Рішення № 3804250, 19.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/173

19.05.09

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 9145905,12 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Радзівіло Т.О.,

від відповідача Карпічко В.Л.

СУТЬ СПОРУ:

у березні 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним, як правонаступником Підприємства Київські кабельні мережі ВЕО “Київенерго” та відповідачем, як правонаступником ДКП “Управління житлового господарства” Мінського району у м. Києві договору № 024-006 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 січня 1991 р., додаткової угоди між ним та відповідачем від 1 жовтня 2005 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом 1 листопада 2006-1 березня 2009 років теплову енергію, заборгувавши станом 1 березня 2009 р. 7065246,91 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 1795407,50 грн., три проценти річних з простроченої суми 285250,71 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, відсутність його вини у простроченні оплати за спірним договором.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 жовтня 2005 р. між сторонами у справі було укладено додаткову угоду до договору № 024-006 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 січня 1991 р., згідно з умовами якої існуючий договір викладено у новій редакції та присвоєно йому № 240006.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач –оплачувати вартість спожитої теплової енергії на умовах договору.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити по приладах обліку.

Строк дії договору відповідно до умов п. 21 договору встановлений з часу його підписання до 31 грудня 1991 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору або його перегляду не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі даних особових карток (табуляграм) та відомостей обліку використання теплової енергії за листопад 2006-лютий 2009 років, довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію, стверджується факт постачання позивачем відповідачу теплової енергії за договором вартістю 24537183,89 грн., а також оплати відповідачем спожитої теплової енергії у розмірі 17471936,98 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 7065246,91 грн. боргу (24537183,89-17471936,98), 1795407,50 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 285250,71 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Посилання відповідача щодо особливостей порядку оплати мешканцями належних йому будинків за надані ним житлово-комунальні послуги (через КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр") не звільняють його від обов’язку належного виконання зобов’язання перед виробником теплової енергії за спірним договором. Доводи з приводу вимог про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання суперечать положенням чинного законодавства, тому є безпідставними.

Посилання відповідача про відсутність у нього обов’язку по оплаті теплової енергії, споживання якої здійснюється мешканцями належних йому будинків, суперечать вимогам ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 25, ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” щодо обов’язків балансоутримувача та управителя жилого будинку.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві (04213, м. Київ, п-т Героїв Сталінграда, 57, код 05757498) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 7065246,91 грн. боргу, 1795407,50 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 285250,71 грн. три проценти річних з простроченої суми, 25500 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар