Рішення № 38041885, 31.03.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 березня 2014 року Справа № 913/482/14

Провадження №17/913/482/14

За позовом Приватного підприємства «КРАФТ ШИПІНГ», м. Одеса

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт», с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області

про стягнення 42029 грн. 67 коп.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача – не прибув;

від відповідача – не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 42029,67 грн., за договором №20413/2 від 02.04.2013.

Представником позивача 17.03.2014 надано суду заяву про уточнення суми боргу, в якій зазначено, що борг у сумі 42029,67 грн. складається з: заборгованості у розмірі 40541,00 грн. за пені у сумі 1488,67 грн. за період з 02.11.2013 по 11.02.2014.

Також позивачем було надано до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 03.03.2014, 17.03.2014 та 31.03.2014 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Між Приватним підприємством «КРАФТ ШИПІНГ» (позивач у справі), як Продавцем, та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» (відповідач у справі), як Покупцем, укладений договір купівлі-продажу №20413/2 від 02.04.2013 (далі – Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, Продавець зобов’язується у відповідності з умовами цього Договору постачати Покупцю Товар, за найменуванням, в кількості, по ціні та в строки поставок згідно Специфікацій до цього Договору, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити Товар.

Відповідно до п. 1.2 Договору, ціна та асортимент товарів, що постачаються за цим Договором, зазначаються у Специфікаціях до цього Договору, які є невід’ємними частинами Договору.

Як зазначено у п. 1.3 Договору, поставка товару здійснюється на умовах цього Договору окремими партіями відповідно Специфікацій, які є невід’ємними частинами Договору.

Пунктом п. 2.4 Договору передбачено, що Продавець зобов’язаний поставити товар в строк, який зазначений у Специфікації як «дата відвантаження». Строк виробництва товару починається з моменту отримання замовлення Покупця (допускається відстрочка у 7 днів).

Покупець на виконання цього Договору здійснює платіж на поточний рахунок Продавця, зазначений у реквізитах цього Договору (п. 4.2 Договору).

Згідно Специфікації № 1 до Договору, оплата товару здійснюється шляхом сплати 30% вартості в сумі 17375,00 грн., другий платіж в розмірі 70 % від суми в рахунку в розмірі 40541,00 грн. здійснюється не пізніше 01.11.2013.

У разі порушення Покупцем строку оплати товару, який передбачений п. 4.2 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня. (п. 6.2 Договору).

Договір набуває юридичної сили з дня його підписання та діє строком 2 (два) календарних року. У разі, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення Договору не заявить про його припинення, Договір вважається пролонгованим на той же строк (п. 9.1 Договору).

На виконання умов Договору, на підставі видаткової накладної № РН-0000041 від 08.04.2013 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 57916,00 грн.

Однак, відповідач умови Договору у встановлені строки не виконав, оплату здійснив частково в сумі 17375,00 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 40541,00 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1488,67 грн. за період з 02.11.2013 по 11.02.2014.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, борг на час розгляду справи не сплатив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 57916,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000041 від 08.04.2013 (а.с.11).

Відповідачем було частково оплачено товар в сумі 17375,00 грн. згідно виписок по рахунку позивача, що надані до матеріалів справи. Таким чином, факт наявності боргу в сумі 40541,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 1488,67 грн. за період з 02.11.2013 по 11.02.2014, яка нарахована на суму боргу, що існувала станом на листопад 2013 року, тобто на 40541,00 грн.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно 6.2. Договору, у разі порушення Покупцем строку оплати товару, який передбачений п. 4.2 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлює, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки позивачем при розрахунку пені дотримані приписи вищевказаних норм, то вимоги позивача про стягнення пені у сумі 1488,67 грн., відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 40541,00 грн. та пені у сумі 1488,67 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт», с. Новоганнівка, Краснодонського району Луганської області, вул. Радянська, 1, ідентифікаційний код 30648257, на користь Приватного підприємства «КРАФТ ШИПІНГ», м. Одеса, вул. Князівська, 32, офіс 210, ідентифікаційний код 35405460, заборгованість у сумі 40541,00 грн. та пеню у сумі 1488,67 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1827,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 04.04.2014.

Суддя О.С. Фонова