Рішення № 3804174, 26.05.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.09р.

Справа № 29/111-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітаан", м. Київ

до Приватного підприємства "Гінезіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 20301грн. 63 коп.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від позивача: представник Бай С.Е. за довіреністю б/н від 08.01.2009р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ітаан", м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Гінезіс", м. Дніпропетровськ 19861грн. 60коп. заборгованості, 440грн. 03коп. пені та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документи, витребувані ухвалами суду від 06.04.2009р., 28.04.2009р. не надав.

Суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд, -

Встановив:

22.07.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Ітаан" (далі позивач) та приватним підприємством "Генезіс" (далі відповідач) укладено договір поставки №22-07-12 (далі договір).

Відповідно до умов договору постачальник (позивач по справі) приймає на себе зобов"язання поставляти і передавати у власність покупцю (відповідачу по справі) вироби медичного призначення (далі товар) згідно замовлення та специфікації, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених договором.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач договірні зобов’язання виконав, поставивши відповідачу товар на суму 24861грн. 60коп., що підтверджується видатковим накладними №К01-001466 від 04.11.2008р., №К01-001360 від 14.10.2008р., №К01-001275 від 25.09.2008р., №К01-001274 від 25.09.2008р., №К01-000959 від 18.07.2008р., №К01-000958 від 18.07.2008р.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата за товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів впродовж 40 календарних днів з дати приймання товару.

Відповідачем частково оплачено отриманий товар в сумі 5000грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.13).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 19861грн. 60коп., докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, сторонами не подано, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Також позивач також просить стягнути з відповідача 440грн. 03коп. пені.

Відповідно до п. 7.2 договору за несвоєчасне виконання зобов"язань, передбачених у п. 5.3 договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Перевіривши нарахування позивачем пені, суд приходить до висновку про часткове задоволення пені в сумі 437грн. 40коп.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Гінезіс" (м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 83/91; код ЄДРПОУ 32515258; р/р 26006582270100 в ДОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ітаан" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 53; код ЄДРПОУ 35378715; п/р 26004380830851 в Київській МФ АКБ "Укрсоцбанк" у м. Києві, МФО 322012) 19861грн. 60коп. основного боргу, 437грн. 40коп. пені, 202грн. 99коп. державного мита, 117грн. 98коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті суми позову відмовити.

Видати наказ.

Суддя

Д.М. Полєв