредиту.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

На вимогу ухвали господарського суду від 14.05.2009 року від Національного банку України надійшов лист № 18-217/2227-10253 від 26.05.2009 року в якому повідомляється, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2009 року № 150/БТ ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" було надано кредит рефінансування. Зазначений кредит надавався у відповідності до Закону України "Про Національний банк України", Закону України "Про банки і банківську діяльність", Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.09.2006р. № 378 та Тимчасового положення про надання Національним банком Україним кредитів для підтримки ліквідності банків у разі реальної загрози стабільності банківської системи, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25.12.2008 року № 549, втім за станом на сьогодні заборгованість у банку за цим кредитом погашена.

На виконання ухвали господарського суду від 23.04.2009 року своїм листом № 49-014/1187-9738 від 18.05.2009 року Національний банк України повідомив наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2009 року № 150/БТ "Про надання кредиту для подальшого кредитування суб'єктів сільськогосподарської діяльності" відкритому акціонерному товариству "Райффайзен Банк Авль" надано кредит рефінансування.

Вказана вище постанова Правління Національного банку України містить інформацію, яка в розумінні ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею. У зв'язку з цим її зміст може бути розкритий Національним банком України в порядку, визначеному ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також з урахуванням вимог ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошувались перерви відповідно 28.05.09р. до 14 год. 10 хв. 29.05.09р. та до 16 год. 30 хв. 01.06.09р., в порядку, визначеному ст. 77 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

12 лютого 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Авль" та приватним сільськогосподарським підприємством "Підвисоцьке", був укладений кредитний договір № 010-04-1-84, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень строком до 26.12.2007 року зі сплатою 19% річних на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування для придбання паливно-мастильних матеріалів, посівного матеріалу, мінеральних добрив, гербіцидів, запасних частин та поповнення обігових коштів.

Відповідач зобов'язався повернути кредит та відсотки у відповідності до графіка сплати та повернення кредиту, що є додатком № 1 до Кредитного договору.

Порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом сторони узгодили в п. 3.2 , 3.3 , 6.1 та 6.2 кредитного договору.

Відповідачальність сторін передбачена розділом 10 кредитного договору № 010-04-1-84 від 12.02.2007 року.

В подальшому між сторонами були укладені договори про внесення змін до кредитного договору, зокрема № 010-05/84/5 від 25.04.2007 року відповідно до якого починаючи з 01.04.2007 року відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 18% річних та № 010-05/84/7 від 26.12.2007 року, відповідно до якого продовжено термін користування кредитними коштами до 31.10.2008 року.

Відповідно до п. 91.1 кредитного договору від 12.02.2007 року, договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення Позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені).

Кредитний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Вказане свідчить, що сторони узгодили усі істотні умови для договорів про надання кредиту, передбачених главою 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання, передбачені кредитним договором, виконав повністю шляхом перерахування кредитних коштів в сумі 1 000 000,00 гривень з позичкового рахунку № 206281426 за цільовим признченням на підставі платіжних документів відповідача (арк. справи 15-21).

Відповідач, в порушення зобов'язань, передбачених кредитним договором щодо своєчасності погашення кредиту, умови договору не виконав, допустив прострочення виконання зобовязань, у звязку із чим станом на 27.03.2009 року має заборгованість за кредитом у сумі 167 221,89 грн., яка складається згідно розрахунку позивача з:

-129 421,00 грн. - заборгованість по кредиту строк погашення якого настав;

-37 800,89 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту.

Пеня нарахована позивачем відповідно до п. 7.2. Кредитного договору, яким передбачена відповідальність позичальника у разі порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, у вигляді сплати кредитору пені у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Несплата відповідачем вищезазначеної заборгованості по кредиту строк погашення якого навстав у сумі 129 421,00 грн. за період з 31.07.2008 року по 25.03.2009 року та пені за порушення строків повернення кредиту в сумі 37 800,89 грн. за період з 01.08.2008 року по 24.03.2009 року стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови кредитного договору № 010-04-1-84 від 12.02.2007 року (з договорами про внесення змін до кредитного договору) та ч.1 ст. 193 ГК, ч.1 ст. 530 ЦК України, ст. 525, 526, 610, 612,626 ЦК України.

При розгляді даного спору господарський суд враховує наступне.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, але відповідачем умови кредитного договору у повному обсязі не виконуються.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією із підстав виникнення цивільних прав, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Однак відповідач не подав господарському суду доказів виконання свого грошового зобов’язання у встановлений договором строк.

Суму кредиту відповідач зобов’язаний повернути згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України та умов кредитного договору.

Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення пені господарський суд враховує п. 7.2. та 10.2 кредитного договору та норми частин 1-2 ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня обчислюється за весь час прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу пеню за кожний день прострочення платежу, обчислену у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на дату нарахування пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Заперечення відповідача щодо ненабуття позивачем права на стягнення з відповідача заборгованості по кредиту та відповідно пені з посиланням на норми Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу" від 04.02.2009 року № 922, яким доповнено Прикінцеві положення Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 31.10.2008 року пунктами 11 та 12, відповідно до яких заборгованість відповідача по кредитному договору № 010-0401084 від 12.02.2007 року в сумі 128 761,00 вважається добровільно пролонгованою не менше ніж на 365 днів з моменту отримання Позивачем рефінансування від Національного банку України, є неспроможними виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Сторони не подали господарському суду доказів внесення змін до кредитного договору № 010-04-1-84 від 12.02.2007 року, який укладено сторонами із додержанням письмової форми у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу" від 04.02.2009 року № 922.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з відповідача простроченої заборгованість за кредитом в сумі 129 421,00 грн. за період з 31.07.2008 року по 25.03.2009 року та пені по простроченій заборгованості за кредитом в сумі 37 800,89 грн. за період з 01.08.2008 року по 24.03.2009 року є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Підвисоцьке", с. Підвисоцьке, Новоархангельський район, Кіровоградська область, р/р № 260037221 в КОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 323583, код ЄДРПОУ 32721244 на користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул.Лєскова,9, м.Київ-11, 02011 від імені якої діє Кіровоградська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк Аваль",вул.Декабристів,2/14 м. Кіровоград, 25006, р/р № 361969 в Кіровоградській ОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 323538, код ЄДРПОУ 13762450 заборгованість в сумі 167 221,89 грн., з яких: 129 421,00 грн. заборгованість по кредиту; 37 800,89 грн. - пені; державне мито в сумі 1 672,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Макаренко Т.В.

дата підписання

04.06.09