Рішення № 38041930, 31.03.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2014 р. Справа № 914/832/14

За позовом: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (в інтересах Філії «Радехівський райавтодор»), м. Львів

до відповідача: Немилівської сільської ради Львівської області, с. Немилів, Радехівського району, Львівської області

про стягнення заборгованості у розмірі 13 411, 73 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Довгополов А.О.

Представники:

Від позивача: Блажевський П.І. - представник за довіреністю №б/н від 08.08.2013р.;

Від відповідача: Калинович І.А. - сільський голова (рішення від 14.11.2010р.).

На розгляд господарського суду Львівської області Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (в інтересах Філії «Радехівський райавтодор») подано позов до Немилівської сільської ради Львівської області про стягнення заборгованості в сумі 13 411,73 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.03.2014р.порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 31.03.2014р. та відстрочено сплату судового збору до винесення рішення у справі.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримує повністю з підстав зазначених в позовній заяві, просить позов задоволити повністю та стягнути з відповідача 13 000,00 грн. за виконанні роботи, 57,70 грн. - 3% річних, 104,00 грн. інфляційних втрат та 250,03 грн. пені.

В судовому засіданні представник відповідача наявність заборгованості не заперечує, подав відзив в якому зазначає, що 10.12.2013р. договір виконання робіт зареєстрований у державній казначейській службі у Радехівському районі, проте кошти в сумі 13 000,00 грн. казначейською службою до кінця поточного 2013р. не були перераховані. Відповідачем подано лист-прохання на ім'я начальника Управління державної казначейської служби у Радехівському районі про здійснення виконання платіжного доручення № 65 від 24.03.2014р. на суму 13 000,00 грн. по виконанню оплати за проведення поточного ремонту дороги по вул. Підлісна в с. Немилів згідно договору виконання робіт. Також зазначив, що на даний час в них відсутні кошти на погашення зазначеної заборгованості.

У судовому засіданні 31.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

В жовтні 2013р. між відповідачем (Замовник) та позивачем (Підрядник) укладено договір на виконання робіт по поточному ремонту а/д комунальної власності вул. Підлісна в с. Немилів Радехівського району Львівської області (надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого, Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по поточному ремонту а/д комунальної власності вул. Підлісна в с. Немилів Радехівського району Львівської області відповілдно до затвердженого проектно-кошторисної документації в строк до 31.12.213р.

Згідно з п.2.1. Договору, договірна ціна робіт, що доручені підряднику по цьому контракту 13 000,00 грн.

Роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт, або підтверджені, як перехідні (п.3.2. Договору).

Згідно п. 4.2. Договору, кінцевий розрахунок за виконані роботи з Підрядником здійснюються на протязі 10 днів після підписання акту виконаних робіт.

На виконання умов Договору сторонами було підписано та скріплено печатками без жодних застережень Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на загальну суму 13 000,00 грн.

Крім цього, позивачем та відповідачем підписано Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2014р. на суму 50 000,00 грн. підписаний та скріплений печатками.

Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за Договором не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 13 000,00 грн.

Доказів оплати за виконанні роботи згідно акту відповідачем не надано.

За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути 57,70 грн. - 3% річних, 104,00 грн. інфляційних втрати та 250,03 грн. пені.

Доказів повного або часткового погашення заборгованості на момент розгляду справи в суді сторонами суду не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору підряду в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, що вбачається з Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на загальну суму 13 000,00 грн., підписаних сторонами та скріплених печатками без жодних застережень, проте факт проведення відповідачем оплати вартості виконаних робіт підтверджений не був.

Крім цього, відповідачем не заперечується факт існування заборгованості в сумі 13 000,00 грн. перед позивачем.

Суд зазначає, що відсутність у позивача бюджетних коштів, які своєчасно не перераховані казначейською службою не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 15.05.2012р. № 3-28гс12).

Суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення суми основної заборгованості за Договором у розмірі 13 000,00 грн. підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, поданими доказами та актом звірки взаєморозрахунків на вказану суму, та підписаний сторонами та скріплений печатками без жодних застережень.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних в сумі 57,70 грн. та інфляційні втрати в сумі 104,00грн. нараховані позивачем правомірно і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 11.1. Договору при простроченні платежу за виконанні роботи і остаточного розрахунку Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Суд дійшов висновку, що заявлена позивачем пеня в сумі 250,03 грн. нарахована позивачем правомірно та підлягає стягненню.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалою суду від 14.03.2014р. на підставі ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до. ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір.

У відповідності до п.3.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Суд приходить до висновку, стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 610-612, 625, 626, 629, 837 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 38, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Немилівської сільської ради Львівської області (80241, Львівська область, Радехівський район, с. Немилів, вул. Центральна, 36; ідентифікаційний код 04370076) на користь дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого,54; ідентифікаційний код 31978981) 13 000,00 грн. - основного боргу, 57,70 грн. - 3% річних, 104,00 грн. - інфляційних втрат та 250,03 пені.

3. Стягнути з Немилівської сільської ради Львівської області (80241, Львівська область, Радехівський район, с. Немилів, вул. Центральна, 36; ідентифікаційний код 04370076) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м. Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1 827, 00 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 04.04.2014 року.

Суддя Коссак С.М.