Постанова № 38041496, 24.03.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 рокум. Ужгород№ 807/4253/13-а

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою фермерського господарства "Джуга" до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 № 0044111752, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Джуга" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 № 0044111752.

03.03.2014 до суду від голови фермерського господарства "Джуга" ОСОБА_1 надійшла заява від 14.01.2014, якою надав додаткові пояснення та в якій просить суд розглянути справу за його відсутності.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Виноградівському районі № 0044111752 від 15.07.2011, прийнятим за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питання повноти та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.06.2008 по 31.05.2011, фермерському господарству "Джуга" донараховано податок з доходів найманих працівників на суму 1752,98 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 431,50 грн., всього на суму 2157,48 грн. Зазначає, що господарство за перевіряючий період не мало найманих працівників, не виплачувало заробітну плату і відповідно не мало зобов'язань по сплаті податку на доходи фізичних осіб, який був донарахований контролюючим органом. Це також підтверджується тим, що господарство не сплачувало ніяких інших обов'язкових зборів та податків, пов'язаних з найманими працівниками та їх заробітною платою. Наприклад, господарство не сплачувало комунальний податок і податковий орган цей податок не нараховував. Засновник фермерського господарства "Джуга" - фізична особа ОСОБА_1, сплачував страхові пенсійні внески виключно для отримання пенсійного стажу. Перерахування пенсійних внесків проводилось ОСОБА_1 не з поточного рахунку господарства, а переказом особисто від імені ОСОБА_1 При цьому, нарахування та виплати йому заробітної плати не проводилось. За таких обставин, донарахування господарству контролюючим органом податку з доходів фізичних осіб є неправомірним.

Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищезазначене та у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 16 червня 2011 року по 22 червня 2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фермерського господарства "Джуга" з питання повноти та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.06.2008 по 31.05.2011, за результатами якої складено акт від 25.06.2011 № 26/1752/22100908.

У відповідності до висновків проведеної перевірки, такою встановлено порушення пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України № 889-IV від 22.05.2003 "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями, а також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0044111752 від 15 липня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок з доходів найманих працівників" на суму 2157,48 грн., в тому числі 1725,98 грн. за основним платежем та 431,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Так, згідно з актом перевірки такою під час проведення перевірки питання повноти та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати до бюджету встановлено, що фермерське господарство "Джуга" протягом перевіряємого періоду здійснювало нарахування заробітної плати. Такі висновки зроблені на підставі звітності, поданої до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі, з одночасним нарахуванням та перерахуванням страхових внесків. Разом з тим, перевіркою виявлено, що податкові розрахунки сум доходів, нарахованих на користь платників податку, а також сум утримання з них податку до відповідача не подавались, податок з доходів фізичних осіб із нарахованої заробітної плати перераховано до бюджету у 2009 році в сумі 3,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного

У відповідності до ст. 114 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003, фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначає Закон України "Про фермерське господарство" № 973-IV від 19.06.2003 (далі - Закон).

Ч. 2 ст. 1 Закону передбачено, що фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону, членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (ч. 1 ст. 4 Закону).

Стаття 27 Закону регламентує трудові відносини у фермерському господарстві. Так, згідно з нормами цієї статті трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю. Трудові спори у фермерському господарстві вирішуються у встановленому законом порядку. З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо). Видача трудових книжок членам фермерського господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства України про працю. Розмір оплати праці і тривалість щорічної відпустки осіб, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом), не повинні бути меншими за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати і передбачену законом тривалість щорічної відпустки.

Ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР надає визначення поняттю "заробітна плата", у відповідності до якого такою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином, на підставі проведеного аналізу законодавчих норм, що регулюють діяльність фермерського господарства, суд дійшов висновку, що фермерське господарство не являється роботодавцем для своїх членів, як і для голови, вони не укладають трудових договорів з фермерським господарством, а тому у останнього відповідно не має зобов'язань зі сплати їм заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ч. 2. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У зв'язку з вищенаведеним суд вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо нарахування фермерським господарством "Джуга" протягом перевіряємого періоду заробітної плати своїм членам, а тому податкове повідомлення-рішення № 0044111752 від 15 липня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок з доходів найманих працівників" на суму 2157,48 грн. являється протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов фермерського господарства "Джуга" до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 № 0044111752 - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0044111752 від 15.07.2011, яким фермерському господарству "Джуга" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок з доходів найманих працівників" на суму 2157,48 грн., в тому числі 1725,98 грн. за основним платежем та 431,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Р.О. Ващилін