Рішення № 3804290, 01.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.09 р. Справа № 23/85

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІЗАВІ” м. Київ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Донецькбланкіздат” м. Донецьк

про стягнення 233 466 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Горошанська Л.С. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 28.05.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 01.06.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “ВІЗАВІ” м. Київ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, закритого акціонерного товариства “Донецькбланкіздат” м. Донецьк, 211 871,10 грн. боргу та 21 595,59 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 01/08-07 від 01.08.2007р. стосовно оплати товару отриманого за накладними № РН-00318.2 від 06.11.2007р., № РН-0000330 від 16.11.2007р. та № РН-0000393 від 15.10.2008р.;

- пред’явлення відповідачу рахунків для оплати отриманого ним товару;

- оплату відповідачем лише частини вартості товару – 66 874 грн.;

- ст.ст. 509, 510, 526, 530, 546, 549-595 Цивільного кодексу України (далі – ЦК);

- ст. 193 Господарського кодексу України (далі – ГК).

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: акт приймання товару, який є підтвердженням дати поставки, покупець не отримував; ціна на товар є неузгодженою; позивач нарахував пеню за період, який перевищує період встановлений ч. 6 ст. 232 ГК; позивач пропустив строк позовної давності, щодо стягнення пені (ст.ст. 528, 261 та 267 ЦК), що є підставою для відмови позивачу у стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір № 01/08-07 від 01.08.2007р. (далі – договір № 01/08-07) згідно якого продавець (позивач) зобов’язався постачати покупцю (відповідачу) газетний папір, а покупець – прийняти та оплатити його вартість (п. 1.1 договору). Умовами цього договору сторони також встановили, що:

- асортимент, кількість товару, вартість партії товару вказується у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною цього договору (п. 4.1 договору);

- вартість товару оплачується протягом 70 календарних днів з моменту отримання товару (п. 5.1 договору);

- договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2007р.; у випадку, якщо у сторін на момент закінчення терміну договору залишаються невиконаними договірні зобов’язання та не задоволені законні вимоги, дія договору продовжується до повного виконання таких зобов’язань (п. 6.1 договору);

- зміна ціни товару після виготовлення рахунку-фактури не допускається (п. 4.3 договору);

- товар вважається переданим у власність покупця, а поставка вважається виконаною продавцем в момент передання вантажоодержувачу у належному місці і поінформованості про це шляхом направлення факсом акту приймання товару вантажоодержувачем; ... видаткова накладна на партію товару оформлюється продавцем тією же датою, що і акт приймання товару вантажоодержувачем (п. 2.5 договору);

- за порушення грошових зобов’язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов’язання за кожний день порушення виконання (п. 7.7 договору).

Відповідач отримав від позивача товар на суму 278 745,10 грн., що підтверджується: видатковими накладними № РН-00318.2 від 06.11.2007р., № РН-0000330 від 16.11.2007р. та № РН – 0000393 від 15.10.2008р. і довіреностями серії ЯОР № 865522 від 06.11.2007р., серії ЯОР № 865532 від 16.11.2007р., серії ЯПЛ № 844211 від 15.10.2008р.; представником відповідача у засідання суду, проведеного 28.05.2009р.; частковою оплатою товару.

Відповідач не надав суду доказів оплати вартості отриманого ним у 2007р. товару. Тому, згідно 2-го речення п. 6.1 договору № 01/08-07, він був продовжений на термін до повного виконання відповідачем зобов’язань за поставлений ним у 2007р. товар. Сторони не надали суду доказів загальної пролонгації цього договору. З цього суд робить висновок, що товар за накладною № РН-0000393 від 15.10.2008р. був поставлений поза рамками договору № 01/08-07.

Суд не приймає до відома заперечення відповідача щодо невстановлення сторонами ціни на товар, тому що: ч. 4 ст. 632 ЦК передбачено визначення ціни отриманого товару; останнє речення п. 4.3 договору визначає недопустимість зміни ціни товару після виставлення рахунку-фактури – позивач виставляв відповідачу такі рахунки, що відображено у накладних.

Не приймає суд до уваги і посилання відповідача на нібито ненастання строку оплати товару за накладними № РН-00318.2 від 06.11.2007р. та РН-0000330 від 16.11.2007р., тому що: п. 5.1 договору встановлює відлік часу для оплати з моменту отримання товару, а не з моменту виникнення права власності на товар чи виконання поставки (п. 2.5 договору).

Зважаючи на те, що відповідач не довів суду доказів оплати товару переданого у 2007р. за накладними № РН-00318.2 від 06.11.2007р. та № РН-0000330 від 16.11.2007р., суд стягує з відповідача на користь позивача 153 862,9 грн. боргу.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні його вимог щодо оплати вартості товару переданого за накладною № РН-0000393 від 15.10.2008р. та пені за нею тому, що: ця поставка була здійснена поза умовами договору № 01/08-07; позивач не подав суду доказів того, що за цією накладною був визначений строк оплати, а доказів пред’явлення вимоги згідно ч. 2 ст. 530 ЦК суду не надано.

Частиною ч. 6 ст. 232 ГК встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Умовами договору № 01/08-07 такі обмеження зняті не були. Тому суд, зважаючи на умови п. 5.1 договору, дійшов висновку, що позивач мав право нараховувати пеню за накладною № РН-00318.2 від 06.11.2007р. з 16.01.2008р. по 16.07.2008р., за накладною № РН-0000330 від 16.11.2007р. – з 25.01.2008р. по 25.07.2008р. Крім того, суд стягує пеню з урахуванням обмежень 2-ю обліковою ставкою НБУ згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. При цьому суд не враховує посилання відповідача на пропуск строку позовної давності оскільки позов подано до суду 25.03.2009р. Таким чином, суд стягує з відповідача пеню: за накладною № РН – 00318.2 від 06.11.2007 за період з 06.04.2008р. по 16.07.2008р. в сумі 6 549,03 грн.; за накладною № РН-0000330 від 16.11.2007р. за період з 06.04.2008р. по 25.07.2008р. в сумі 6 184,92 грн.

В решті вимог щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 230-232, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Донецькбланкіздат” (м. Донецьк, пр. Київський, 48, р/р 2600401517231 в ВАТ “Укрексімбанк” філія в м. Донецьку, МФО 334817, ЄДРПОУ 22007712) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВІЗАВІ” (м. Київ, вул. Чапаєва, 2/16, р/р 26009027248701 в КМФ АК УСБ, МФО 322012, ЄДРПОУ 31391109) – 153 862 грн. 90 коп. боргу, 12 733 грн. 95 коп. пені, 1 665 грн. 97 коп. витрат на сплату держмита та 84 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя