Постанова № 38041490, 05.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2014 р. Справа № 805/1620/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про визнання неправомірними дій щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 9032827 від 31.12.2013р., визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 9032827 від 31.12.2013р., зобов'язання відновити виконавче провадження та провести виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа № 2а-2672/08 від 01.07.2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про визнання неправомірними дій щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 9032827 від 31.12.2013р., визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 9032827 від 31.12.2013р., зобов'язання відновити виконавче провадження та провести виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа № 2а-2672/08 від 01.07.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31.12.2013 року на підставі ч. 1 ст. 3, п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" постановою Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області повернуто виконавчий документ - виконавчий лист №2а-2672/08, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 01.07.2008 року, щодо стягнення з Державного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" податкового боргу у розмірі 141 824,19 грн. В зазначеній постанові відповідач посилається на лист Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1484/1243-13, в якому зазначено, що при виконанні судових рішень про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу органи державної виконавчої служби не залучаються. Вважає дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції щодо прийняття постанови ВП №9032827 від 31.12.2013 року неправомірними.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав клопотання, відповідно до якого просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявні заперечення на адміністративний позов, згідно яких відповідач посилається на те, що адміністративні суди не повинні видавати органам доходів і зборів виконавчі листи для примусового виконання судових рішень про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи. Вважає, що у відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1484/12/13-13 при виконанні судових рішень про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу органи державної виконавчої служби не залучаються, з огляду на що просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Крім того, відповідач звертає увагу суду на отримання позивачем спірної постанови 17.01.2014р. і зазначає на пропуск останнім встановленого законом 10-тиденного строку звернення до суду.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки, всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не прибули у судове засідання і у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Позивач - Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є юридичною особою публічного права, суб'єктом владних повноважень, код ЄДРПОУ 38504257.

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції є юридичною особою публічного права, суб'єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Законом України "Про державну виконавчу службу" та Законом України "Про виконавче провадження", код ЄДРПОУ 34752714.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року №202/98-ВР, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України. Органом державної виконавчої служби, зокрема, є районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Статтею 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 606).

Згідно статті 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 2 Закону № 606 примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно із ч.1 ст.3 Закону № 606, у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до ст. 5 Закону України № 606-Х1V, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладено обов'язок по примусовому виконанню рішень.

Як вбачається із заперечень відповідача, спірна постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві отримана позивачем 17.01.2014р., у зв'язку з чим, на його думку, позивачем пропущено встановлений ст. 181 КАС України 10-тиденний строк оскарження рішення органу виконавчої служби. В підтвердження зазначеної обставини відповідачем до суду надано копію супровідного листа з відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції від 17.01.2014р. без наявності реєстраційного номеру (а.с.30).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до супровідного листа б/н і дати, який є додатком до позовної заяви (а.с. 4), позивачем спірне рішення відповідача, відповідно до відбитку штампу реєстрації вхідної кореспонденції отримано 21.01.2014р. і зареєстровано за вхідним номером 130/9 у книзі реєстрації вхідної кореспонденції.

Таким чином, враховуючи наявність вхідного реєстраційного номеру на зазначеному вище супровідному листі, суд вважає, що відлік встановленого ст. 181 КАС України строку звернення до суду з даним позовом, необхідно починати саме з 21.01.2014р.

Оскільки, відповідно до наявних в матеріалах справи копії поштового конверту з відбитком поштового штампу від 30.01.2014р., в якому дана позовна заява надійшла до суду, та наданої представником позивача копії квитанції щодо оплати поштового відправлення 30.01.2014р., суд приходить до висновку, що позивачем не порушено встановлений ст. 181 КАС України 10-тиденний строк звернення до суду з даним позовом і вважає за необхідне розглянути справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що Донецьким окружним адміністративним судом 01.07.2008 року видано виконавчий лист № 2а-2672/08 щодо стягнення з Державного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" податкового боргу у розмірі 141 824,19 грн., який позивачем 11.08.2008р. для виконання направлено до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції. 12.09.2008 року державним виконавцем ВДВС Харцизького міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 9032827 (а.с. 5, 25, 27).

Після спливу строку для самостійного виконання боржником виконавчого документу зазначене виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №12-76 відносно одного боржника - Державного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль".

31.12.2013р. відповідачем прийнято постанову ВП №9032827 про повернення виконавчого документа стягувачеві, відповідно до якої виконавчий лист №2а-2672/08, виданий 01.07.2008 року Донецьким окружним адміністративним судом, про стягнення з Державного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" податкового боргу у розмірі 141 824,19 грн., на підставі ч. 1 ст. 3 п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" та інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 р. № 1484/12/13-13, повернуто стягувачеві (а.с. 29, 33, 34).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Податковий кодекс України набрав чинності 01 січня 2011 року.

Пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд зазначає, що лист Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року №1484/12/13-13, яким керувався відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, є документом, який носить інформативний характер і роз'яснює особливий порядок, встановлений Податковим кодексом України, виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу та вказує на те, що органами стягнення, у відповідності до цього порядку, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист № 2а-2672/08 видано 01.07.2008 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі.

Таким чином, суд зазначає, що до набрання чинності Податковим кодексом України, примусове виконання судових рішень по даній категорії справ покладалось на державну виконавчу службу.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Нормами ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині визнання неправомірними дій щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №9032827 від 31.12.2013р. суд вважає їх необґрунтованими з огляду на те, що зазначені дії самі по собі не створюють певних правових наслідків для позивача, а вчиненні органом державної виконавчої служби з урахуванням права, наданого йому Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок чого у цій частині має місце неправильно обраний спосіб судового захисту. Правові наслідки створює постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 9032827 від 31.12.2013р., яка є правовим актом індивідуальної дії, і вимога про визнання її протиправною та скасування правомірно заявлена позивачем та визнана судом такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження та здійснити всі необхідні виконавчі дії, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.51 Закону № 606, у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 3 статті 11 Закону № 606 визначені права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження. Отже, реалізацію таких прав державний виконавець здійснює за власним розсудом відповідно до вимог закону та згідно змісту виконавчого документу.

За таких умов судовий захист прав стягувача у виконавчому провадженні не може полягати у визначенні судом та зобов'язанні судовим рішенням державного виконавця здійснювати певні виконавчі дії, які він повинен здійснювати відповідно до вимог закону.

Таким чином, обов'язок щодо вирішення питання про відновлення виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа належить до компетенції відповідача, а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про визнання неправомірними дій щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 9032827 від 31.12.2013р., визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 9032827 від 31.12.2013р., зобов'язання відновити виконавче провадження та провести виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа №2а-2672/08 від 01.07.2008 року - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про повернення виконавчого документу стягувачеві від 31.12.2013р. ВП № 9032827.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.